Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ В СОЦІАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНИХ СІМ'ЯХ

Н.А. Бєлих

Луганський державний медичний університет
Головне управління охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації

Вступ

В останні роки в Україні урядом та громадськістю приділяється велика увага дітям із соціально дезадаптованих сімей (СДС). В науковій літературі це поняття має декілька синонімічних визначень: «дезадаптовані діти», «діти з соціально дезадаптованих сімей», «діти у важкій життєвій ситуації», «діти у соціально-небезпечних умовах», «діти вулиці» тощо [3,5,8].

   Існує думка, що соціальне оточення не може не впливати на фізичний розвиток та стан здоров'я дитини і не порушувати формування адаптаційно-пристосувальних реакцій в процесі росту [3,5,6].

   В основі катастрофічного погіршення стану здоров'я дитячого населення знаходиться цілий комплекс соціально-економічних причин, серед яких особлива роль належить погіршенню якості харчування, «техногенним перевантаженням», збільшенню стресових ситуацій у повсякденному житті дітей, недосконалості системи психолого-педагогічної підтримки школярів та дітей дошкільного віку, особливо тих, які виховуються в СДС, відсутності ефективних освітніх програм, спрямованих на формування у дітей потреби в збереженні здоров'я [10].

   Численні дослідження стану здоров'я та фізичного розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в будинках дитини та інтернатних закладах (ІЗ), свідчать про наявність дисгармонійності їх фізичного розвитку та відставання у нервово-психічному розвитку [3,5,10].

   Доведено, що для дітей цієї категорії характерна висока частота економічно обумовлених захворювань, таких як ураження нервової системи (81,3%), органів травлення (61,6%), обміну речовин (28,6%), органів сечовивідної системи (19,7%), органів дихання (5,7%), вогнищ хронічної інфекції (26,6%); до 85% дітей з СДС мають три і більше відхилень у стані здоров'я. Високий рівень захворюваності, вірогідно, зумовлений соціально-несприятливими факторами в сім'ях, наявністю умов для поширення інфекційних захворювань внаслідок недостатньої уваги до здоров'я дітей з боку батьків [3,5,10].

   За даними Веліканової Л.П., високий рівень захворюваності на розлади психіки та поведінки серед вихованців ІЗ зумовлений у дітей молодшого шкільного віку мінімальними мозковими дисфункціями (60%) та різними межовими станами інтелектуальної недостатності (80%); в середньому шкільному віці зростає питома вага психопатоподібних форм поведінки та патохарактерологічних реакцій з асоціальною спрямованістю (втечі, бродяжництво, бійки), неврозоподібні розлади (62%), енурез.

   Дослідження останніх років показують, що в старшому шкільному віці провідне місце стали займати порушення невротичного кола із затяжними субдепресивними тривожними, дезадаптивно-пристосувальними порушеннями поведінки, що проявляються ранньою алкоголізацією, токсикоманіями, сексуальними девіаціями, агресивною поведінкою [2].

   Тому проблема стресу на сучасному етапі є однією з актуальних не тільки в педіатрії, але й у багатьох інших дисциплінах. Це пов'язано з тим, що стресові реакції суттєво впливають на метаболізм, імунітет та фізичний розвиток дитини, запобігають успішному навчанню, сприяють зниженню інтелектуальних можливостей підростаючого покоління. Реакції дезадаптації, які проявляються психогенними розладами при зіткненні особистості дитини з важкими обставинами і пристосуванням до умов існування, є безумовним фактором ризику виникнення психосоматичних хвороб у дитячому віці [7,11,12].

   Виникнення реакцій дезадаптації у дітей прямо залежить від особливостей темпераменту, умов формування як особистості, історії свідомих відносин з оточуючими [8].

   Метою даної роботи було вивчення психоемоційного статусу дітей з СДС, його залежності від особливостей темпераменту та ступеня соціальної адаптації.
 
   Матеріал і методи дослідження

   Робота проводилась на базі Луганського дитячого спеціалізованого реабілітаційного центру «Незабудка» та обласного дитячого спеціалізованого кардіологічного санаторію і є результатом обстеження 219 дітей шкільного віку (6–15 років) з СДС. Групою порівняння були 170 дітей такого ж віку з соціально адаптованих сімей. Серед обстежених дітей з СДС було 124 (67%) хлопчиків та 95 (43%) дівчаток; більшість (68,0%) дітей навчалися в середній школі, 32 (14,6%) дитини перебували в притулку для неповнолітніх, 34 (15,5%) дитини навчалися в школі-інтернаті, 2 дітей відвідували дитячий садочок, одна дитина не відвідувала організований колектив та одна дитина навчалася вдома за станом здоров'я.
За ступенем соціальної недостатності найбільшу підгрупу склали діти з неповних сімей — 89 (40,6%) дітей. Дітей з соціально неблагополучних сімей (СНБС) було71 (32,1%); соціальних сиріт — 39 (17,8%); дітей, які пере"
бували під опікою родичів, — 20 (9,1%). У 11 дітей один з батьків або обидва були засуджені, у 88 дітей батьки зловживали алкогольними напоями. В 78 (35,6%) випадках діти зазнали жорстокого поводження з боку батьків внаслідок фізичного покарання.

    Комплекс обстеження включав поглиблений збір та аналіз скарг, загальноклінічне обстеження. При проведенні медико-психологічного обстеження дітей були використані наступні методики: для оцінки психоемоційного стану використовувалися особистісний опитувальник Г. Айзенка, колірний тест М. Люшера з розрахунком коефіцієнтів за Аменєвим Г.А. [1,4], дитячий опитувальник неврозів «ДОН» [7]. Для оцінки уваги застосовували «Коректурну пробу» А.Г. Іванова"Смоленського, методику «Таблиці Шульте»; пам'ять оцінювали за допомогою проби на запам'ятовування 10 слів. Статистичну обробку результатів дослідження проводили класичними математичними методами із застосуванням програми Microsoft Exel.
   
Результати досліджень та їх обговорення

   Наявні скарги та клінічна картина у дітей з СДС та контрольної групи були неоднорідними, ми враховували та оцінювали скарги дітей і батьків або осіб, які їх замінювали, вираженість скарг та симптомів, що свідчили про порушення вегетативного гомеоастазу.

   Аналіз частоти клінічних синдромів виявив достовірно частішу наявність скарг серед дітей з СДС: цереброастенічний синдром визначили у 84,0% дітей (p?<0,001) з СДС, які скаржилися на головний біль, запаморочення, втомлюваність, дратівливість, порушення сну, загальну слабість; при кардіальному синдромі (52,1%, p?<0,003) у дітей з СДС переважали скарги на неприємні відчуття та біль у ділянці серця, серцебиття, задуху при фізичному навантаженні. Одним з частих синдромів (37,4%, p?<0,008), який нерідко поєднувався з іншими, був абдомінальний: дітей турбували непостійні болі в животі, дискомфорт і відчуття важкості в правому підребер'ї.

   Аналіз особливостей характеру й емоційно-динамічного патерну особистості у дітей з СДС проводився на основі колірної методики М. Люшера. Після визначення середніх розмірів інтерпретаційних коефіцієнтів ми встановили, що у дітей з СДС вони відрізняються від аналогічних показників дітей контрольної групи (табл. 1).



   Середній показник гетерономності дітей з СДС склав 0,73±0,19, в той час як в контрольній групі цей показник склав -0,09±0,32 (р<0,05). Отриманий результат свідчить про пасивність обстежених дітей з СДС, схильність дозалежності, спонтанної поведінки. Статистично достовірної різниці між дівчатками та хлопчиками в групі дітей з СДС ми не виявили, в той час як в контрольній групі цей показник був достовірно вищим у дівчаток та свідчив про їхню активність, автономність, ініціативність і схильність до домінування.

   Порівняльний аналіз частоти гетерономності, проведений за допомогою кутового перетворювача Фішера, виявив, що 63,0% дітей з СДС мають пасивні риси характеру (за шкалою гетерономності від 0 до +9,8 балів), що достовірно перевищує цей показник в контрольній групі — 37% (р?<0,001). Середній бал концентричності у дітей з СДС складав "0,51±0,25, що свідчить про легку тенденцію до ексцентричності як серед дівчаток, так і серед хлопчиків. В контрольній групі даний показник достовірно не відрізнявся ("0,81±0,41).

