Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Застосування аналізу варіабельності серцевого ритму з метою об'єктивізації визначення ефективності лікування жінок із внутрішньочеревними кровотечами генітального походження

І.З. Гладчук, О.Я. Назаренко, Р.С. Вастьянов
Одеський державний медичний університет
Військово_медичний клінічний центр Південного регіону, м. Одеса

Резюме. У 78 пацієнток, лапароскопічно прооперованих з приводу гострої гінекологічної патології, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею, вивчався стан регуляторних фізіологічних функцій організму в післяопераційному періоді шляхом аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) за допомогою методу кардіоінтервалометрії (КІМ). З урахуванням об'єму внутрішньочеревного крововиливу було виділено 3 групи хворих: І група — 37 пацієнток, у яких об'єм внутрішньочеревної крововтрати не перевищував 150 мл, ІІ група — 24 пацієнтки з об'ємом гемоперитонеуму 150–500 мл, ІІІ група — 17 хворих з об'ємом гемоперитонеуму понад 500 мл. Встановлено, що у жінок з гострою гінекологічною патологією, ускладненою внутрішньочеревною кровотечею, відбуваються певні компенсаторно-адаптаційні процеси, які свідчать про активізацію захисних регуляторних систем організму. Ступінь функціонального напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів до оперативного втручання та у післяопераційний період залежить від об'єму внутрішньочеревної крововтрати.

Резюме. У 78 пациенток, лапароскопически прооперированных по поводу острой гинекологической патологии, осложненной внутрибрюшным кровотечением, изучалось состояние регуляторных физиологических функций организма в послеоперационном периоде путем анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР) с помощью метода кардиоинтервалометрии (КИМ). С учетом объема внутрибрюшного кровотечения были выделены 3 группы больных: І группа — 37 пациенток, у которых объем внутрибрюшной кровопотери не превышал 150 мл, ІІ группа — 24 пациентки с объемом гемоперитонеума 150–500 мл, ІІІ группа —17 больных с объемом гемоперитонеума более 500 мл. Установлено, что у женщин с острой гинекологической патологией, осложненной внутрибрюшным кровотечением, происходят определенные компенсаторно-адаптационные процессы, свидетельствующие об активизации защитных регуляторных систем организма. Степень функционального напряжения адаптационно-приспособительных механизмов до оперативного вмешательства и в послеоперационный период зависит от объема внутрибрюшной кровопотери.



Вступ

    Основними причинами внутрішньочеревних кровотеч у жінок є порушена трубна вагітність і апоплексія яєчника. Іноді причинами виникнення гемоперитонеуму генітального походження виступають ретроградний закид менструальної крові внаслідок атрезії цервікального каналу, рідкісні форми ектопічної вагітності (яєчникова, черевна, у додатковому розі матки) або перфорація стінки матки під час внутрішньоматкової маніпуляції [1]. Дані наукової літератури свідчать про зростання кількості випадків позаматкової вагітності та апоплексії яєчників серед жінок репродуктивного віку [4]. Об'єм внутрішньочеревної кровотечі при цих захворюваннях може коливатися від мінімального до кількох літрів, що значною мірою визначає тяжкість стану хворої і тактику діагностичних та лікувальних заходів.

   Впровадження останніми роками у повсякденну практику нових (переважно, мініінвазивних) медичних технологій сприяло зростанню ефективності комплексних діагностично-лікувальних заходів у випадках виникнення гемоперитонеуму у жінок. Проте важливості набуває питання щодо визначення ефективності проведеного лікування, а саме, об'єктивізації клінічного стану пацієнтки, функціонального стану її нейроендокринної системи та організму в цілому після проведених лікувальних заходів. На тривалість стаціонарного лікування пацієнток із порушеною позаматковою вагітністю і апоплексією яєчника впливає величина внутрішньочеревної крововтрати [4]. Очевидно, що і тривалість відновлення функцій регуляторних систем організму у таких пацієнток до фізіологічних показників, за інших рівних умов, залежатиме від об'єму гемоперитонеуму.

    З урахуванням вищезазначеного, у ході дослідження був проведений моніторінг стану пацієнток із внутрішньочеревною кровотечею до та після оперативного лікування методом кардіоінтервалометрії (КІМ). Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) є інтегральним методом оцінки механізмів регуляції фізіологічних функцій організму людини, за допомогою якого можна охарактеризувати стан нейрогуморальної системи регуляції, визначити співвідношення міжсимпатичним і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи (ВНС) [2, 3]. Така методика дозволяє оцінити стан регуляторних систем організму пацієнток та виявити ступінь змін порівняно з таким до лікування, а також у здорових жінок, що загалом дає можливість об'єктивізувати оцінку ефективності і достатності проведення лікувальних заходів [5].

   Мета роботи — оцінка ефективності лікування та об'єктивізація процесів одужання жінок, прооперованих з приводу порушеної позаматкової вагітності та апоплексії яєчника, залежно від об'єму гемоперитонеуму шляхом застосування методу оцінки ВСР.
Матеріал і методи дослідження

   Робота ґрунтується на аналізі результатів лікування 78 жінок, ургентно прооперованих із приводу гострої гінекологічної патології, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею, які перебували у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (ВМКЦ ПР) впродовж 2006–2007 років. Внутрішньочеревну кровотечу у 48 (61,5%) пацієнток спричинила порушена поза_
маткова вагітність, у 29 (37,2%) — апоплексія яєчника і у 1 (1,3%) — перфорація порожнини матки під час внутрішньоматкової маніпуляції.

   Загальноклінічні аналізи крові та сечі проводилися в ургентному порядку. Передопераційний алгоритм інструментальної діагностики включав ультразвукове трансабдомінальне і/або трансвагінальне сканування органів малого тазу, уротест на вагітність; у 9 випадках вдавалися до пункції черевної порожнини через заднє склепіння піхви. Усім пацієнткам внутрішньовенно інтраопераційно проводили антибіотикопрофілактику. Лапароскопію виконували за загальноприйнятою методикою під ендотрахеальним наркозом із використанням моно- та біполярної електрохірургічної техніки.

   Вік пацієнток коливався у межах 17–45 років (середній показник — 30±4 років). З урахуванням об'єму внутрішньочеревного крововиливу було виділено 3 групи хворих: І — 37 пацієнток, об'єм внутрішньочеревної крововтрати у яких не перевищував 150 мл, ІІ — 24 жінки з об'ємом гемоперитонеуму від 150 до 500 мл, ІІІ — 17 хворих, об'єм внутрішньочеревної кровотечі у яких був більший за 500 мл. Контрольні показники ВСР визначалися в 20 здорових жінок віком 17–45 років, які проходили диспансеризацію у ВМКЦ ПР.

   Аналіз змін ВСР у хворих до та після лікувальних заходів проводили за методом КІМ [2, 3]. Дослідження здійснювалися за стандартною методикою, створенною розробниками програми АТЗТ «Сольвейг» (Україна). Вимірювання проводилися впродовж перших 2-х годин від моменту надходження пацієнтки до клініки, через 1 добу після оперативного втручання, на 6–7-му добу
післяопераційного періоду (під час зняття швів), на 14–15_ту добу (час відновлення активної трудової діяльності у більшості жінок) та через місяць після операції (під час контрольного огляду). Середня тривалість вимірювань становила 2 хв, що, згідно з регламентуючими положеннями, є достатнім для отримання об'єктивних даних. Для аналізу змін ВСР застосовували такі показники:
- SDNN — показник сумарної варіабельності, який характеризує ступінь адаптованості вегетативної нервової системи;
- RMSSD — показник активності парасимпатичної ланки вегетативної регуляції; • LF — потужність симпатичних хвиль (високочастотної складової спектра);
- HF — потужність парасимпатичних хвиль (низькочастотної складової спектра);
- LF/HF — індекс співвідношення симпатичних і парасимпатичних хвиль;
- ІБ (індекс Баєвського) — показник ступеня напруження систем регуляції, який характеризує активність механізмів симпатичної регуляції [2]. Отримані дані обчислювалися за допомогою загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях параметричних і непараметричнихметодів статистичного аналізу. Мінімальні вірогідні відмінності приймали при р<0,05.Результати досліджень та їх обговорення

    При надходженні до стаціонару скарги пацієнток були різноманітними, проте домінуючим серед них був больовий синдром. Менш вираженими були скарги у жінок І та ІІ груп, а у хворих ІІІ групи, крім тазового болю, відмічалися симптоми, пов'язані з внутрішньочеревною кровотечею (втрата свідомості, слабкість, запаморочення тощо). Загальний стан у обстежених жінок І групи розцінювався як задовільний. У пацієнток цієї групи показники центральної геодинаміки та червоної крові не відрізнялися від таких у хворих контрольної групи, що в середньому становили: пульс — 72±8 за 1 хв, САТ  124±6 мм рт. ст., ДАТ — 70±8 мм. рт. ст., гемоглобін — 121±16 г/л, Ер — 3,8±0,7.

   Стан хворих ІІ групи також розцінювався як задовільний через відсутність виражених гемодинамічних порушень і змін у червоній крові: пульс — 86±8 за 1 хв, САТ — 122±6 мм рт. ст., ДАТ — 68±8 мм рт. ст., гемоглобін — 118±16 г/л, Ер 3,7±0,5.

    На відміну від перших двох груп, загальний стан пацієнток ІІІ групи розцінювався як задовільний тільки у 3 (17,6%) хворих, у 5 (29,4%) жінок він був середнього ступеня тяжкості і у 9 (52,9%) — тяжкого. Середні показники гемодинаміки і червоної крові у обстежених цієї групи були такими: пульс — 94±8 за 1 хв, САТ — 107±6 мм рт. ст., ДАТ — 68±8 мм рт. ст., гемоглобін — 74±12 г/л, Ер — 2,5±0,7. У обстежених хворих із гемоперитонеумом, які були розподілені на 3 групи відповідно до об'єму крововтрати,
відбувалися зміни ВСР (табл. 1–3). Так, у всіх жінок було зареєстровано зниження показника SDNN: у І групі — на 40%, у ІІ — в 2 рази, у ІІІ — в 2,6 рази менші, ніж в контрольних спостереженнях (р<0,05). Індекс напруження Баєвського в усіх групах також був значно більшим: у І групі — на 78%, у ІІ — в 3,1, у ІІІ — в 2,6 раз відповідно (р<0,01).


    Слід зазначити, що у жінок І групи вже на 1-шу добу після оперативного втручання відмічалася тенденція до нормалізації показників ВСР, а на 6–7-му добу після лікування величини SDNN та ІБ набули статистичної розбіжності порівняно з відповідними показниками до початку лікування (р<0,05). Така ж картина спостерігалася щодо нормалізації показників RMSSD, LF і HF. Зміни ВСР відбувалися впродовж подальших термінів обстеження жінок протягом усього післяопераційного періоду. Під час зняття післяопераційних швів на 6–7_му добу після операційного втручання 9 (24,3%) пацієнток цієї групи суб'єктивно почували себе повністю здоровими та приступили до активної трудової діяльності. У решти 28 (75,6%) жінок термін непрацездатності не перевищував 2-х тижнів (табл. 1). У пацієнток ІІ групи впродовж 2-х тижнів після лікування величини досліджуваних показників мали лише незначно виражену тенденцію до нормалізації. На 14–15-ту добу післяопераційного періоду велична SDNN на 67% перевищила відповідний показник до початку лікування (р<0,01), а ІБ досяг позначки 107±14 ум. од., що було вдвічі менше, ніж на момент госпіталізації (р<0,001). Зазначені зміни тривали й до 28–33_ї доби післяопераційного періоду, а решта показників мала тенденцію до нормалізації (табл. 2). У хворих І і ІІ груп на 6–7-й день післяопераційного періоду значних відхилень від середньостатистичної норми у показниках центральної гемодинаміки та червоної крові не спостерігалося. Але, на відміну від жінок І групи, ніхто із пацієнток ІІ групи не був готовий приступити до активної трудової діяльності після зняття швів.

   Серед працюючих жінок ІІ групи перервали лікарняний на 14-ту добу після операції 14 (70,0%) пацієнток, а решта приступила до роботи лише через 20–27 днів.

   Додатково до змін показників ВСР, наведених вище, у пацієнток із гемоперитонеумом понад 500 мл показники LF та співвідношення LF/HF були відповідно в 2,15 і 2 рази більшими за такі в контрольній групі. Впродовж 1-го місяця післяопераційного періоду в пацієнток ІІІ групи не спостерігалося суттєвих змін досліджуваних показників ВСР. На 28–33_тю добу післяопераційного періоду середній показник SDNN у цій групі становив 85±10 мс, що було на 49% більше, ніж до початку лікування (р<0,05), проте залишався на 69% меншим порівняно з умовно-нормальними значеннями (р<0,01). Статистичної вірогідності порівняно з відповідним показником до початку лікування набуло значення співвідношення LF/HF (р<0,05), решта показників не мали суттєвих розбіжностей відповідно таких на момент госпіталізації (табл. 3).   Показники червоної крові лише у 5 (29,4%) жінок ІІІ групи досягли середньостатистичної норми на 14-й день після операції. Через 1 місяць у 4 (23,5%) хворих цієї групи відмічався легкий ступінь постгеморрагічної анемії. До трудової діяльності через 2 тижні повернулося 7 (41,1%) пацієнток, впродовж 24–30-ти днів на лікарняному перебувало 7 (41,1%) жінок. Через 1 місяць після операції до роботи не могли повернутися 3 (17,6%) жінки з внутрішньочеревною крововтратою понад 500 мл. Таким чином, отримані дані дозволяють припустити, що у всіх жінок із гемоперитонеумом різного об'єму було виявлено значний ступінь напруження компенсаторноадаптаційних механізмів, що загалом узгоджується із характерними ознаками та симптоматикою біологічних організміввпродовж перших двох стадій загального неспецифічного синдрому [5]. Зареєстровані зміни основних параметрів ВСР, а саме, зменшення показника сумарної варіабельності (SDNN), підвищення потужності симпатичних хвиль (високочастотної складової спектра) та індексу Баєвського свідчать про підсилення активності симпатичної регуляторної ланки ВНС із реципрокним ослабленням активності парасимпатичного відділу регуляції.

    Ступінь напруження регуляторних систем у пацієнток І і ІІ груп, за класифікацією автора методики Р.М. Баєвського, є «помірним», а у пацієнток ІІІ групи — «вираженим» [2]. Окремо наголошуємо на менші абсолютні показники ІБ у жінок ІІІ групи, що, поряд зі зменшенням показника SDNN і підвищенням такого LF, свідчить про початкові прояви перенапруження регуляторних систем, для якого характерною є недостатність захисно-пристосувальних механізмів, їхня неспроможність забезпечити адекватну реакцію організму на дію альтеруючих факторів. Така розбалансованість регуляторних систем у жінок цієї групи є фізіологічними ознаками початку процесів декомпенсації, що потребує негайного оперативного лікування. У постопе_
раційний період можна простежити, що в абсолютних величинах практично за всіма досліджуваними показниками ВСР у жінок І і ІІ груп відмічалася нормалізація функціонального стану регуляторних систем організму. Більше того, виявлена показова тенденція щодо більш швидкої нормалізації стану адаптаційних можливостей організму у пацієнток І групи, у яких основні показники ВСР досягли нормальних величин вже на 7-й день після оперативного втручання. У жінок з гемоперитонеумом від 150 до 500 мл нормалізація досліджуваних показників ВСР спостерігалася дещо пізніше — на 14-ту добу післяопераційного періоду.

   Чітко простежується, що у хворих ІІІ групи реєструвався найменш виражений ступінь нормалізації досліджуваних параметрів ВСР. Також у жінок із гемоперитонеумом понад 500 мл статистичної вірогідності набули лише показники активності симпатичної ланки регуляції (її активність була зменшеною, проте залишалася значно підвищеною порівняно з контрольними показниками) і співвідношення LF/HF, що свідчить про виражений ступінь дизрегуляції функціонування організму жінок цієї групи.

Висновки

1. Aналіз отриманих даних ВСР дозволяє зробити висновки, що у жінок із гострою гінекологічною патологією, ускладненою внутрішньочеревною кровотечею, відбуваються певні компенсаторно_адаптаційні процеси, які свідчать про активацію захисних регуляторних систем організму.

2. Ступінь функціонального напруження адаптаційнопристосувальних механізмів до оперативного втручання та у післяопераційному періоді залежить від об'єму внутрішньочеревної крововтрати. Так, ступінь функціонального напруження адаптаційно_пристосувальних механізмів у пацієнток з об'ємом гемоперитонеуму до 150 мл через 7 днів лікування та від 150 до 500 мл — через 14 днів можна вважати за такий, що відповідає нормальному стану біологічного організму.

3. У жінок, у яких гостра внутрішньочеревна крововтрата сягала 500 мл і більше, протягом місяця після мініінвазивного оперативного втручання спостерігається активація симпатичного відділу, а також відмічається відповідне зменшення активності парасимпатичного відділу регуляції при певній нормалізації ступеня напруження (індекс Баєвського), що свідчить про остаточну активність альтеруючого фактора в організмі. Зважаючи на відсутність ускладнень при виконанні оперативних втручань та відсутність кровотеч в подальшому, можна пояснити цей факт тим, що гостра внутрішньочеревна крововтрата понад 500 мл є значним за інтенсивністю ушкоджуючим фактором, відновлення післядії якого, навіть за умов якісно проведеного лікування, потребує значного часу.

4. Аналіз даних ВСР за допомогою КІМ дозволяє більш об'єктивно підійти до питання оцінки ефективності проведеного лікування у хворихз гострою гінекологічною патологією, ускладненою внутрішньочеревною кровотечею з різним об'ємом гемоперитонеуму. Це є важливим і в прогностичному аспекті, оскільки бракує об'єктивних методів оцінки післяопераційних станів за умов крововтрат різного генезу у жінок цієї категорії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Айламазян Э.К., Рябцева И.Т. Неотложная помощь при экстренных состояниях в гинекологии. — Н. Новгород: НГМА, 1997. — 30 с.
2. Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. — М.: Наука, 1984. — 220 с.
3. Воскресенский А.Д., Вентцель М.Д. Статистический анализ сердечного ритма и показателей гемодинамики в физиологических исследованиях. — М.: Наука, 1974. — 222 с.
4. Запорожан В.Н. Акушерство и гинекология. — Кн. 2: Гинекология: Учебник. — К.: Здоров'я, 2001. — 328 с.
5. Меерсон Ф.З. Физиология адаптивных процессов. — М.: Медицина, 1986. — 522 с.

Ключові слова: гемоперитонеум, позаматкова вагітність, апоплексія яєчника, компенсаторно-адаптаційні механізми, кардіоінтервалометрія, варіабельність серцевого ритму.
Ключевые слова: гемоперитонеум, внематочная беременность, апоплексия яичника, компенсаторно-адаптационные механизмы, кардиоинтервалометрия, вариабельность сердечного ритма.
Key words: haemoperitoneum, extrauteral pregnancy, ovarian apoplexy, compensatory-adaptative mechanisms, cardiointervalometry, heart rate variability.







Реклама:
книги интернет магазин медицина, английский
билет автобус Европа
Транспортные новости и статьи
Книги верстка, макетирование, дизайн
интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
авиабилеты онлайн
Корректирующее белье в розницу: корсеты цена . Корсет на Avito.
лимфодренаж означает движение, отток, снятие застоя, рассасывание | татуаж бровей

. . , ,
    
: 2009/5/29 14:08:01 4955

:
»  Здоровье женщины

Здоровье женщины:
» Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения антифосфолипидного синдрома и других тромбофилических состояний при беременности
» Фитоэстрогены в лечении ранних перименопаузальных нарушений
» Особенности внутрисердечной гемодинамики у плода с аневризмой вены Галена
» Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии
» Использование пробиотиков с целью улучшения репродуктивного здоровья женщины
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Экосистема влагалища и вагинальные инфекции
» Возможности применения Гинестрила при неоадъювантной терапии больных репродуктивного возраста с миомой матки
» Опыт применения препарата Микогал при лечении вагинального кандидоза у беременных с угрозой невынашивания плода
» Миома матки и гормональная контрацепция

Здоровье женщины:
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Роль порушення обміну серотоніну при функціональних розладах системи травлення у підлітків
» Особенности иммунологической реактивности женщин с нейроэндокринным ожирением
» Індивідуальні підходи до лікування і прогнозування інфекцій, що виникають у ранах
» Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів у лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення
» Особливості клінічного перебігу герпесвірусної інфекції репродуктивної системи у жінок
» Клінічне застосування препарату Лавомакс® в комплексній терапії жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу герпесвірусно-бактеріальної етіології
» Хламидийная инфекция, как причина плацентарной недостаточности у беременных
» Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження
» Оцінка оваріального резервуу жінок із безпліддям

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN