 |
Лікування неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток
|
|
Г.М. Абабкова, Л.В. Бондаренко, Т.В. Юдіна, М.Ю.
Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ
Резюме. Під час дослідження вивчалася ефективність застосування препарату Мілагін (вагінальні супозиторії) при лікуванні неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток. Показано, що лише у 6 із 75 пацієнток не відмічалося позитивної динаміки проявів захворювання. У обстежених дівчаток не виявлено небажаних побічних реакцій, а хороша переносимість та висока ефективність (83 % випадків) дозволяє рекомендувати Мілагін у якості препарату вибору при лікуванні даної категорії хворих.
Резюме. Во время исследования изучалась эффективность использования препарата Милагин (вагинальные супозитории) при лечении неспецифических вульвовагинитов и бактериальных вагинозов у девочек. Показано, что только у 6 из 75 пациенток не наблюдалось позитивной динамики проявлений заболевания. У обследованных девочек не выявлено нежелательных побочных реакций, а хорошая переносимость и высокая эффективность (83 % случаев) позволяет рекомендовать Милагин в качестве препарата выбора при лечении данной категории больных.
Summary. During a research efficiency of useing «Milagin» (Vaginalum) was studied at treatment nonspecific vulvovaginitis and bacterial vaginosis at girls. It is shown, that only at 6 from 75 patients it was not observed positive dynamics of disease displays. At the surveyed girls it is not revealed undesirable collateral reactions, and good bearableness and high efficiency (83 % of cases) allows to recommend Milagin as a preparation of a choice at treatment of the given category of patients.
Вступ
Сьогодні спостерігається збільшення частоти, тяжкості перебігу і тривалості запальних захворювань піхви у дівчат різноманітної етіології, що складають 45–63% від загальної кількості зареєстрованих гінекологічних патологій у дітей [3, 5].
Частіше на вульвовагініти хворіють дівчатка у віці 2–10 років, що пояснюється незрілістю імунної системи та анатомо-функціональними особливостями статевих органів, а саме: тонка та легко вразлива шкіра зовнішніх геніталій; виражена складчастість слизової оболонки піхви та наявність великої кількості вестибулярних залоз; лужна реакція виділень піхви; мала кількість глікогену; відсутність паличок Дедерляйна; слабка естрогенна насиченість [1, 6].
У здорової дівчинки мікроекологія піхви — це складна багатокомпонентна система, що залежить від гормонального гомеостазу, який, в свою чергу, пов'язаний з імунними особливостями організму та визначається функціональним станом яєчників, концентрацією лактофлори, рН- складових піхви та станом місцевого імунітету.
Нормальна мікрофлора піхви поділяється на облігатну, факультативну і транзиторну. Облігатні мікроорганізми (непатогенні та умовно_патогенні) обов'язково входять до складу нормальної мікрофлори виділень піхви у дівчат та запобігають розвитку патогенних мікроорганізмів, транзиторні можуть випадково потрапляти в генітальний тракт з оточуючого середовища. В умовах нормального біотипу вони перебувають у піхві деякий час та скоро виводяться з током слизу за рахунок діяльності мукоциліндричного епітелію. У випадку порушення захисних механізмів патогенні та умовно_патогенні мікроорганізми транзиторної або факультативної флори прикріплюються до клітин піхвового епітелія (адгезія) з наступним розмноженням та пошкодженням тканин [2, 4].
Піхвова мікрофлора чітко індивідуальна, змінюється в різні періоди розвитку жіночого організму і залежить від імунного та гормонального стану.
Мета роботи — оцінка ефективності застосування препарату Мілагін у вигляді вагінальних супозиторіїв при лікуванні неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток.
Матеріал і методи дослідження
У ході дослідження визначалася ефективність препарату Мілагін, що випускається у формі вагінальних супозиторіїв і містить 0,1 г кліндаміцину, при лікуванні вульвовагінітів різної етіології у дівчаток віком 2–18 років.
Кліндаміцин відноситься до антибіотиків групи лінкозамідів. При місцевому застосуванні має бактерицидну дію проти багатьох грамм-позитивних та грамм-негативних анаеробів. Особливо високоактивний по відношенню до мікроорганізмів, які викликають бактеріальний вагіноз (гарднерели, мікоплазми, пептострептококи, бактероїди, гемофільна паличка, клостридії та ін.).
Під наглядом знаходилося 75 пацієнток різного віку, із них у 47 дівчат діагностовано вульвовагініт, а у 28 — бактеріальний вагіноз. Усі дівчатка скаржилися на гіперемію, свербіж, печію та виділення із статевих шляхів з сильним, неприємним запахом.
Пацієнткам перед початком лікування було проведено мікроскопію та бактеріоскопію виділень з піхви з визначенням чутливості до антибіотиків. При аналізі мікроскопії піхвових виділень було виявлено підвищення вмісту лейкоцитів (до 30–40 в полі зору), плоского епітелія та флори. За даними бактеріоскопії, E. coli визначалася у 30 дівчаток, Enterobacter — у 4, Klebsiella — у 11, Staph. epidermididis — у 15, гарднерелла — у 15. Усі виявлені збудники були чутливі до кліндаміцину.
Результати досліджень та їх обговорення
Терапія неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дітей проводилася комплексно. Схема лікування, яку використовували у дослідженні, складалася із 3_х етапів. Перший етап — імуномодуляція (здебільшого ехінацея, а також флавозід за схемою), поліпшення місцевих захисних механізмів та стимуляція проліферації (аплікації з маслом обліпихи, масляний розчин вітаміну Е). Другий етап — антисептична і антибактеріальна терапія. Третій етап (реабілітаційний) — застосування еубіотиків, пробіотиків.
Тривалість першого і другого етапів становила 12–14 днів, а третього — до 1-го місяця. Слід зазначити, що на ефективність лікування здебільшого впливав другий етап.
В раховуючи чутливість виявленої мікрофлори до кліндаміцину, застосовували вагінальні супозиторії Мілагіну у таких дозах: у дітей віком до 6 років — по 0,025 г на добу (виконувалось поздовжне розділення свічки на 4 частини), 6–12 років — по 0,05 г на добу (розділення свічки на 2 частини), 12–18 років — по 0,1 г на добу (1 супозиторій препарату). Мілагін застосовувався після зрошування піхви антисептичними розчинами (хлоргексидін, хлорофіліпт, Цитеал та ін.) протягом 6-ти днів.
Результати терапії оцінювали як позитивні при відсутності таких клінічних симптомів: зникнення свербіжу вульви на 5-й день лікування, болю та печії в піхві — на 3-й день, нормалізація виділень — на 6-й день, ослаблення судинного малюнка — на 4-й день, ліквідація набряку — на 3_й день. Зникнення симптомів не може слугувати висновком про те, що дівчинка стала здоровою. Тому після закінчення терапевтичного курсу через 12–14 днів від початку лікування проводилось мікроскопічне та бактеріологічне обстеження виділень із піхви хворих.
Серед 75 дівчаток у віці 2–18 років, які отримували комплексне лікування препаратом Мілагін з приводу неспецифічного вульвовагініту та бактеріального вагінозу, у 62 пацієнток спостерігався позитивний результат, який проявлявся в повному видужанні та був підтверджений мікробіологічно. У 7 дівчаток відмічалися алергічні реакції у вигляді підвищеної гіперемії та набряку, що зникли після відміни препарату. У 6 дівчат не було зареєстровано позитивної динаміки внаслідок проведеного лікування.
Висновки
1. Вагінальні супозиторії Мілагіну виробництва СП «Сперко» (Україна) можуть застосовуватись в комплексному лікуванні неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток та підлітків.
2. Ефективність Мілагіну проявляється зникненням явищ запалення в перші дні лікування та збереженні терапевтичного ефекту протягом 6-ти місяців.
3. Проведені дослідження виявили потребу в створенні додаткової форми випуску вагінальних супозиторіїв Мілагін для застосування у дівчаток віком до 6-ти років.
4. Відсутність небажаних побічних реакцій, хороша переносимість та висока ефективність (83 % випадків) дозволяє рекомендувати Мілагін (вагінальні свічки) як препарат вибору при лікуванні неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток: 1 раз на добу, курс — 3–6 днів (залежно від віку пацієнтки).
ЛІТЕРАТУРА
1. Гуркин Ю.А., Михайлова Л.Е. Вульвовагиниты у девочек. — СПб.: ГПМА, 1998. — 64 с.
2. Изучение бифидофлоры влагалища у женщин репродуктивного возраста / Коршунов В.М., Гудиева З.А., Ефимов Б.А. и др. // ЖМЭИ. — 1999. — № 4. — С. 74–78.
3. Кулаков В.И., Богданова Е.В. Руководство по гинекологии детей и подростков. — М.: Триада_Х, 2005. — 336 с.
4. Пробиотики и интерферон в поддержании здоровья населения / В.А. Алешин, Шендеров Б.А., Афанасьев С.С. и др.: Материалы междунар. конф. «Пробиотики, пребиотики, синбиотики и функциональные продукты питания. Современное состояние и перспекти_ вы». — М., 2004 — С. 3–5.
5. Infections of the lower female genital tract during childhood and adolescence / Deligeoroglou E., Salakos N., Matrakis E. et al. // Clin. Exp. Obstetr. Gynecol. — 2004. — V. 31, № 3. — Р. 175–178.
6. Mehta A., Talwalkar J., Shetty C.V. Microbial flora of the vagina // Microecology and Therapy. — 1995. — V. 23. — Р. 1–7.
Ключові слова: неспецифічниі вульвовагініти, бактеріальні вагінози, ефективність лікування, Мілагін.
Ключевые слова: неспецифические вульвовагиниты, бактериальные вагинозы, эффективность лечения, Милагин.
Key words: nonspecific vulvovaginitis, bacterial vaginosis, efficiency of treatment, Milagin.
Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
шапка кепка |
|
| :
2009/11/18 15:06:45
5665 |
|
|