   Тенденція до суперечливості, нестійкості особистості  була характерною як для дітей з СДС (особистий баланс 0,48±0,22), так і для дітей контрольної групи (1,51±0,32), проте у контрольній групі діти з наявністю суперечливого характеру зустрічалися достовірно частіше (80,0%, р?<0,001) і середнє значення цього показника серед дівчаток достовірно перевищувало показник хлопчиків (р<0,05).

   При аналізі показників вегетативного балансу відмічалося істотне симпатичне навантаження як серед дітей з СДС (68,0%), так і в контрольній групі (85,7%), протее питома вага дітей з симпатикотонією серед дітей контрольної групи була достовірно більшою, ніж серед дітей з СДС (85,7% та 68,0%, р?<0,001).

   Середній бал стресового стану дітей з СДС склав 9,38±0,64, що свідчило про напругу адаптації. У дітей контрольної групи цей показник був достовірно нижчим і дорівнював 2,84±0,70 (р<0,05). Рівень стресового стану хлопчиків у групі дітей з СДС був достовірно вищим за дівчат (10,7±0,95 і 7,7±1,01 відповідно, р<0,05). На нашу думку, це може вказувати на більш високу чутливість хлопчиків з СДС до стресогенних соціально обумовлених факторів і непрямо свідчити про знижену здатність до стійкої рівноваги при несприятливих впливах середовища, обумовлену, можливо, особливостями нейромедіаторних процесів та гуморального стану.

   Показники працездатності у дітей з СДС були вірогідно нижчими, ніж у контрольній групі, і складали 16,09±0,25, (контроль — 18,95±0,26, р<0,05), достовірної різниці за статтю ні серед дітей з СДС, ні в контрольній групі ми не виявили. Частота дітей з високою працездатністю (17,2–20,9 бала) була достовірно більшою в контрольній групі (78,6%), ніж серед дітей з СДС (13,7%,р?<0,001), а питома вага дітей з низьким рівнем стрессу (0–13 балів) була достовірно меншою серед дітей з СДС (72,1%), ніж в контрольній групі (95,7%, р?<0,001), що також свідчить про напругу адаптації серед дітей з СДС.

   Порівняльний аналіз частоти цих показників серед різних підгруп дітей з СДС виявив, що пасивні діти достовірно частіше зустрічалися серед дітей, які перебувають під опікою (70,0%), а найбільша питома вага дітей суперечливих, з нестійким емоційним статусом — серед дітей, які проживають у СНБС (71,8%, р?<0,001).
 
   Висока працездатність (17,2–20,9 бала) достовірно частіше спостерігалася серед дітей з неповних сімей (52,8%) та дітей з СНБС (47,6%), водночас серед дітей, які перебувають під опікою, високу працездатність мали тільки 20,0%, а серед соціальних сиріт — 23,1%.
   
    Трофотропне домінування (потреба в нагромадженні енергії) було характерним для 55,7% дітей з СДС та 52,6% контрольної групи, тоді як ерготропне домінування (потреба у витраті енергії) було більш притаманним дітям контрольної групи (42,9%), ніж дітям з СДС (37,0%), проте статистично значущої різниці ми не виявили. Серед дітей з СДС трофотропне домінування достовірно частіше реєструвалося у соціальних сиріт (66,7%, р?<0,001) порівняно з іншими підгрупами за ступенем соціальної недостатності.

   Ми не виявили достовірних відмінностей цих коефіцієнтів серед дітей, які мали в анамнезі випадки фізичного покарання з боку батьків, та дітей, які не зазнали жорстокого поводження, що підтверджує нашу думку стосовно того, що негативний вплив оточуючого середовища, зневага до дитини з боку батьків, відсутність позитивних зв'язків між батьками та дитиною формують такі ж особливості психоемоційного стану особистості, як і в разі застосування фізичного насильства.

   Після визначення середніх розмірів коефіцієнтів за опитувачем «ДОН» у дітей з СДС встановлене достовірне перевищення аналогічних показників контрольної групи (рис.).



   При цьому за статевою ознакою серед дітей з СДС спостерігалася достовірна відмінність: середній показник серед дівчаток був достовірно вищим (р<0,05) за показник серед хлопчиків за шкалою депресії (12,61±0,5 і 11,2±0,44 відповідно) та за шкалою порушення сну (12,13±0,58 та 10,45±0,54 відповідно).

   Порівняльний аналіз частоти ризику формування невротичних розладів, проведений за допомогою кутового перетворювача Фішера, виявив, що частота високого ризику формування вегетативних розладів (більше 16 балів) була достовірно вищою серед дітей з СДС (33,5%), ніж серед дітей контрольної групи (7,1%, р?<0,03). Достовірно більшою була також частота високого ризику формування порушень сну серед дітей з СДС (38,7%), ніж у контрольній групі (8,9%, р?<0,001), що вказує на напругу адаптаційних процесів серед дітей з СДС.

    Проаналізувавши вказані показники серед дітей з СДС за ступенем соціальної недостатності, ми виявили статистично значущу різницю тільки в групі дітей, які перебували під опікою, де питома вага високого ризику розвитку депресії була вірогідно вищою (64,7%), ніж серед соціальних сиріт (14,3%, р?<0,025).

    Також ми проаналізували частоту високого ризику формування невротичних розладів у дітей з СДС в залежності від наявності жорстокого поводження з боку батьків у вигляді фізичного покарання та виявили, що 46,8% дітей, які зазнали жорстокого поводження, мали високий ризик виникнення невротичних розладів за шкалою депресії (р?<0,012) та 35,5% — за шкалою тривоги (р?<0,05). Тобто діти, які зазнали фізичного насильства з боку батьків, достовірно частіше мають високий ризик формування депресії та тривожності, ніж діти, які не
постраждали від жорстокого поводження.
   


   Проаналізувавши особливості темпераменту за опитувальником Г. Айзенка (табл.2), ми виявили, що серед дітей
з СДС питома вага екстравертів була достовірно більшою, ніж в контрольній групі (56,1% і 37,5% відповідно, р?<0,03). Тобто діти з СДС товариські, але схильні до ризику, мають тенденцію до агресивності, запальності. Серед дітей контрольної групи переважали інтроверти (56,3%, р?<0,05) — спокійні, стримані діти, які серйозно ставляться до прийняття рішень, контролюють свої почуття.

  Частота дітей з емоційною стійкістю була достовірно більшою в контрольній групі (57,8%), тоді як серед дітей зСДС тільки 22,2% мали риси емоційної стійкості (р?<0,001).

   Водночас виражений нейротизм (більше 16 балів) достовірно частіше визначався у дітей з СДС (39,4%), ніж у контрольній групі (6,3%, р?<0,001), тобто для дітей з СДС більш характерна емоційна збудливість, схильність до психопатології в емоційній сфері, злості, дратівливості. Серед дітей з СДС у 7 випадках (3,6%) нейротизм був на межі патології з можливістю зриву, неврозу.

   Найбільша питома вага дітей з особливостями характеру у вигляді вираженого нейротизму реєструвалася серед дітей, які виховувалися в СНБС — 73,8%, різниця булла достовірною в порівнянні з іншими підгрупами (р?<0,03). Аналіз рівня нейротизму у дітей з СДС в залежності від жорстокого поводження не виявив достовірної різниці: виражений нейротизм зустрічався у 37,5% дітей, які зазнали фізичного насильства, і у 40,5% дітей (р? >0,05), які його не зазнали.

   Це підтверджує нашу думку стосовно того, що порушення невротичного характеру виникають у дітей з СДС не тільки внаслідок фізичного насильства, але й у разі психологічно неадекватного ставлення до дитини з боку батьків.




   При проведенні порівняльного аналізу концентрації уваги за даними методики «Таблиці Шульте» (табл. 3), ми виявили, що питома вага дітей з СДС, які мали достатню концентрацію уваги (33,3%), була достовірно меншою, ніж у контрольній групі (55,7%, р?<0,01). Тобто неможливість сконцентруватися свідчила про зниження адаптаційних можливостей у дітей з СДС. Аналіз ефективності роботи, яку ми оцінювали за методикою Козирєвої А.Ю., виявив задовільні результати тільки у 17,4% дітей з СДС, в той час як у контрольній групі таку оцінку отримали 38,6% (р?<0,03). Незадовільну ефективність роботи показали 82,6% дітей з СДС, що було достовірно більше, ніж у
контрольній групі (61,4%, р?<0,002).

   Продуктивність уваги за даними коректурної проби була оцінена як висока тільки в 23,7% дітей з СДС, тоді як у контрольній групі — у 74,3% (р?<0,001). Середню продуктивність уваги показали вірогідно більше дітей з СДС
(40,2%), ніж в контрольній групі (17,6%, р?<0,05), а низьку продуктивність уваги мали 36,1% дітей з СДС та 8,8% контрольної групи (р?<0,001).

   За методикою «Запам'ятовування 10 слів» ми виявили, що в контрольній групі у 67,1% дітей безпосереднє запам'ятовування було не зміненим, в той час як серед дітей з СДС тільки 37,0% не мали порушень пам'яті (р?<0,001). Зниження безпосереднього запам'ятовування мали 63,0% дітей з СДС, тобто вірогідно більше, ніж серед дітей контрольної групи (32,9%, р?<0,001). Зниження довготривалої пам'яті було виявлено у 84,5% дітей з СДС, що достовірно більше, ніж серед дітей контрольної групи (28,6%, р?<0,001).

   У 12,8% дітей з СДС, які не знали жорстокого поводження, довготривала пам'ять була не зміненою, водночас серед дітей, які постраждали від фізичного насильства, — тільки у 7,7%, проте статистично достовірної різниці ми не виявили (р? >0,05).

   Висновки

1. Дітям, які виховуються в СДС, більш властиві пасивні риси характеру (63%), а дітям, які проживають в СНБС, притаманні суперечливі риси характеру та нестійкий емоційний статус (71,8%). Висока працездатність серед дітей з СДС (13,7%) зустрічається в 5,7 разу рідше, ніж у контрольній групі (78,6%).

2. Рівень стресового стану дітей з СДС втричі вищий за показник в контрольній групі, а майже третина (27,9%) з них перебувають в стані хронічного стрессу середнього та високого рівня, що в 6,5 разу більше, ніж в контрольній групі, за рахунок хлопчиків, у яких показник на 40,0% вищий за такий у дівчаток. Це може бути пов'язане з особливостями нейромедіаторних процесів та гуморального стану.

3. Середні значення коефіцієнтів депресії, астенії, порушень поведінки, вегетативних розладів порушень сну та тривоги у дітей з СДС достовірно перевищують аналогічні показники дітей контрольної групи, при цьому високий ризик формування депресії та тривожності достовірно частіше виявляється серед дітей з СДС, які зазнали
фізичного насильства з боку батьків. Для дітей з СДС більш характерний виражений нейротизм, що виявляється у них в 6,3 разу частіше (39,4%), ніж у контрольній групі (6,3%), за рахунок дітей, які виховувалися в СНБС, де 73,8% дітей мали ці риси.

4. Дітям з СДС притаманне суттєве зниження концентрації та продуктивності уваги; більшість з них мають зниження безпосереднього запам'ятовування; порушення довготривалої пам'яті мають утричі більше дітей з СДС, ніж в контрольній групі; вдвічі менше дітей з СДС показали задовільну ефективність роботи.

5. Отримані дані свідчать про зниження адаптаційних можливостей у дітей з СДС, особливо у тих, що зазнали жорстокого поводження з боку батьків. Виявлені особливості потребують розробки комплексу профілактичних та лікувальних заходів для корекції психоемоційного та вегетативного статусу у дітей цієї категорії, що і буде перспективою нашого подальшого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аменев Г.А. Математические методы в инженерной психологии: Учеб. пос. — Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1982. — 19с.
2. Великанова Л.П. Клинико_эпидемиологический мониторинг состояния нервно-психического здоровья детей и подростков // Педиатрия. — 2004. — №1. — С.67–70.
3. Выхристюк О.Ф., Самсыгина Г.А. «Неблагополучные» дети: медицинские и социальные проблемы // Лечащий врач — 1998. — №6. —
C.10–14.
4. Макс Люшер. Цветовой тест Люшера: Пер с англ. А. Никоновой. — М. — АСТ. — СПб: Сова, 2005.
5. Моісеєнко Р.О. Шляхи вирішення соціальних проблем дітейсиріт в Україні // Перинатологія та педіатрія — 2003. — №2. — С.3–8.
6. Песоцька О.П. Особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику // Укр. мед. альм. — 2005. — Т.8, №6. — С.167–168.
7. Потягайло Е.Г., Покровский В.М. Новые подходы к диагностике стресса у детей // Педиатрия. — 2004. — №5. — С.54–55.
8. Седнев В.В. Нарушение психического здоровья ребенка как системообразующий показатель семейного неблагополучия // Междунар. мед. жур. — 2003. — №4. — С.33–35.
9. Седнев В.В., Збарский З.Г., Бурцев А.К. Детский опросник неврозов (ДОН): Метод. указ. — Донецк, 1997. — 8с.
10. Соціально_гігієнічна характеристика дітей в соціально-неблагополучних сім'ях та деякі особливості їх захворюваності та фізичного розвитку / Н.Г. Гойда, П.М. Веропотвелян, І.А. Чугай та ін. // ПАГ. — 2002. — №1. — С.13–15.
11. Tak Y.R., McCubbin M. Family stress, perceived social support and coping following the diagnosis of the child's congenital heart disease // J. adv. Nurs. — 2002. — Jul. — Vol.39(2). — Р.190–8.
12. Uzark K., Jones K. Parenting stress and children with heart disease. // J. Pediatr. — Health care. — 2003. — Jul_Aug. — Vol.17(4). — Р.163–8.

Ключові слова: діти з соціально дезадаптованих сімей, психоемоційний розвиток, напруга адаптаційних процесів.
Ключевые слова: дети из социально дезадаптированных семей, психоэмоциональное развитие, напряжение адаптационных процессов.
Key words: to put from asocial families, psycho-emotional development, tension of processes of adaptations.


. . , ,
    
: 2009/3/11 16:25:17 5917

:
»  Современная педиатрия

Современная педиатрия:
» Диалог педиатра и семейного врача по вопросам лечения гипертермии у детей
» ХРОНІЧНІ ФОРМИ ЕПШТЕЙНА—БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
» ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГЕЛЯ «НАЙЗ» ДЛЯ ЛОКАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ЮРА
» ХВОРОБИ АДЕНОЇДІВ У ДІТЕЙ
» ЭФФЕКТИВНОСТЬ М-ХОЛИНОЛИТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ КИШЕЧНОЙ КОЛИКИ У ДЕТЕЙ
» КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ SACCHAROMYCES BOULARDII В СОВРЕМЕННОЙ ПЕДИАТРИИ: ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ БАЗА
» ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДНАЗНАЧЕНИЕ И ОЦЕНКА КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕТСКИХ ПРОДУКТОВ «НУТРИЛАК»
» МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ТРАВНОГО КАНАЛУ У ДІТЕЙ
» ІМУНОМОДУЛЯЦІЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ТОНЗИЛІТІ: ЗА І ПРОТИ
» ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ ТА ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

Современная педиатрия:
» INNOVATIVE ORGANIZATIONAL STRATEGY FOR CRITICAL CONGENITAL HEART DISEASE
» DETETCTION LEVELS OF CRPhs IN CHILDREN WITH JUVENILE RHEUMATOID ARTHRITIS
» ARI TREATMENT IN CHILDREN: POSSIBILITIES OF IMMUNE CORRECTION
» SOME PSYCHOSOMATIC ASPECTS OF RHEUMATOID ARTHRITIS IN CHILDREN AND ADOLESCENTS
» PRINCIPAL DIRECTIONS OF ACTIVITY AND FURTHER DEVELOPMENT OF THE CHAIN OF ORPHANAGES OF THE MINISTRY OF HEALTH CARE SYSTEM OF UKRAINE
» NAIL BED CAPILLAROSCOPY IN PEDIATRIC RHEUMATOLOGY
» SERUM CORTISOL CONTENTS IN NEWBORNS WITH DISTURBANCE RENAL FUNCTION DUE TO ASPHYXIA
» EFFECT OF DOMESTIC MULTI PROBIOTIC ON ACUTE RESPIRATORY DISEASE MORBIDITY RATES AND PSYCHOMOTOR DEVELOPMENT INDEX IN ORPHANS FROM CHILDREN'S HOME
» COMPARATIVE EVALUATION OF EFFICACY OF VARIOUS SYMBITER MULTI PROBIOTIC PREVENTIVE INTAKE REGIMENS IN DOUBLE BLIND PLACEBO-CONTROLLED TRIAL IN CHILDREN
» EXPERIENCE IN TREATING CHILDREN WITH PRIMARY COMBINED IMMUNE DEFICIENCIES AND THEIR SURVIVAL IN CONDITIONS IN UKRAINE

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN