|
Роль порушення мікробіоценозу кишечника при вугровій хворобі і корекція препаратом Хілак® форте
|
|
С.В. Вольбин, К.Ф. Ващенко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Резюме. Дана морфологічна характеристика, визначено вміст рецепторів до естрогенів та прогестерону, а також досліджені імуногістохімічні особливості регуляторів апоптоза в яєчниках та ендометрії у пацієнток з пухлиноподібними ураженнями яєчників.
Резюме. Дана морфологическая характеристика, определено содержание рецепторов к эстрогенам и прогестерону, а также исследованы иммуногистохимические особенности регуляторов апоптоза в яичниках и эндометрии у пациенток с опухолевидными поражениями яичников.
Summary. The morphological characteristic, maintenances of estrogen and progesterone receptors and features of apoptosis regulators of tumor-like ovary formations and endometrium is given in article.
Вступ
На даний час серйозною проблемою дерматології є вивчення патогенезу і методів лікування вугрової хвороби (ВХ). Зацікавленість дерматологів проблемою ВХ обумовлена різноманітністю клінічних проявів захворювання, найбільш поширеного у підлітків, осіб молодого віку і старше 30 років [1, 8, 15, 16].
Косметичні проблеми в значній мірі поглиблюють соціально-психологічні, міжособистісні відношення у більшості пацієнтів, часто викликають депресію, зниження якості життя [20, 21].
ВХ — поліморфне мультифакторне захворювання [1, 5, 10, 19]. Патогенетична роль різних факторів залишається предметом вивчення дерматологів і косметологів [8]. В останні роки дерматологи і косметологи все частіше звертають увагу на проблему взаємозв'язку захворювань шкіри і органів шлунково_кишкового тракту. Багатьма клінічними дослідженнями доказано суттєвий вплив мікрофлори Кш на прояви різних шкірних захворювань [3, 4, 18], є дані про патогенетичну роль мікробіоценозу Кш при ВХ [3, 4, 5].
Мікрофлора Кш людини відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу. Головною функцією нормальної мікрофлори Кш є формування колонізаційної резистентності. Під впливом різних патологічних процесів або екзогенних факторів може розвиватися дисбактеріоз [13].
Дисбактеріоз (дисбіоз) Кш — це зміна якісного складу і кількісного співвідношення мікрофлори, що виникає під впливом екзо- й ендогенних чинників і може бути етіологічним фактором та патогенетичним механізмом багатьох патологічних станів [7, 11].
В останні роки для позначення порушень з боку кишкової мікрофлори, включаючи якісні й кількісні її параметри, а також місця її знаходження, використовують термін «синдром надмірного росту бактерій». Основна відмінність цього поняття від терміну «дисбактеріоз Кш» у наступному: при синдромі надмірного росту бактерій йдеться не стільки про зміну мікробного складу товстої кишки, скільки про зміну складу мікрофлори тонкої кишки. При цьому порушення бактеріальної мікрофлори прийнято позначати терміном «дисбактеріоз», а дисбаланс представників біоценозу (включаючи гриби, віруси, найпростіші) — терміном «дисбіоз». При описі відхилень у бактеріальній флорі допускається використання обох термінів.
Дисбактеріоз — це не самостійний діагноз, а суто мікробіологічне поняття, відхилення одного з параметрів гомеостазу, що відзначається в тому чи іншому ступені у більшості хворих із патологією Кш та інших органів системи травлення [2].
Розрізняють 4 фази в розвитку дисбактеріозу Кш. У I фазі значно зменшується кількість нормальних симбіонтів у звичайних місцях їх знаходження; у II — різко зменшується кількість мікроорганізмів аж до повного зникнення деяких з них за рахунок збільшення кількості інших; у III — спостерігається поява аутофлори в органах, у яких вона звичайно не зустрічається; у IV — в окремих представників або асоціацій мікробної флори з'являються ознаки патогенності [13].
Прояви захворювання залежать від віку хворого, індивідуальних анатомо-фізіологічних особливостей шлунково-кишкового тракту, виду мікроорганізмів, що беруть участь у порушенні сімбіотичної рівноваги. Кишковий дисбіоз призводить до порушення цілого ряду функцій багатьох органів і систем [5].
• Активно розвивається і збільшується патогенна мікрофлора (оскільки знижена кількість нормальної мікрофлори виробляє недостатню кількість низькомолекулярних метаболітів, спеціальних токсинів і антибіотиків, що пригнічують життєдіяльність патогенних мікроорганізмів у Кш, ротовому тракті і носоглотці).
• Погіршується засвоєння багатьох поживних речовин і мінералів, унаслідок чого в організмі утворюється їх дефіцит, що спричиняє порушення обміну речовин.
• Послаблюється детоксикація токсичних метаболітів, які утворюються в процесі травлення, і вони у великій кількості всмоктуються в кров, що збільшує навантаження на печінку.
• Патогенні бактерії виділяють велику кількість токсинів, які, всмоктуючись у кров, також збільшують навантаження на печінку.
• Порушується енергетичне забезпечення організму, оскільки у процесі неповноцінного бродіння виділяється недостатня кількість енергії.
• Порушується перистальтика Кш.
• Знижується енергозабезпечення епітелію товстої кишки (колоноцитів), що є одною з ланок патогенезу аутоімунних (неспецифічного виразкового коліту) і функціональних (синдром подразненої товстої кишки) захворювань.
• Погіршується синтез вітамінів (В12, пантотенової кислоти тощо). • Порушується метаболізм нутриєнтів, обмін вітамінів і мікроэлементов.
• Знижується противірусний захист.
• Погіршується участь мікрофлори в протипухлинному нагляді, порушується місцевий імунітет.
Субклінічні форми дисбактеріозу при ослабленні захисних механізмів переходять у яскраво виявлені варіанти хвороби. На перший план частіше виступають диспептичні прояви. Друге за частотою місце займають прояви з боку шкіри. Порушення обмінних процесів і гіповітаміноз відбиваються на стані захисних бар'єрів шкіри, знижується регенерація епітелію. Характерні сухість шкіри губ, тріщини, «заїди» у кутах рота (внаслідок недостатності вітамінів групи В), різноманітні висипання на шкірі, явища піодермії, нерідкі алергійні реакції [7].
Таким чином, кишковий дисбіоз зумовлює значне ослаблення організму і виникнення цілої низки захворювань.
Доведено, що кишковий дисбіоз може сприяти розвитку цілої низки захворювань, не пов'язаних з травленням, бронхіальної астми, цукрового діабету, загальної інтоксикації, імунодефіциту, запальних захворювань суглобів, екземи, алергії, а також сприяє підвищенню вугрової висипки [3, 5].
Мета наших досліджень — визначити вплив мікробіоценозу Кш на важкість прояву ВХ і ефективності корекції цих порушень за допомогою сучасних пробіотиків.
Матеріал та методи дослідження
Обстежено 102 хворих на вульгарні вугри, які знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у Львівському обласному комунальному шкірно-венеричному диспансері в період 2003–2007 рр. Всі пацієнти були поділені на дві групи — основна група і група порівняння.
Була також підібрана контрольна група. Серед обстежених 71 (69,61%) особа — жіночої статі і 31 (30,39%) — чоловічої статі. Причому відносний тендерний розподіл пацієнтів у всіх групах (основній, групі порівняння і контрольній) був приблизно однаковим (особи чоловічої статі — 30,26%, 30,77% і 28,57% і особи жіночої статі — 69,23%, 69,61% і 71,42%, відповідно). Серед 102 досліджуваних — 91 (89,2%) хворий — мали в анамнезі супутню гастро_дуоденальну патологію (гастрит, дуоденіт, дискинезію жовчовивідних шляхів). Клінічні прояви дисбактеріозу відмічались у 20 (19,6%) хворих у вигляді закрепів; у 7 (6,9%) пацієнтів — у вигляді частих рідких випорожнень, метеоризму, буркотіння в животі.
У роботі були використані метод опитування и методи клініко-лабораторних досліджень. Опитування пацієнтів проводили шляхом анкетування за спеціально розробленою анкетою. Клініко_лабораторні дослідження сироватки крові проводили стандартними методами. Дослідження мікробіоценозу Кш (бактеріологічні дослідження) пацієнтів з ВХ проведені до і після лікування згідно [9]. Мікробіологічні дослідження включали визначення вмісту патогенних і умовно-патогенних (УП) мікроорганізмів, типових та атипових (ентерококів, стафілококів, біфідобактерій, лактобактерій, дріжджеподібних грибів тощо).
Результати досліджень їх та обговорення
Результати вивчення мікробіоценозу Кш хворих на ВХ до лікування наведено у таблиці 1.
Як видно з даних, наведених у таблиці 1, у хворих на ВХ спостерігається зменшення вмісту біфідобактерій: (2,71±0,49).107 — контрольна група і (1,37±0,13).107 — основна група), а також лактобактерій: (3,00±0,55).107 — контрольна група і (1,20±0,10).107 — основна група.
Суттєво менший вміст кишкової палички (КП): (371±27,6 — контрольна група і 184±14,6 — основна група; а також стафілококів: (5,00±2,28).104 — контрольна група і (1,54±0,41).104 — основна група.
В той же час відмічається більший вміст КП з ферментними властивостями (3,0±1,14 — контрольна група і 5,1±1,47 — основна група); УП ентеробактерій: (1,0±0).104 — контрольна група і (15,3±4,02).104 — основна група; ентерококів (0 — контрольна група і (3,82±0,56).106 — основна група); збільшується вміст дріжджових грибів p. Candida: (1,50±0,20).104 — контрольна група і (3,66±0,66).104 — основна група.
Проаналізовано залежність тяжкості захворювання від стану порушення мікробіоценозу Кш. Результати проведеного аналізу наведено у таблиці 2.
Як видно з наведених даних, у хворих на ВХ І ступеня тяжкості спостерігається незначне порушення мікрофлори Кш. В основному відмічається дисбактеріоз І ступеня — у 31 (83,78%) хворого; у 2_х (5,41%) пацієнтів — дисбактеріоз ІІ ступеня. З ускладненням захворювання спостерігається і більш значне порушення мікрофлори Кш. Так, у хворих на ВХ ІІІ ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз ІІІ і ІV ступеня (у 14 (60,87%) пацієнтів — дисбактеріоз ІІІ ступеня і у 5 (21,74%) пацієнтів — дисбактеріоз ІV ступеня); у хворих на ВХ ІV ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз ІІІ ступеня у 3 (37,5%) пацієнтів і у 4 (50%) пацієнтів — ІV ступеня.
Результати проведених досліджень мікрофлори Кш показали, що ВХ сприяє порушення мікробіоценозу Кш. Найбільш часто спостерігається недостатність бактерій нормальної мікрофлори (дисбактеріоз I ступеня) — дефіцит КП, біфідобактерій і лактобактерій (практично у всіх досліджуваних пацієнтів). Зниження кількості біфідобактерій супроводжується ростом і розвитком УП мікроорганізмів, що є ознакою глибинних дисбіотичних порушень (дисбактеріоз II и III ступенів).
Дефіцит нормофлори ускладнюється більш важким протіканням ВХ, тривалим протіканням захворювання, торпідністю до лікування. У зв'язку з цим при лікуванні хворих на ВХ, особливо з захворюваннями органів травлення в анамнезі, необхідно враховувати склад мікрофлори Кш і включати в лікувальний комплекс засоби, які сприяють поновленню порушеного мікробіоценозу Кш, що, в свою чергу, буде сприяти ліквідації мікронутрієнтного і вітамінного дефіциту, поновленню моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, функціональної активності печінки та імунної системи.
При лікуванні хворих на ВХ нами враховані зміни мікробіоценозу Кш і в комплексне лікування пацієнтів основної групи, крім традиційної терапії ВХ, включено засіб, який підтримує і коригує мікрофлору Кш. На даний час до найбільш розповсюджених засобів підтримки балансу кишкової мікрофлори на оптимальному рівні та її корекції відносяться пребіотики [12,17], які:
• сприяють росту і/або метаболічній активності власної мікрофлори; • подавляють ріст патогенної мікрофлори; • на відміну від пробіотиків, не викликають реакцію відторгнення з боку макроорганізму; • не потребують спеціального упакування і умов введення.
Ефективність лікування дисбактеріозу визначається правильним вибором пребіотика. До препаратів вибору можна повною мірою віднести Хілак® форте («Меркле», Німеччина) [6] — стерильний концентрат продуктів обміну лактобактерій, грампозитивних і грамнегативних симбіонтних продуктів товстих і тонких кишок, жирних кислот. 1 мл препарату містить продукти обміну 1 млрд. бактерій. Дозування: 20–40 крапель 3 рази на добу до або під час прийому їжі у невеликій кількості рідини.
Цей пребіотик має ряд переваг:
• стимулює розвиток власної нормальної мікрофлори Кш; • нормалізує та підтримує показники pH у Кш на фізіологічному рівні; • перешкоджає розмноженню, адгезії та інвазії патогенних мікроорганізмів (рН, леткі жирні кислоти — ЛЖК); • стимулює регенерацію епітеліальних клітин слизової Кш (ЛЖК); • нормалізує синтез вітамінів мікрофлорою Кш; • поліпшує процеси травлення та всмоктування в товстій кишці; • нормалізує перистальтику; • нормалізує місцевий імунітет Кш (підвищує продукцію секреторних імуноглобулінів — SIgA Кш); • може застосовуватися одночасно з антибіотиками; • може використовуватися в любому віці, при вагітності та лактації; • не потребує спеціальних умов зберігання [6, 14, 18].
Таким чином, Хілак® форте сприяє відновленню нормальної мікрофлори Кш біологічним шляхом, викликаючи зрушення і підтримку значень рН у травному тракті в межах фізіологічної норми, що створює несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, забезпечує санацію Кш. На тлі прискорення розвитку нормальних симбіонтів Кш під дією препарату нормалізується природний синтез вітамінів групи В и К, поліпшуються фізіологічні функції слизова оболонки травного тракту. ЛЖК (з коротким ланцюгом), що утримуються в препараті, забезпечують відновлення порушеного балансу мікрофлори Кш при інфекційних захворюваннях травного тракту, стимулюють репарацію кишкового епітелію, відновлюють порушений водно_електролітний баланс у просвіті Кш.
Після лікування проведено бактеріологічні дослідження з метою вияснення динаміки показників мікрофлори Кш (табл. 3–4, рис. 1–9).
Як видно з результатів, наведених у таблиці 3, включення засобу для корекції мікрофлори Кш сприяє покращанню стану мікрофлори, оскільки у пацієнтів основної групи підвищився вміст біфідобактерій — з (1,37±0,13).107 до (1,80±0,065).107, лактобактерій — з (1,20±0,10).107 до (1,61 ± 0,072).107, КП — з 184±14,6 до 352±31,6, в той же час ці показники практично не змінились у хворих основної групи, яких лікували за класичними схемами без урахування порушення мікробіоценозу (табл. 4). Так, вміст біфідобактерій у цих хворих становив (1,46±0,26).107 до лікування і (1,56±0,13).107 після лікування, лактобактерій — (1,22±0,16).107 до лікування і (1,15±0,12).107 після лікування, збільшився вміст КП — з 225±35,7 до 301±12,3.
Вміст гемофілізуючої КП, ентерококів, стафілококів, грибів р. Candida значно зменшився у хворих на вугрову висипку основної групи і суттєво не змінився у хворих групи порівняння.
Як видно з даних, наведених на рисунках 1–9 стан мікрофлори значно відкоригувався у хворих на ВХ основної групи, які застосовували при комплексному лікуванні краплі Хілак® форте, які регулюють мікрофлору Кш.
Порівняно з традиційною терапією цей метод підвищує ефективність лікування на 16,2% та запобігає рецидивуванню дерматозу на 12,5%.
Висновки
Доведено, що тяжкість протікання ВХ пов'язана з порушенням мікрофлори Кш. При виборі оптимальної терапії хворих на ВХ необхідно враховувати стан мікрофлори Кш і в комплексну терапію включати засоби для підтримки балансу кишкової мікрофлори на оптимальному рівні і, при необхідності, для її корекції. Найбільш раціонально включати пребіотики — засоби мікробного або немікробного походження, що мають сприятливу дію на гомеостаз за допомогою нормалізації балансу мікрофлори в організмі людини, зокрема краплі Хілак® форте.
ЛІТЕРАТУРА
1. Амбросимова Т. Угревая болезнь // Kosmetik Int. J. — 2003. — № 1. — С. 58—61. 2. Броше Е.А. Дисбактериозы как донозологические факторы риска формирования кожных заболеваний // Медицина сегодня и завтра. — 2005. — №1. — С. 88—92. 3. Васильева Е.С., Савостьянова О.В. Состояние микроэкологии кишечника у больных угревой болезнью // Рус. мед. ж. — 2007. — Т. 15, № 19. — С. 1398—1400. 4. Волкова Л.А., Халиф И.Л., Кабанова И.Н. Влияние дисбактериоза кишечника на течение вульгарных угрей // Клин. мед. — 2001. — № 6. — С. 39—41. 5. Ким О.В. Усовершенствование метода патогенетической терапии угревой болезни с использованием «Веторона ТК», «Неоселена» и «Лактобактерина_3»: Автореф. дис. ... канд. мед. н. — Алматы, 2003. — 25 с. 6. Компендіум 2005 — лікарські засоби / Під ред. В.Н. Коваленко, А.П. Вікторова. — К.: МОРИОН, 2005. — 1920 с. 7. Копанев Ю.А. Применение Хилак форте для коррекции микроэкологических нарушений и функциональных расстройств у детей и взрослых // Трудный пациент. — 2007. — №10. — С. 42—47. 8. Масюкова С.А., Ахтямов С.Н. Акне: проблема и решение // Consilium—Medicum. — 2002. — Т. 4, № 5. — 147 с. 10. Молочков В., Кисина В., Молочков А. Угри вульгарные: клиника, диагностика, лечение // Врач. — 2006. — №3. — С. 38 39. 11. Парфенов А.И., Калоев Ю.К., Федотова Н.Г. Лечение дисбактериоза кишечника препаратом Хилак—форте // Провизор. — 1998. — №18. 12. Применение Хилак_форте у больных острыми и хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта и дисбактериозом кишечника / Н.И. Леонтьева, И.Т. Щербаков, О.С. Партин и др. — Матер. IX Рос. нац. конгресса «Человек и лекарство». — М., 2001. — С. 262. 13. Урсова Н.И. Дифференцированная тактика использования пробиотиков в коррекции дисбактериозов кишечника у детей // Cons. med. — 2004. — Т. 6, №3. — С. 1—8. 14. Хилак форте в комплексном лечении больных острыми кишечными инфекциями и хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта с явлениями дисбактериоза кишечника / Н.М. Грачева, Н.И. Леонтьева, И.Т. Щербаков, О.С. Партин // Cons. Med. Гастроэнтерология (Приложение). — 2004. — № 6(1). — С. 18—21. 15. Acne Vulgaris: A Disease of Western Civilization / L. Cordain, S. Lindeberg, M. Hurtado et al. // Arch Dermatol. — 2002. — V. 138. — Р. 1584— 1590. 16. Black P.A. Acne vulgaris // Prof. Nurse. — 1995. — V. 11, №3. — P. 181—183. 17. Collins M.D., Gibson G.R. Probiotics, prebiotics and synbiotics: approaches for modulating the microbial ecology of the gut // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — V. 69. — Р. 1052—1057.
Ключові слова: пухлиноподібні ураження яєчників, рецептори до естрогенів та прогестерону, апоптоз. Ключевые слова: опухолевидные поражения яичников, рецепторы к эстрогенам и прогестерону, апоптоз. Key words: tumor-like ovary formations, estrogen and progesterone receptors, apoptosis.
Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
билеты на автобус в Европу
Создание сайтов и логотипов: курсы создание сайтов . |
|
:
2009/8/14 10:59:12
4393 |
|
|