|
Особливості перебігу бактеріальних вагінозів у жінок в період менопаузи
|
|
О.О. Єфіменко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ
Резюме. Розглядаються питання, що пов'язані з особливостями перебігу бактеріальних вагінозів у жінок в період менопаузи. Показано, що застосування пробіотиків при лікуванні таких хворих є патогенетично обґрунтованим, дозволяє підвищити ефективність терапії та збільшити тривалість терапевтичного впливу.
Резюме. Рассматриваются вопросы, связанные с особенностями течения бактериальных вагинозов у женщин в период менопаузы. Показано, что использование пробиотиков при лечении таких больных является патогенетически обоснованным, позволяет повысить эффективность терапии и увеличить длительность терапевтического влияния.
Summary. The article reviews issues related to particularities of bacterial vaginosis course in females in their menopausal period. It is shown that the using of probiotics throughout treatment of such patients is pathogenetically substantiated and allows enhancing therapy's efficiency and increasing duration of therapeutic effects.
Вступ
За даними ВООЗ, у розвинутих країнах середня тривалість життя жінок наближається до 80-ти років, тобто майже третина їхнього життя проходить після настання менопаузи. Вже сьогодні 5% світової популяції складають жінки, віком 50 років і старше, а до 2030 р. їх кількість досягне 1,2 млрд. Крім того, за прогнозами ВООЗ, до 2015 р. 46% жінок будуть у віці понад 45 років, тобто в перименопаузальному віці [8]. Відомо, що тривалий період благополуччя в житті жінки (до 45–50 років) обумовлений нормальним функціонуванням ендокринної системи. Зниження концентрації естрадіолу є провідною причиною атрофії репродуктивних органів та зміни стану тканин, які мають рецептори до естрогенів [4, 8].
Однією з найбільш частих патологій, з приводу яких пацієнтки старшої вікової групи звертаються до гінеколога, є вульвовагініт, в основі розвитку якого лежить нестача естрогенів [2, 7].
В нормі естрогени забезпечують оптимальне кровопостачання стінки піхви, транссудативну функцію слизової оболонки та її еластичні властивості, регулюють ферментативні процеси й утворення молочної кислоти, підтримуючи кисле середовище вагінального вмісту і популяцію лактобацил, а також стимулюють секрецію імуноглобулінів. Отже, стан вагінального епітелію, зокрема насиченість його глікогеном, та підтримка нормальної кислотності піхви є естрогензалежними процесами.
На тлі дефіциту естрогенів відбуваються зниження кровопостачання стінки піхви, фрагментація та гіаліноз еластичних волокон, зменшення вмісту глікогену в клітинах вагінального епітелію, зменшення колонізації лактобацилами, підвищення рН піхви до 5,5–6,8 внаслідок зниження рівня молочної кислоти [2, 7]. У клімактерії відбуваються анатомічні зміни піхви, які призводять до зменшення її глибини та просвіту через втрату еластичності слизової оболонки, слабкість м'язів тазового дна, згладжування вагінальних складок [7].
Такі зміни мікроценозу піхви створюють умови для колонізації слизової оболонки екзогенною та ендогенною флорою та є фоном для розвитку тривалого хронічного перебігу запальних процесів з переважанням облігатно-анаеробних форм [5].
Враховуючи роль дефіциту естрогенів у розвитку дисбіотичних процесів піхви, було сформовано такі групи ризику щодо розвитку патології вагінальної екосистеми:
• жінки в пери- та постменопаузі, які підлягають вагінальним операціям; • жінки, які отримують терапію гестагенами або агоністами Гн-Рг з приводу міоми матки, гіперплазії ендометрія тощо, особливо у разі планування емболізації маткових артерій; • жінки зі стресс-індукованою гіпофункцією яєчників. Розуміння патогенезу бактеріального вагінозу в період менопаузи дозволяє визначити основні складові ефективної терапії цієї патології, які можна сформулювати у вигляді «правила трьох тільки»: • тільки за одночасної наявності лактобактерій та зрілого епітелію можливе відновлення екосистеми піхви; • тільки за наявності естріолу відбувається дозрівання та диференціювання епітелію піхви; • тільки за наявності лактози починається процес розмноження лактобактерій.
Терапія бактеріального вагінозу в менопаузальному періоді має бути комплексною та послідовною. На першому етапі проводиться санація піхви від патогенних та умовно-патогенних організмів із застосуванням етіотропних засобів, на другому — відновлення нормального біоценозу піхви за допомогою пробіотиків. Обидва етапи проводяться на тлі застосування замісної гормональної терапії або фітоестрогенів [1, 3].
В аспекті другого етапу лікування увагу авторів привернув пробіотичний препарат Вагісан — перший в світі пероральний пробіотик для нормалізації вагінальної мікрофлори, який містить живі бактерії Lactobacillus rhamnosus GR-1 TM та Lactobacillus reuteri RC-14 TM в загальній кількості не менше 1.109 КУО. Штами, які входять до складу препарату, виготовлені з урогенітального тракту здорових жінок. Вагісан сприяє відтворенню нормального мікробіоценозу піхви та оптимального рН вагінального середовища.
Матеріал і методи дослідження
Обстежено 43 жінки, віком 50–61 років (середній показник — 55±1,3 роки), середня тривалість менопаузи в яких складала 5,6±1,5 років. У всіх обстежених відмічалися урогенітальні розлади у вигляді рецидивуючих вульвовагінітів, екзоцервіцитів та диспареунії. Основними скаргами були сухість, зуд, печіння в області піхви та вульви, виділення різної інтенсивності, диспареунія.
Жінки були рандомізовані на 2 групи спостереження: І — 22 жінки, які приймали ЗГТ Тержинан та Фемостонконті (протягом 10_ти днів) та Вагісан (по 2 капсули на день, перорально, протягом 4_х тижнів); ІІ — 21 пацієнтка, які приймали ЗГТ Фемостон-конті та Тержинан за традиційною схемою.
Інтенсивність симптомів вагінальної атрофії оцінювалася за шкалою Barlow [8], а також за показниками індексу вагінального здоров'я (ІВЗ), який визначався стосовно норми до вищого ступеня атрофії за такими критеріями, як еластичність слизової, транссудат, рН, цілісність епітелія, вологість, і оцінювався у 1–5 балів [6]. В якості об'єктивного критерія ефективності лікування у хворих визначався рівень рН вагінального середовища до і після лікування.
Оцінка ефективності лікування проводилась по закінченні та через 1 місяць після лікування.
Результати досліджень та їх обговорення
У результаті проведеного лікування жінки обох групп відмітили значне зменшення симптомів, які турбували їх до початку терапії. При об'єктивній оцінці показники ІВЗ достовірно збільшилися в І групі (4,6±0,8 порівняно з 1,9±0,6 — до лікування, р<0,05), у ІІ групі спостерігалась тенденція до покращення показників ІВЗ, але визначена різниця не була достовірною. Аналогічна ситуація спостерігалася при оцінці стану вагінального здоров'я за шкалою Барлоу: в першій групі середня оцінка скарг знизилася від 4,9±0,4 до 1,2±0,1 балів (р<0,05). У ІІ групі відмічалося повернення симптомів та скарг майже до вихідного рівня у всіх обстежених жінок (табл. 2).
Оцінка pН вагінального середовища показала достовірне його зниження через 1 місяць після лікування в І групі та відсутність достовірного зниження такого в ІІ групі (рис.).
Висновки
Таким чином, на основі результатів проведеного дослідження можна зробити висновок, що ефективна терапія бактеріального вагінозу у жінок в період перименопаузи полягає в комплексному поетапному підході. Застосування пробіотиків є патогенетично обґрунтованим, дозволяє підвищити ефективність лікування та збільшити тривалість терапевтичного впливу, внаслідок чого значно поліпшується якість життя таких пацієнток.
ЛІТЕРАТУРА
1. Костава М.Н., Прилепская В.Н., Быковская О.В. Шеечно-влагалищная экосистема в постменопаузе и заместительная гормонотерапия // Гинекология (экстравыпуск). — 2006. — С. 6—8. 2. Ледина А.В. Особенности клинического течения и лечение вульвовагинитов у женщин в постменопаузе // Гинекология. — 2007. — Т. 9, № 2. — С. 72—78. 3. Назарова Н.М., Межевитинова Е.А. Урогенитальные нарушения в постменопаузе: опыт применения препарата «Овестин» // Гинекология (экстравыпуск). — 2006. — С. 9—10. 4. Руководство по климактерию / Под ред. В.П. Сметник, В.И. Кулакова. — М.: МИА, 2001. 5. Bacterial vaginosis in climacteric and menopausal women / Taylor— Robinson D., McCaffrey M., Pitkin J. et al. // Int. J. STD. AIDS. — 2002. — V. 13 (7). — P. 449—452. 6. Clinical, microbiological, and biochemical factors in recurrent bacterial vaginosis / Roger L. Ook, T. Vicente Redondo-Lopez, Cheryl Schmitt et al. // Journal of Clinical Microbiology. — 1992. — Р. 870—877. 7. Forsberg J.G. A morphologist approach to vagine-age-related changes and estrogen sensitivity // Maturitas. — 1995. — V. 22. — P. 7—15. 8. Roberts H. Managing the menopause // BMJ. — 2007. — P. 334—736.
Ключові слова: жінки, менопауза, бактеріальний вагіноз, терапія, пробіотики, Вагісан. Ключевые слова: женщины, менопауза, бактериальный вагиноз, терапия, пробиотики, Вагисан. Keywords: females, menopause, bacterial vaginosis, therapy, probiotics, Vagisan, Terzhinan.
|
|
:
2010/9/21 13:15:21
4701 |
|
|