|
БІОЕЛЕКТРИЧНА АКТИВНІСТЬ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ З АБДОМІНАЛЬНИМ БОЛЕМ ПРИ СИНДРОМІ ПОДРАЗНЕННОГО КИШЕЧНИКУ
|
|
Т.В. Зімницька Харківська медична академія післядипломної освіти
Вступ
Основним симптомом у дітей з синдромом подразненого кишечнику (СПК) є абдомінальний біль. У механізмі його формування виділяють два головні фактори: порушення синхронізації моторної функції товстої кишки та підвищення чутливості рецепторів товстої кишки до її розтягнення. Для їх реалізації потрібна нервово-гормональна та ентеральна дисрегуляція. Багато авторів підтримують концепцію щодо провідної ролі центральної нервової системи у розвитку захворювання [2,4,7,8,10,11]. Про це свідчить наявність у хворих СПК невротичних розладів у вигляді депресії, іпохондрії тощо. За даним численних досліджень, у хворих на СПК в нейронах спинного мозку, внаслідок порушення синтезу та розпаду нейротрансмітерів, а також конфігурації рецепторів, больовий імпульс, який іде від товстої кишки до головного мозку, змінює частоту і силу [4,6]. Це сприйняття передається в головний мозок, де у ділянці передньої борозни формується своєрідний патологічний фокус збудження, пов'язаний з лімбічною системою, яка відповідає за емоційний стан.
Крім того, у хворих з СПК знижується виробництво ендогенних опіатів, які інгібують виділення ацетилхоліну у нервових закінченнях, що послаблює гладенькі м'язи кишечнику [1,4,6,7]. Недостатність ендорфінів викликає відповідні моторні порушення, що проявляються у спастичних скороченнях товстої кишки.
Спазм м'язів товстої кишки виникає також під впливом домінування парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи внаслідок дії дистресового синдрому на психоемоційну сферу людини [2,5,8].
Розлади центральної та вегетативної нервової системи, а також порушення гуморальної регуляції, призводять до змін біоелектричних процесів у товстій кишці, які, на думку багатьох авторів, найкраще відображають характер рухових дисфункцій [5]. Формування електричного потенціалу в м'язових клітинах товстої кишки у відповідь на будь-яке подразнення є остаточним результатом взаємодії факторів, що стимулюють та інгібують їх скорочення.
Метою дослідження було вивчення стану біоелектричної активності товстої кишки та встановлення типу порушень моторної і тонусної функції у дітей зі змішаним варіантом синдрому подразненого кишечнику.
Матеріал і методи дослідження
Під нашим спостереженням перебувало 40 дітей зі змішаним варіантом перебігу СПК. Середній вік дітей становив 12 років. Діагноз було встановлено згідно з Римськими критеріями ІІІ (2006).
Головним симптомом у цих хворих був кишковий біль, що мав свої клінічні особливості, зумовлені складним патогенезом. Абдомінальний біль варіював за інтенсивністю та тривалістю — від короткочасних нападів у 12 дітей (30±7%) до постійного ниючого болю (28 хворих, 70±7%). Нерідко (17 дітей, 42±8%) біль посилювався перед дефекацією або відходженням газів. У 11 дітей (28±7%) біль провокувався стресовою ситуацією, у 14 (35±8%) — їжею. Найчастіше біль локалізувався у лівій здухвинній ділянці (22 хворих, 55±8%) та нерідко мігрував протягом доби (13 дітей, 32±8%). При пальпації відмічалась болючість по ходу товстої кишки, частіше зліва (32 хворих, 80±6%). Спазмована сигмовидна кишка пальпувалась у 17 дітей (42±8%). Характер випорожнень дітей був нестійким і оцінювався від 3 до 5 балів за Бристольською шкалою.
Анамнестичні дані показали, що в 11 випадках (28±7%) СПК формувався на фоні неврологічної патології, батьки 7 дітей (18±6%) вказували на наявність психотравмуючих ситуацій. Більшість наших пацієнтів (23 дітей, 58±8%) відрізнялися емоційною лабільністю, схильністю до невротичних реакцій. Невідповідність скарг клінічним проявам мала місце у 12 дітей (30±7%) Уявлення пацієнтів про неприємні відчуття в животі були неймовірними — біль у животі діти характеризували як «різання ножем», «вибух», «прокол цвяхом» тощо. Усім дітям проводилось дослідження рухової активності товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності за розробленими нами методами електроентероміографії (UА A61B5/05 5099, UA A61B5/05 13905). Характер змін показників біоелектричної активності товстої кишки у відповідь на стимуляцію сніданком визначав тип скорочення кишки та стан її тонусу: коефіцієнт зростання середньої величини потенціалу ΔА та відношення коефіцієнта зростання середньої величини потенціалу до коефіцієнта середньої кількості максимумів (активного часу) ΔА /Δ F(ΔТ). Статистична обробка проводилась параметричними методами [3].
Результати досліджень та їх обговорення
Збільшення показника ΔА моторної функції більш ніж удвічі (при нормі від 1,5 до 2 разів) спостерігалося у 18 дітей (45±8%) і свідчило про гіперкінетичну дискінезію товстої кишки. При збільшенні ΔА менш ніж у півтора-два рази моторна функція розцінювалась як гіпокінетична (спостерігалася у 11 дітей — 28±7%). Серед моторних порушень переважала гіперкінетична дискінезія товстої кишки (p<0,05). Значення коефіцієнта ΔА /Δ F(ΔТ) перевищувало норму (1,0–2,0) у 26 дітей (65±8%); стан тонусу кишки визначався у них як гіпертонічна дистонія. У 8 дітей (20±6%) Виявлений характер рухових порушень цілком відповідає існуючим уявленням про значення спастичних скорочень гладкої мускулатури товстої кишки у формуванні абдомінального болю.
Висновки
У дітей перебіг змішаного варіанту СПК характеризується переважно абдомінальним болем, при якому відбуваються зміни біоелектричної активності товстої кишки та відповідні моторні і тонусні дисфункцій.
Серед моторних порушень у дітей зі змішаним варіантом СПК достовірно переважає гіперкинетична дискінезія, а серед тонусних — гіпертонічна дистонія, що свідчить про наявність спастичних скорочень товстої кишки.
У структурі рухових порушень товстоїкишки у дітей з алгічним варіантом СПК переважно відмічаються тонусні дисфункції.
Визначення типу та ступеня прояву дискінезії і дистонії товстої кишки дозволить диференційовано підходити до призначення терапії хворим з СПК.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алиева Э.И., Филин В.А., Халиф Л. // Педиатрия. — 2001. — №5. — С.69—74. 2. Белоусов Ю.В, Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. — Х.: ИНЖЭК. — 252с. 3. Генес В.С. Некоторые простые методы кибернетической обработки данных диагностических и физиологических исследований. — М.: Наука, 1967. — 208с. 4. Дзяк Г.В., Залевский В.І., Степанов Ю.М. Функціональні захворювання кишечника. — Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2004. — 200с. 5. Жуков Н.А., Сорокина Е.А., Ахмедов В.А., Березникова Т.Н. // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. — 2004. — №5. — С.35—41. 6. Ивашкин В.Т., Полуектова Е.А., Бехулшет С. Синдром раздраженного кишечника // Клин. перспективы гастроэнтерол. и гепатол. — 2003. — №6. — С.34—38. 7. Маев И.В., Черемушкин С.В. Синдром раздраженного кишечника: Учеб. пос. — М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2004. — 60с. 8. Функциональные нарушения органов пищеварения у детей. Рекомендации и коментарии / С.В. Бельмер, Т.В. Гасилина, А.И. Хавкин, А.С. Эйберман. — М., 2005. — С.32. 9. Эттингер А.П. Основы регуляции электрической и двигательной активности желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. — 1998. — №4. — С.13—17. 10. Croffie J.M., Fitzgerald J.F., Chong S.K. Recurrent abdominal pain in children a retrospective study of outcome in a group referred to a pediatric gastroenterology practice // Clin. Pediatr. — 2000. — Vol.39. — №5. — Р.267—274. 11. Johns Hopkins Chronic abdominal pain in childhood: diagnosis and management // Am. Fam. Physician. — 1999. — Vol.59. — №7. — P.1823—1830.
Ключові слова: абдомінальний біль, товста кишка, біоелектрична активність, діти, синдром подразненого кишечнику. Ключевые слова: абдоминальная боль, толстая кишка, биоэлектрическая активность, дети, синдром раздраженного кишечника Key words: abdominal pain, colon, bioelectric activity, children, irritable bowel syndrome.
Реклама:
книги интернет магазин медицина, английский
билет автобус Европа
Транспортные новости и статьи
Книги верстка макетирование дизайн
интересные новости со всего мира
урология гинекология
| Линолеум и ламинат существенно дешевле паркета. | купить справку об обучении с теми данными, которые Вам необходимы | Экологически чистая матовая краска на стенах и в интерьере вашего дома | помощь психолога |
|
|
|