Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Дирофіляріоз у дітей (огляд літературита опис клінічного випадку)

Б.А. Зубик, І.С. Лембрик
Івано-Франківський державний медичний університет

Резюме. Проаналізовано сучасний стан проблеми трансмісійних зоонозних гельмінтозів, здатних вражати людину, зокрема, дирофіляріозу. Представлені дані щодо поширеності інфекції серед дорослого та дитячого населення, особливості епідеміології, клінічного перебігу, методів діагностики та лікування. Описано перший клінічний випадок дирофіляріозу, зареєстрований на теренах Прикарпаття.

Резюме. Проанализировано современное состояние проблемы трансмиссийных зоонозных гельминтозов, способных поразить организм человека, в частности, дирофилятоза. Представлены данные относительно распространенности инфекции среди взрослого и детского населения, особенности эпидемиологии, клинического течения, методов диагностики и лечения. Описан первый клинический случай дирофилятоза, зарегистрированный в Прикарпатье.

Summary. The article reviews the current status of the issue of transmissible zoonotic helminthoses able to infest the human body and specifically, of dirofilariosis. Data on infection occurrence among the adult and children population, as well as their distinctions related to epidemiology, clinical progress, diagnostics, and treatment. The first clinical case of dirofilariosis registered in Prikarpattia is described.



Про справжній стан щодо ситуації з проблеми гельмінтозів свідчить статистика: за даними ВООЗ, у світі лише аскаридозом щорічно вражається 1,2 млрд. осіб. Згідно офіційних повідомлень республіканського дитячого інфекціоніста професора Крамарєва С.О., в Росії щорічно реєструють близько 2 млн. випадків уражень населення гельмінтами, а за експертними оцінками, справжня кількість хворих на гельмінтоз становить 22 млн. осіб. На ентеробіоз серед росіян хворіє біля 20% дітей, які відвідують дитячі дошкільні установи.

   В Україні офіційно щорічно реєструють 300–400 тис. випадків гельмінтозів, із них 80% — серед дітей. Однак останнім часом увагу клініцистів привертають не поодинокі випадки паразитарних захворювань, які викликаються не властивими людині гельмінтами тварин і є, по суті, не характерними для нашого регіону з помірним кліматом. Мова йде про тропічне захворювання — дирофіляріоз, яке раніше на території України, Росії та країн СНД не зустрічалося [1–5].

   Дана патологія недостатньо висвітлена в доступній літературі, тому залишається практично невідомою в широких медичних колах, маскуючись під різними діагнозами, такими як «атерома», «остеохондроз», «алергія», доки після хірургічного втручання у пацієнтів не визначають справжню причину захворювання: наявність рухливого гельмінта в тканинах організму [1, 2].

   Дирофіляріоз (від лат. diro та filum — зла нитка) — це єдиний природно-осередковий трансмісійний гельмінтоз, характерний для собак, кішок, ведмедів та диких представників родини Canidae i Felidae, здатний уражати людину.

   Даній зоонозній інфекції властивий повільний розвиток та тривалий перебіг з тяжким ураженням багатьох органів та систем (зокрема, головного мозку та очей).

   Перший опис захворювання у дітей належить португальському лікарю, який виділив гельмінт з ока дівчинки ще в 1566 р. В Україні (а саме, у Харкові) захворювання було вперше описано радянським гельмінтологом, академіком К.І. Скрябіним у 1930 р. у дорослої жінки, що поклало початок систематичним науковим дослідженням проблеми дирофіляріозу в країнах СНД та далекого зарубіжжя [4, 5].

    На сьогодні, сприяючими факторами виникнення та поширеності цього захворювання в наших краях є значна міграція населення, в тому числі в країни з тропічним та субтропічним кліматом, неконтрольоване зростання популяції бродячих псів та котів, потепління, що спричиняє активізацією переносників, погіршення житлових умов, яке пояснюється постійною сирістю і вологістю у підвальних приміщеннях житлових будинків, що призводить до зростання популяції комарів роду Culex, які можуть підтримувати інвазію, незалежно від кліматичних умов та пори року [6]. На сьогодні дирофіляріоз вже трактується
як ензоотія серед собак. Отже, мова йде про зростання кількості заражених дирофіляріями тварин, які контактують з людьми і можуть стати причиною інфікування.

   Дирофілярії (збудники дирофіляріозу) належать до класу круглих червів Nematoda, підряду Filariata, родини Filariidae, роду Dirofilaria. До останнього належить близько 20 видів, однак із них зареєстровані в Україні та Росії лише 3: D. repens, D. immitis (як облігатні паразити домашніх та диких м'ясоїдних представників родин котячих, псових і вивіркових) та D. ursi (як правило, інфікує переважно ведмедів та тигрів). Патогенними для людини найчастіше є представники роду D. repens. Ці гельмінти є тонкими ниткоподібними нематодами білого кольору з ніжною поперечною посмугованістю та повздовжніми кутикулярними гребенями. Вони є живородними і досить плодючими: за добу здатні виділити близько 5 000 личинок (мікрофілярій). Розміри личинок: довжина — 300–320 мкм, ширина — 6–8 мкм, а статевозрілих особин: самка — 38 см, самець — 7 см.

    Збудник є типовим біогельмінтом з подвійною зміною господарів: кінцевого (тварини), в організмі якого він досягає статевої зрілості, при цьому активно утворюючи мікрофілярії і виділяючи їх в кров, та проміжного, яким є комар-переносник.
    
     Людина (факультативний господар) може інфікуватися через укус зараженого комара. До групп ризику належать ті люди, хто безпосередньо контактує з дикими та свійськими тваринами (мисливці, рибалки), а також проводить багато часу на природі, власних присадибних ділянках, дачах тощо.

    Потрапивши в організм людини, збудник частіше паразитує в органах зору, рідше на волосистій частині голови, на шиї, в носі та в молочних залозах. Інкубаційний період коливається у межах від 1 міс. до декількох років.

    Патогенністьдирофілярії та особливості клінічного перебігу залежать від стану реактивності організму людини, виду збудника та його локалізації в організмі.

    До клінічних проявів дирофіляріозу належать ураження серцево-судинної системи та підшкірної жирової клітковини (залежно від виду збудника). При цьому можливі численні випадки реінвазії з розвитком сенсибілізації, місцевої зони запальної реакції навколо мертвого збудника (пухлина, конгломерат, гранульома), що багато в чому визначає основну симптоматику (відчуття ворушіння, повзання паразита всередині новоутворення). D. immitis, як правило, локалізується в правих, рідше — лівих відділах серця, в системі порожнистих вен, черевній аорті, легеневих артеріях, інколи — під шкірою та в очах, спричиняючи внутрішній дирофіляріоз.

    D. repens частіше розміщується в підшкірній жировій клітковині, сполучній тканині різних частин тіла, кон'юнктиві та інших тканинах ока, статевих органах, молочних залозах, рідше — в оболонках тканин та органів черевної порожнини, викликаючи зовнішній (підшкірний) дирофіляріоз. При цьому у дітей частіше вражаються калитка, живіт та сідниці.

    Слід зазначити, що внутрішній дирофіляріоз поширений серед мешканців Західної Європи, США, Канади, Франції, Японії, Австралії [8]. Він перебігає як безсимптомне легеневе захворювання і виявляється випадково під час планового рентгенологічного обстеження або оперативних втручань з інших причин. Зрідка дирофіляріоз проявляється болем у грудній клітці, кровохарканням, а, за даними спеціальних методів дослідження, виявляють монетоподібні утворення у легеневій тканині, що являють собою вузли діаметром до 1–2 см. На жаль, діагностика буває часто запізнілою, ускладнюється відсутністю алгоритму обстеження та настороженості з боку медиків щодо даної проблеми.

    Клінічна симптоматика підшкірного дирофіляріозу є варіабельною і залежить від локалізації гельмінта. Зазвичай, першою ознакою захворювання є безболісне, рідше — болюче новоутворення, схоже на пухлину, в шкірі та інших ткани" нах організму, а також свербіння, відчуття печії різного ступеня інтенсивності. Ситуація ускладнюється тим, що від моменту інфікування до появи перших клінічних ознак проходить, як правило, від 1 міс. до 2-х років. Гельмінт мігрує під шкірою, а разом з ним і пухлинний утвір. Окрім цього, хворі на дирофіляріоз можуть відчувати нудоту, слабкість, головний біль, підвищення температури тіла, однак еозинофілія не є характерною для цього захворювання.

    Нерідко буває так, що посилення міграції гельмінта спричиняється дією фізіотерапевтичних методів обстеження: УВЧ, ампліпульсом, індуктотермією. За умови несвоєчасного видалення з організму гельмінт інкапсулюється, вміст капсули часто нагноюється, симулюючи клініку абсцесу чи фурункулу.

    Діагностика дирофіляріозу ґрунтується на анамнестичних даних, виявленні та спостереженні за ворушінням збудника під шкірою або на слизових оболонках, знаходженні збудника під час оперативного втручання з розкриттям сполучнотканинних капсул, при гістологічному дослідженні зрізів нематод. Застосовують також допоміжні методи — ультразвукове дослідження, комп'ютерна діагностика, імунологічні дослідження [7].

   Лікування дирофіляріозу передбачає фармакотерапію або хірургічне втручання (за показаннями):
• абендазол — дітям віком від 2"х років по 400 мг/добу у 2 прийоми;
• мебендазол — дітям віком від 2"х років в одноразовій дозі 10 мг/кг маси тіла через 1 годину після вживання їжі протягом 3"х днів; препарат приймають по 1 разовій дозі двічі на добу; через 1 тиждень курс антигельмінтної терапії повторюють;
• хірургічне лікування.

    Як бачимо, питання профілактики трансмісійних гельмінтозів, зокрема зоонозної інфекції, набуває неабиякої актуальності через велику неконтрольовану популяцію бродячих тварин (кішок, собак) в містах та селах, а також поширеність комарів-переносників, особливо в теплу пору року.

    До заходів профілактики гельмінтозу можна віднести особисті превентивні засоби захисту: застосування електрофумігаторів з інсектицидними таблетками або рідинами, інсектицидних спіралей, носіння щільного одягу, накидок на голові, захист вікон та дверей сітками, щільне їх замикання у літній період. Насамперед, в осередку інфекції необхідно здійснювати контроль чисельності бродячих тварин шляхом стерилізації (інфіковані тварини підлягають знищенню) або дегельмінтизації інвазованих домашніх улюбленців, униканні контакту дитини і дорослого з комарами — можливими переносниками гельмінтів [5].

    За офіційними статистичними даними санітарно-епідеміологічних закладів, протягом 1996–2004 рр. в Україні зареєстровано біля 300 випадків дирофіляріозу серед людей, що був викликаний Dirofilaria repens. У 2002 р. було виявлено вже 52 випадки захворювання, і з кожним роком ця кількість лише зростає. Найбільше випадків зареєстровано в Київській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Херсонській областях, а також в автономній республіці Крим. Джерела інфекції в жодному із випадків не були встановлені, однак усі хворі вказували на факти нападу комарів та інших членистоногих під час перебування на природі.

    За даними Центральної СЕС МОЗ України, в 2004 р. було зафіксовано 104 випадки зараження Dirofilaria repens, із них 83 (79,8%) було виявлено у містах, 21 (20,2%) — у сільських жителів. При цьому було госпіталізовано та прооперовано 53 (50,9%) осіб, амбулаторно — 46 (44,3%). Лабораторно всі виділені гельмінти, переважно самки збудника, були віднесені до виду D. repens.

    Слід зазначити, що протягом усіх років не було зареєстровано жодного випадку даного захворювання в областях західної України. Однак в жовтні 2007 р. в м. Івано-Франківську було зафіксовано перший випадок дирофіляріозу.

   Витяг з амбулаторної картки: 12.10.07 року до дитячого інфекціоніста звернулися жителі обласного центру — батьки дитини І. (вік пацієнта — 2 роки 11 місяців) зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5°С, пекучий біль та відчуття стороннього тіла в лівому оці, явища кон'юнктивіту. З анамнезу відомо, що 7 днів тому у дитини було вперше відмічено вищезазначені скарги, а також спостерігалося одноразове блювання, пекучий біль внизу живота. З приводу явищ кон'юнктивіту лікувалися симптоматично із застосуванням очних крапель, однак бажаного терапевтичного ефекту досягнуто не було. Відомо було лише те, що з 20.07. по 03.08.07 року вся сім'я відпочивала в м. Скадовську. Напередодні ввечері батьки помітили «білу ниточку», яка, ворушачись, виповзала з лівого ока і була акуратно знята серветкою. Об'єктивно на момент огляду явищ кон'юнктивіту не відмічається. Температура тіла 36,7°С. Шкіра та видимі слизові оболонки — чисті, звичайного кольору. Периферичні лімфатичні вузли доступні пальпації, не збільшені, рухомі, не болючі, не спаяні з навколишніми тканинами. Над легенями прослуховується перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно-везикулярне дихання. Границі серця перкуторно відповідають віку, тони звучні, ритмічні. Живіт при пальпації м'який, неболючий. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги, край гострий, неболючий. Фізіологічні відправлення в нормі: дефекація — 1 раз на добу, випорожнення сформорвані. Сечовипучкання вільні, неболючі, діурез достатнього об'єму. Загальний аналіз крові: Нв — 119 г/л, ер. — 3,9 . 1012/л, л. — 5,6 . 109, е. — 1%, п. — 5%, С. — 39%, л. — 48%, м. — 7%, ШОЕ — 6 мм/год.

Результати УЗД ОЧП: печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, ехогенність паренхіми збережена.
Результати огляду паразита: тонкий, білуватого кольору, розміром — до 12 мм. Рекомендовано спостереження з боку дитячого інфекціоніста в динаміці та дегельмінтизацію вормілом, антигістамінними препаратами, сорбентами.

   Як бачимо, проблема дирофіляріозу залишається актуальною в педіатричній практиці, зокрема, через високу імовірність інфікування, різноманітність та своєрідне маскування клінічних проявів, що нерідко визначає помилковість лікувально"діагностичної тактики.

ЛIТЕРАТУРА

1. Авдюхина Т.И., Супряга В.Г., Постанова В.Ф. Дирофиляриоз (D. repens) в Российской Федерации и некоторых странах СНГ: ситуация и тенденции ее изменения // Мед. паразитология и паразитар. болезни. — 2003. — №4. — С. 44—48.
2. Архипов И.А., Архипова Д.Р. Дирофиляриоз. — М., 2004. — 194 с.
3. Крамарев С.О., Ершова И.Б., Бондаренко Г.С. Гельминтозы у детей. —Луганск: Луган. гос. мед. ун"т, 2006. — 128 с.
4. Паразитарные зоонозы // ВОЗ. — 1980. — №637. — С. 91—93.
5. Профилактика паразитарных болезней на территории Российской Федерации: СанПиН. 2.1333—03. — М.: МЗ России, 2003. — С. 42—43.
6. Сергиев В.П., Баранова А.М., Маркович Н.Я. Возможность влияния климата на распространение трансмиссивных болезней на территории России / В кн.: Изменения климата и здоровье населения России в ХХІ веке. — М., 2004. — С. 143—147.
7. Супряга В.Г., Старкова Т.В., Короткова Г.И. Клинический и паразитологический диагноз дирофиляриоза человека // Мед. паразитология и паразитар. болезни. — 2002. — №31. — С. 53—55.
8. Raccurt C.P. La dirofilariose humaine en France: Nouvelles donnees confirmant if transmission humaine de Dirofilaria repens au nord de a latitude 46 nord // Іbid. — 2000. — №3. — Р. 308—309.

Ключові слова: паразитарні захворювання, гельмінти, дирофіляріоз.
Ключевые слова: паразитарные заболевания, гельминты, дирофилятоз.
Key words: parasitic diseases, helminths, dirofilariosis.






Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
оборудование для заморозки мяса | шкаф купе киев | купить шкаф купе киев

. . , ,
    
: 2009/8/6 15:39:13 5698

:
»  Здоровье женщины

Здоровье женщины:
» Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения антифосфолипидного синдрома и других тромбофилических состояний при беременности
» Фитоэстрогены в лечении ранних перименопаузальных нарушений
» Особенности внутрисердечной гемодинамики у плода с аневризмой вены Галена
» Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии
» Использование пробиотиков с целью улучшения репродуктивного здоровья женщины
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Экосистема влагалища и вагинальные инфекции
» Возможности применения Гинестрила при неоадъювантной терапии больных репродуктивного возраста с миомой матки
» Опыт применения препарата Микогал при лечении вагинального кандидоза у беременных с угрозой невынашивания плода
» Миома матки и гормональная контрацепция

Здоровье женщины:
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Роль порушення обміну серотоніну при функціональних розладах системи травлення у підлітків
» Особенности иммунологической реактивности женщин с нейроэндокринным ожирением
» Індивідуальні підходи до лікування і прогнозування інфекцій, що виникають у ранах
» Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів у лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення
» Особливості клінічного перебігу герпесвірусної інфекції репродуктивної системи у жінок
» Клінічне застосування препарату Лавомакс® в комплексній терапії жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу герпесвірусно-бактеріальної етіології
» Хламидийная инфекция, как причина плацентарной недостаточности у беременных
» Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження
» Оцінка оваріального резервуу жінок із безпліддям

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN