Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Морфометрична оцінка структурної перебудови плаценти при внутрішньоутробних інфекціях у новонароджених

І.С. Сміян, Г.А. Павлишин, М.С. Гнатюк, Н.В. Пасяка, В.В. Стеценко

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Тернопільська обласна комунальна дитяча клінічна лікарня

Вступ

   Однією з актуальних проблем перинатології та неонатології є внутрішньоутробні інфекції, які порушують процеси розвитку плода, впливаючи на стан здоров'я новонародженого [1, 2]. Водночас, інфекційна патологія посідає провідне місце серед причин неонатальної смертності, виникнення вроджених вад розвитку, формування інвалідності [8–10].
  Прогрес сучасної перинатології зумовлює необхідність вирішення нових проблем, пов'язаних з антенатальним захистом плода, де значну роль відіграє фетоплацентарний комплекс. Структура та функція фетоплацентарного комплексу мають кардинальне значення для розуміння основних питань, пов'язаних з розвитком плода, його життєдіяльністю та особливостями перебігу вагітності [3–6].

   Морфофункціональна характеристика плаценти при соматичній, акушерській, інфекційній патології під час вагітності характеризується розладами кровообігу як у матері, так і плода, дистрофічними змінами, розвитком різного ступеня вираженості компенсаторно-адаптаційних реакцій, які найбільш чітко відображають патологічний стан плода [7, 11].    
   Важливим компонентом вивчення системи мати-плацента-плід є морфологічне дослідження плаценти з кількісною оцінкою патологічних процесів та верифікацією ступеня плацентарної недостатності як одного із резервних механізмів впливу на показники перинатальної та малюкової смертності.

    Мета дослідження — встановити наявність кореляційного зв'язку між морфологічними особливостями фетоплацентарного комплексу та клінічними проявами інфекційного процесу у новонароджених раннього неонатального періоду з можливістю використання результатів досліджень для ранньої діагностики інфекційної патології при комплексному обстеженні новонароджених.

   Матеріал і методи дослідження

    Проспективне спостереження проводилося за новонародженими спеціалізованих відділень обласної дитячої клінічної лікарні м. Тернополя, у яких було діагностовано внутрішньоутробну інфекційну патологію. З урахуванням особливостей перебігу антенатального періоду, ранньої адаптації, клінічних характеристик та наслідків інфекційної патології були сформовані 2 групи: І — 125 новонароджених зі сприятливим перебігом (виписувалися на дільницю з поліпшенням стану), ІІ — 106 хворих немовлят, які померли в неонатальному періоді.

   Клінічне обстеження проводилося за загальноприйнятою методикою. Верифікація збудників здійснювалася за допомогою імуноферментного аналізу, полімеразної ланцюгової реакції (ліквор, сеча, кров). Одним з діагностичних показників було проведення гістологічного аналізу плаценти. При морфометричному дослідженні враховували площу термінальних ворсин, площу капілярів термінальної ворси, відносні об'єми капілярно-синтиціальних пластинок, синтиціальних вузликів, міжворсинкових містків, відсоток васкуляризації ворсин, відносні об'єми петрифікатів, дистрофічно змінених ворсин, уражених децидуотів. При морфометричних дослідженнях дотримувалися рекомендацій С.В. Шорманова (1982) та Г.Г. Автанділова (2002).

    Отримані результати оброблялися за допомогою статистичних пакетів «Excell for Windows» та «Statistica 6.0
for Windows».

    Оцінювались якісні (клінічні симптоми, ознаки анамнезу), непараметричні (морфометричні параметри плаценти) і рангові показники (ступінь дихальної недостатності, тривалість вентиляційної підтримки тощо). Порівняння між групами проводилося за допомогою непараметричного U_тесту (Mann—Whitney) і точного t-критерія Фішера. Тест ÷2 використовувся для порівняння відсоткових співвідношень показників.

   Результати досліджень та їх обговорення

   Для виявлення корелятивного зв'язку між особливостями клінічного перебігу інфекційного процесу у новонароджених порівнювальних груп та морфометричною оцінкою їх фетоплацентарного комплексу був проведений аналіз анте- та інтранатального анамнезу, основних характеристик об'єктивного обстеження немовлят в ранньому неонатальному періоді та показників гістологічного дослідження плаценти.

    У новонароджених із внутрішньоутробною інфекційною патологією найбільш значимими факторами ризику несприятливого прогнозу були гіпоксія плода, хронічна фетоплацентарна недостатність, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, передчасні пологи, низька оцінка за шкалою Апгар на 1–5-й хвилині життя, брадикардія та необхідність АВС_реанімації в ранньому неонатальному періоді (див. таблицю).



    Характерними ознаками перинатальної патології інфекційного генезу у новонароджених І та ІІ груп були дизадаптація в ранньому неонатальному періоді, неспецифічність клінічних проявів незалежно від етіологічного чинника, системність уражень, що поєднувалися з високою частотою вроджених аномалій. Серед численних клінічних ознак дизадаптаційного синдрому переважали дихальні розлади з розвитком пневмонії та дихальної недостатності ІІІ ступеня (у 37,60 і 70,75% новонароджених І та ІІ груп відповідно), що потребували апаратної підтримки, неврологічні порушення у вигляді грубих органічних уражень (менінгіт, менінгоенцефаліт) — у 12,80 і 55,66%, внутрішньочерепні крововиливи — у 23,20 і 44,34%, розвиток неонатальної коми — у 8,00 і 33,02%, інтоксикаційний — у 85,60 і 96,23%, кардіоваскулярний синдром — у 80,80 і 58,49%, набряковий синдром — у 13,60 і 55,66%, а також ураження печінки у вигляді розвитку гепатиту — у 3,20 і 50,94%, ураження нирок — у 4,0 і 33,02% пацієнтів І та ІІ груп відповідно.

    Затримку внутрішньоутробного розвитку у більшостдітей (63,71%) розцінювали не лише як критерій тривалого несприятливого перебігу антенатального періоду, але й як клінічну діагностичну ознаку наявності внутрішньоутробних інфекцій. Розвиток таких ускладнень, як неонатальна кома, ДВЗ_синдром, поліорганна недостатність, пневмоторакс несприятливо впливали на прогноз. Етіологічна верифікація інфекційного процесу проводилася за результатами генодіагностики з урахуванням даних серологічних та бактеріологічних методів дослідження. Порівняльний аналіз етіологічної структури в обох групах засвідчив специфічний характер інфекційної патології, однак у пацієнтів ІІ групи захворювання, здебільшого, були спричинені бактеріями, серед яких переважно виявлялися грамнегативні бактерії (Pseudomonas aerugenosa, Klebsiella, E. coli, Proteus mirabilis) в комбінації з грибковою флорою, лістеріозною, токсоплазмовою та мікст-інфекцією.

    У дослідженні значна увага приділялася патогістологічному та морфометричному вивченню плаценти у групах спостереження. Основними показниками активності та вираженості альтеративних, інфільтративних процесів у плаценті були зростання відносних об'ємів фібриноїду, петрифікатів, дистрофічно змінених ворсин та уражених децидуоцитів, а також зниження площі капілярів термінальної ворси, відсотку васкуляризації ворсин, відносних об'ємів капілярно_синцитіальних пластинок, синцитіальних вузликів та міжворсинкових містків. Так, у І групі було виявлено наростання морфологічних змін з периферії до центральної частини: в краєвій зоні плаценти переважали незрілі ворсини, а в центрі — набряк із звуженням міжворсинкового простору, зменшення кількості капілярів, склеротичні зміни та процеси фібротизації у стромі деяких ворсин. Місцями судини були облітеровані, склерозовані, спостерігалися явища гліозу та фібриноїдного некрозу. Так, площа термінальної ворси на периферії плаценти досягала 377,9±6,60 мкм2, що майже удвічі перевищували показник у контрольній групі, а в центрі плаценти становила 366,8±8,70 мкм2, перевищуючи в 1,5 рази контрольні величини. Істотно перевищувала контрольний показник (56,80±1,80 мкм2) площа капілярів термінальної ворси, як на периферії плаценти (90,30±2,10 мкм2), так і в центрі (63,80±2,10 мкм2). Параметри відносного об'єму капілярно_синцитіальних пластинок на периферії та в центрі плаценти перевищували такі в контрольній групі — у 8 і 7,4 разів відповідно. Відносний об'єм синцитіальних вузликів зростав у 9 разів, порівняно з контрольними параметрами. Схожу динаміку виявлено при аналізі змін морфометричних показників відносного об'єму фібриноїду, петрифікатів, дистрофічно змінених ворсин, уражених децидуоцитів як на периферії, так і в центрі плаценти. Структурні зміни плаценти у І групі обстежуваних, визначені морфометричним дослідженням, та діагностичний індекс плацентарної недостатності, що знаходився в межах 0,301 до 0,600, відповідають стану субкомпенсованої фетоплацентарної недостатності.
    ІІ групі дослідження плацент виявило виражені запальні зміни у вигляді вогнищ децидуїту, вілуїзиту, інтервілліту, плацентиту, множинних петрифікатів, гігантоклітинного метаморфозу децидуальних клітин, гіперхромних великих ядер клітин, вогнищ лімфоцитарної інфільтрації в децидуальних оболонках у поєднанні з дистрофічними змінами трофобласту, зменшенням кількості дрібних термінальних ворсин, фібротизацією та фіброзуванням, склерозом строми ворсин, ділянками крововиливів, інфарктів та значних відкладень фібриноїду. Так, у цій групі площа термінальної ворси досягала найбільшої величини як на периферії, так і в центрі плаценти, та, відповідно, становила 407,4±9,6 і 401,5±9,3 мкм2, що свідчило про тяжке ураження фетоплацентарного комплексу. Площа капілярів термінальної ворси виявилася найменшою і становила на периферії плаценти 39,3±1,2 мкм2, а в центрі — 40,6±1,5 мкм2, що майже на 30% відрізнялася за показники контролю і, водночас, підтверджувало значне
погіршення кровопостачання вищезазначених структур.

    Показники відносних об'ємів капілярно-синцитіальних пластинок, синцитіальних вузликів та міжворсинкових містків у ІІ групі значно зменшувалися порівняно з параметрами контрольної групи з достовірною різницею — на 18, 28 та 32% відповідно. Найбільших значень у ІІ групі досягали відносні об'єми фібриноїду, петрифікатів, дистрофічно змінених ворсин, уражених децидуоцитів, перевищуючи аналогічні параметри в неураженій плаценті у 8, 22, 28 і 46 разів відповідно. Аналіз морфометричних показників та зростання величини індекса плацентарної недостатності до 0,937±0,087 підтверджують наявність декомпенсованої фетоплацентарної недостатності.

     Структурно-функціональний аналіз плацент у группах порівняння підтверджує кількісно-морфологічні критерії субкомпенсованої та декомпенсованої форми фетоплацентарної недостатності, які корелюють з тяжкістю клінічного перебігу перинатальної патології та її прогнозом (рис. 1 і 2).



    Висновки

1. Порушення адаптації у вигляді брадикардії з моменту народження, дихальних розладів з розвитком ДН ІІІ ступеня, неврологічної симптоматики (пригнічення, судомний синдром на тлі системного ураження нирок, серця, печінки) та несприятливих анамнестичних факторів ризику є характерними клінічними ознаками інфекційного процесу у новонароджених.
2. Розвиток таких ускладнень, як поліорганна недостатність, ДВЗ_синдром, неонатальна кома, пневмоторакс на тлі об'єктивних ознак інфекційного процесу прогностично несприятливі.
3. Інфекційний процес у новонароджених в ранньому неонатальному періоді супроводжується поєднанням виражених альтеративних, інфільтративних процесів і судинними розладами у фетоплацентарному комплексі та
корелює із ступенем їх вираженості.
4. Морфометричний аналіз досліджених плацент підтверджує кількісно_морфологічні критерії субкомпенсованої та декомпенсованої форми фетоплацентарної недостатності із відповідним показником діагностичного індекса.
5. Тяжкість клінічного перебігу внутрішньоутробного інфекційного процесу та його прогноз корелюють з морфологічними особливостями фетоплацентарного комплексу, його кількісно_морфологічними показниками.
6. Застосування морфометричних досліджень при комплексному вивченні плаценти чітко об'єктивізує структурні зміни, адекватно відображає порушення компенсаторно_адаптаційних процесів у пошкодженій плаценті, що дає можливість використовувати результати дослідження для ранньої діагностики інфекційної патології.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін Ю.Г., Кривопустов С.П. Проблеми педіатрії на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство, гінекологія. — 2000. — № 1. — С. 65–66.
2. Гойда Н.Г., Сулiма О.Г. Перинатальная патологія у новонароджених на сучасному етапi // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1999. — № 4. — С. 37–39.
3. Диагностика и лечение внутриутробного инфицирования / Знамен_ ская Т.К., Писарев А.А., Пояркова О.Я. и др. // Совр. педиатрия. — 2006. — № 4 (13). — С. 135–139.
4. Знаменська Т.К., Писарєв А.О., Пояркова О.А. Профілактика цитомегаловірусної інфекції у новонароджених: Клінічні лекції та матеріали І
наук.-практ. Школи-семінару «Актуальні питання неонатології». — К., 2003. — С. 216–219.
5. Лінчевський Г.Л., Воробйова О.В. Стан протизапальних імуноцитокінів у недоношених новонароджених при внутрішньоутробній бактеріальній інфекції // Здоровье ребенка. — 2006. — № 2. — С. 31–32.
6. Судакова Н.М. Морфофункциональная характеристика плаценты у беременных с хроническим пиелонефритом и урогенитальным хламидиозом // Арх. патологии. — 2004. — № 5. — С. 21–24.
7. Тютюнник В.Л., Зайдиева З.С., Бубнова Н.И. Роль генитальной герпетической инфекции в развитии плацентарной недостаточности // Пробл.
репродукции. — 1999. — № 3. — С. 37–40.
8. Шунько Є.Є., Лакша О.Т. Проблема перинатальних інфекцій у сучасній неонатології // Нова медицина. — 2002. — № 1. — С. 30–35.
9. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенные TORCHинфекции у детей. — Донецк: Регина, 2005. — 216 с.
10. Firth M.A., Shewen P.E., Hodgins D.C. Passive and active components of neonatal innate immune defenses // Anim. Health. Res. Rev. — 2005. — V. 6, № 2. — P. 143–158.
11. Lott J.W. State of the science: neonatal bacterial infection in the early 21st sentury // J. Perinat. Neonatal. Nurs. — 2006. — V. 20, № 1. — P. 62–70.

Ключові слова: новонароджені, внутрішньоутробні інфекції, морфометричне дослідження, плацента.

Ключевые слова: новорожденные, внутриутробные инфекции, морфометрическая оценка, плацента.

Key words: neonates, intrauterine infections, morphometrical estimation, placenta.







Реклама:
интернет магазин книги медицина, английский
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Туризм, путешествия и отдых
Мебельная фабрика: сборка мебели . Вся мебель в большом каталоге.
Бесплатные турниры по покеру | Где лучше купить справку | авторемонт Воронеж

. . , ,
    
: 2009/2/27 15:53:46 4522

:
»  Здоровье женщины

Здоровье женщины:
» Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения антифосфолипидного синдрома и других тромбофилических состояний при беременности
» Фитоэстрогены в лечении ранних перименопаузальных нарушений
» Особенности внутрисердечной гемодинамики у плода с аневризмой вены Галена
» Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии
» Использование пробиотиков с целью улучшения репродуктивного здоровья женщины
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Экосистема влагалища и вагинальные инфекции
» Возможности применения Гинестрила при неоадъювантной терапии больных репродуктивного возраста с миомой матки
» Опыт применения препарата Микогал при лечении вагинального кандидоза у беременных с угрозой невынашивания плода
» Миома матки и гормональная контрацепция

Здоровье женщины:
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Роль порушення обміну серотоніну при функціональних розладах системи травлення у підлітків
» Особенности иммунологической реактивности женщин с нейроэндокринным ожирением
» Індивідуальні підходи до лікування і прогнозування інфекцій, що виникають у ранах
» Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів у лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення
» Особливості клінічного перебігу герпесвірусної інфекції репродуктивної системи у жінок
» Клінічне застосування препарату Лавомакс® в комплексній терапії жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу герпесвірусно-бактеріальної етіології
» Хламидийная инфекция, как причина плацентарной недостаточности у беременных
» Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження
» Оцінка оваріального резервуу жінок із безпліддям

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN