Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

ФАРМАКОГЕНЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО ТОКСОПЛАЗМОЗУ

Л.В. Пипа
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Резюме. Показан опыт лечения врожденного токсоплазмоза с учетом фенотипа ацетилирования. Фенотип ацетилирования определяли при помощи фармакологического тестирования с сульфадимезином, метаболиты которого определяли в моче с использованием реакции Bratto-Marchalle. По этому признаку больные были разделены на «медленных» и «быстрых» ацетилянтов. Такой подход позволяет оптимизировать лечебные схемы и избежать побочного действия этиотропной терапии на организм ребенка. При лечении новорожденных следует использовать схему «медленных ацетилянтов» в связи с транзиторной незрелостью их ферментных систем.

Резюме. Показано досвід лікування вродженого токсоплазмозу з урахуванням фенотипу ацетилювання. Фенотип ацетилювання визначали за допомогою фармакологічного тестування з сульфадимезином, метаболіти якого визначали в сечі з використанням реакції Bratto_Marchalle. За цією ознакою хворих було розділено на «повільних» та «швидких» ацетилянтів. Такий підхід дозволяє оптимізували лікувальні схеми та уникнути побічної дії етіотропної терапії на організм дитини. При лікуванні новонароджених дітей слід користуватися схемою «повільних ацетилянтів», що обумовлено транзиторною незрілістю їхніх ферментних систем.

Summary. The experience of congenital toxoplasmosis treatment with due regard to acetylating phenotype is shown. The acetylating phenotype was determined by pharmacological testing with sulphadimezin the urine metabolites of which where identified using Bratto-Marchalle reaction.Thepatientswere divided based on the above symptom into slow and quickacetylator groups. Such an approach allows optimizing treatment regimensand eliminating side effects of ethiotropic therapy on the child's organism.Newborns should be treated using the 'slow acetylator' regimen with a viewof a transitory underdevelopment of their ferment systems.




Вступ

   Своєчасне виявлення і лікування вродженого токсоплазмозу у дітей запобігає формуванню у них інвалідності. При гострому токсоплазмозі етіотропне лікування є основним і спрямоване на ліквідацію ендозоїтів токсоплазм в уражених органах та у кров'яному руслі.

    Внаслідок цього зменшуються і ліквідуються запальні процеси в уражених органах і тканинах, зникають явища інтоксикації. При хронічному перебігу токсоплазмозу в організмі хворого збудник знаходиться всередині цист і малодоступний дії хіміотерапевтичних препаратів.

    Для лікування токсоплазмозу використовують препарати групи піріметаміну (дарапрім, тиндурин, хлоридин), рідше делагіл, тріхопол у поєднанні із сульфаніламідними препаратами (САП), які посилюють їх ефект [4,6,8,10]. З антибіотиків, які призначаються для лікування токсоплазмозу, у тому числі у вагітних жінок та немовлят, застосовують спіраміцин (ровоміцин), рідше — кліндаміцин (далацин-С), азитроміцин [5,9,11]. При ураженні центральної нервової системи (ЦНС) та органу зору антибіотики поєднують з препаратами піріметамінового ряду [6,10,11,14].

   Існують різні схеми антипротозойного лікування при вродженому токсоплазмозі. Більшість авторів вважають необхідним проведення специфічного лікування вродженого токсоплазмозу протягом 1–1,5 року.

    Шпеєр Е.Л. (1997) вказує, що піріметамін у хворих з генералізованою або важкою формою токсоплазмозу слід призначати по 5 мг/кг в 2 прийоми [7]. Антибактеріальні засоби менш активні щодо паразита, тому їх слід використовувати в терапії вагітних та при вродженому токсоплазмозі, комбінуючи з піріметамінами. Автор рекомендує комбінувати етіотропні засоби з лейкоцитарними інтерферонами та інтерфероногенами.

     Трубіна Л.М. та співавт. (1998) рекомендують для лікування вродженого токсоплазмозу у дітей застосовувати препарати групи піріметаміну в поєднанні з сульфаніламідами і антибіотиками [4]. Курс специфічної терапії складається з 2–3 циклів тривалістю 7–10 днів і перервами між ними 10 днів, 2–3 курси на рік. Перерва між курсами становить 1,5–2 місяці.

      Ганна Гриноу та співавт. (2000) рекомендують при підозрі на внутрішньоутробне інфікування новонародженому призначати ровоміцин до встановлення діагнозу або виключення його [1]. При підтвердженому вродженому токсоплазмозі рекомендує призначати 3-тижневі курси спіраміцину (100 мг/кг/добу), які чергуються з 6-тижневою комбінацією піріметамінів з сульфадіазином і фолієвою кислотою протягом першого року життя.

    Villena І. еt al. (1999) пропонують для лікування вродженого токсоплазмозу застосовувати фансідар по 15 днів кожного місяця в комбінації з фолієвою кислотою протягом 24 місяців для попередження віддалених наслідків [15].

     Марков І.С. (2004) рекомендує застосовувати ровоміцин всередину або внутрішньовенно у віковій дозі протягом 10 днів і токсобін внутрішньом'язово по 0,2–0,25 мл на 1 кг маси тіла курсом 5–7 ін'єкцій з повторенням курсу 2–3 рази кожні 6–8 тижнів [5].

     Згідно з даними J.S. Remington and G.S. Demonts (1990, 2000), показання і тривалість специфічної терапії при вродженому токсоплазмозі наступні:

1. При вірогідному вродженому токсоплазмозі загальна тривалість специфічної терапії становить один рік. Піріметаміни і САП призначають протягом 4–6 тижнів, одночасно призначаючи 2 рази на тиждень лейковорін. Протягом року слід провести 4 таких курси, чергуючи з 1–1,5-місячними курсами спіраміцину.

2. При вірогідному вродженому токсоплазмозі з ознаками активності запального процесу (хоріоретиніт, менінгіт, гепатит тощо) рекомендується така схема в комбінації з преднізолоном, який призначається у розрахунку 2–3 мг/кг по преднізолону під час першого курсу лікування.

3. При субклінічному варіанті вродженого токсоплазмозу (доведений серологічно при відсутності клінічних проявів інфекційного процесу) призначаються 4-тижневі курси піріметаміну з САП, які чергуються з 4-тижневими курсами спіраміцину протягом року для попередження формування віддалених проявів вродженого токсоплазмозу.

4. Здорові діти без чітких серологічних доказів, але з доведеним активним набутим токсоплазмозом у матері під час вагітності отримують 4-тижневі курси піріметаміну і САП, потім курс спіраміцину. Подальше лікування залежить від результатів серологічного обстеження дитини в динаміці [13].

    Однак всі автори відмічають погану переносимість препаратів, з приводу чого в процесі лікування хворі вимушені зменшувати дозу медикаментозних засобів, особливо групи піріметаміну і САП, або відмовлятись від подальшого їх прийому. Ряд авторів відмічають відсутність ефекту від лікування майже в кожного п'ятого хворого [1,3]. У деяких хворих спостерігаються побічні дії антипротозойних засобів: алергічні реакції, мієлосупресія, токсичне ураження печінки, нирок; ці препарати можуть викликати депресію, гіпертермію, нудоту, блювоту, сприяють кристалурії тощо або зовсім не переносяться хворими. Тому подальше впровадження нових антипротозойних препаратів, оптимізація терапії, особливо у вагітних та дітей, є одним з найбільш пріоритетних напрямків вивчення токсоплазмозу.

    Перспективним шляхом удосконалення фармакотерапії токсоплазмозу є розробка індивідуальних схем лікування окремих пацієнтів на основі застосування досягнень фармакогенетики.

Матеріал і методи дослідження

    На ринку України для лікування токсоплазмозу з групи піріметаміну є препарати фірми «Хоффман Ля-Рош» (Швейцарія) фансідар і ларіам. Упродовж останніх 7 років для лікування токсоплазмозу ми призначали фансідар 32-м хворим дітям з вродженим токсоплазмозом. Фансідар являє собою комбінацію піріметаміну та сульфадоксину. Препарат має таблетовану та ін'єкційну форми. В одній таблетці та в ампулі (2,5 мл) міститься 500 мг сульфадоксину та 25 мг піріметаміну. Етіотропна дія препарату щодо токсоплазм полягає у блокуванні двох ферментів, які беруть участь у біосинтезі фолієвої кислоти в паразитах: сульфадоксин, подібно до інших сульфаніламідів, інгібує дигідроптероатсинтетазу, а піріметаміни блокують дигідрофолатредуктазу. Для обох компонентів, які входять до складу фансідару, характерний великий період напіввиведення (період напіввиведення піріметаміну, в середньому, 90 годин, а сульфадоксину — 180 годин), про що інформують розробники препарату, і це дозволяє приймати його один раз на 5–7 днів, що зменшує побічний ефект і значно покращує переносимість препарату.

    Відомо, що метаболізм препаратів, які містять аміногрупи (до яких належать сульфаніламідні препарати і піріметамінові похідні), відбувається в організмі людини шляхом ацетилювання. Різноманітні рівні генетично обумовленої ферментативної активності N-ацетилтрансферази дозволяють розділити популяцію на повільних, середніх та швидких ацетиляторів.
   
    Діагностика фенотипу активності ферментної системи ацетилювання дозволяє прогнозувати відповідь організму на призначення багатьох лікарських засобів, сприяючи надлишковому ефекту при низькому рівні активності ферменту у повільних ацетиляторів та зниженні їх ефекту у швидких метаболізаторів [9,12].

     Для оцінки процесів ацетилювання у здорових і хворих дітей нами проведено фармакологічне тестування з сульфадимезином. Метаболіти сульфадимезину визначались в сечі за методом Bratton-Marshall. Упродовж останніх 7 років для лікування токсоплазмозу на початку нашого дослідження ми призначали фансідар 14 дітям з вродженим токсоплазмозом без урахування у них швидкості процесів ацетилювання та 28 хворим з визначенням у них активності N-ацетилтрансферази.

Результати досліджень та їх обговорення

     Ефективність фансідару в комплексі з патогенетичною та симптоматичною терапією оцінювали за клініколабораторними показниками. Для вродженого токсоплазмозу — це регрес неврологічної симптоматики, зникнення запального процесу з боку очей, швидка позитивна динаміка гепатиту, прибавка у вазі, позитивні зміни даних нейросонограми, зникнення специфічних антитіл класу IgM та зменшення титру IgG-антитіл.

    Дітям, які виявились повільними ацетиляторами, включаючи новонароджених через транзиторну незрілість їхніх ферментних систем, ми призначали фансідар у розрахунку 1 мг/кг маси тіла по піріметаміну, в два прийоми, один раз на тиждень, протягом 6–8 тижнів (швейцарська схема). Дітям, які виявилися середніми та швидкими ацетилянтами, препарат призначали кожен день протягом 10 днів, потім 1 раз на тиждень ще 4 тижні або по 10–15 днів кожного місяця (французька схема) [15].

     Немовлятам з вродженим токсоплазмозом на перший курс призначали внутрішньовенно крапельно метрогіл протягом 10 днів у розрахунку 1,5–2 мл/кг, потім ровоміцин або комбінували з ровоміцином (спіраміцином) при ураженні ЦНС та очей. Останній призначали в дозі 100 мг/кг протягом 2–3 тижнів, потім призначали фансідар з розрахунку 1–1,5 мг/кг, 1 раз на тиждень протягом 4–6 тижнів (патент на винахід 36974А від 22.06.2000 р.). 2–3-тижневі курси ровоміцину чергували з 6-тижневими курсами фансідару. Протягом року діти отримували 3–4 такі курси терапії. В першому півріччі фансідар призначали без визначення фенотипу ацетилювання за схемою як для повільних ацетиляторів.

    В процесі лікування кожні 7–10 днів дітям проводили контроль за показниками лейкограми для своєчасного виявлення побічної дії препаратів.

    Патогенетична терапія включала глюкокортикостероїди, які призначали лише при очній формі токсоплазмозу або наявності запального процесу з боку ЦНС, як з метою протизапальної дії, так і для покращення проникності ровоміцину та фансідару через гемато-енцефалічний бар'єр. При очному токсоплазмозі їх призначають у розрахунку 0,5–1 мг/кг на добу по преднізолону протягом 2-х тижнів, при ураженні ЦНС — 1–3 мг/кг на добу [6,10,11,14]. Відомо, що препарати групи піріметаміну пригнічують синтез фолієвої кислоти, тому з метою попередження цієї побічної дії рекомендується хворим дітям приймати разом з антипротозойними препаратами фолінат кальцію (лейковорін) у розрахунку 5–10 мг (в залежності від віку дитини і показників крові) 3 рази на тиждень. При його відсутності можна використовувати пивні дріжджі [2].

     Критерієм тривалості терапії була динаміка клінічних проявів інфекції, оскільки концентрація антитіл проти Т. gondіі не є вірогідним індикатором ефективності проведеної терапії, про що свідчать наші дані та дані літератури [3].



    В таблиці 1 відображено ефективність етіотропної терапії у дітей з вродженим токсоплазмозом без урахування у них фенотипу ацетилювання.

    Ефективність лікування (повна або часткова) мала місце у 10 дітей (71,4%) з вродженим токсоплазмозом. У 4-х дітей (28,6%) з гострим та у 2-х дітей (14,2%) з підгострим перебігом токсоплазмозу отримано повне одужання, в однієї дитини (7,2%) з підгострим перебігом та у 3-х дітей (21,4%) з хронічним перебігом токсоплазмозу мав місце частковий терапевтичний ефект.

    У 4-х дітей (28,6%) терапія виявилася не ефективною. Тому ми в своєму дослідженні оцінили, в якій мірі фенотип ацетилювання здатен впливати на фармакотерапію токсоплазмозу препаратом фансідар. Швидкість процесів ацетилювання у дітей визначали перед кожним курсом лікування. Дані ефективності специфічної етіотропної терапії вродженого токсоплазмозу із урахуванням швидкості процесів ацетилювання у хворих дітей відображено в таблиці 2.



   Ефективність фансідару (повна або часткова) при призначенні його згідно фенотипу ацетилювання мала місце у 23 (82,1%) дітей. При гострому перебігу вродженого токсоплазмозу, який проявився у 4-х дітей гепатитом з геморагічним синдромом в періоді новонародженості, вродженим серозним менінгітом з помірною білково-клітинною дисоціацією (1 дитина), гострим вродженим енцефалітом (5 дітей) та з серологічними ознаками вродженої токсоплазмозної інфекції у 2-х дітей, які були обстеженні через наявність сероконверсії у матері під час вагітності (в анамнезі загроза викидня), специфічна терапія булла ефективною у всіх випадках.

    У 2 дітей з хронічним перебігом токсоплазмозу, який проявився у віддалені строки рецидивним двобічним хоріоретинітом, мав місце частковий ефект від проведеної терапії, що проявилося затуханням запалення, покращенням гостроти зору, однак через пізнє встановлення етіології хоріоретиніту повного відновлення зору не відбулося.

    Частковий ефект від проведеної терапії спостерігався у 1 дитини з субатрофією зорових нервів. У 4-х дітей з хронічним перебігом вродженого токсоплазмозу не було позитивних результатів від лікування: у 2-х дітей з ознаками перенесеного внутрішньоутробно енцефаліту, що клінічно проявилося декомпенсованою гідроцефалією, судомним синдромом і наявністю щільних кальцифікатів в мозку і ураженням очей за типом двобічної катаракти і атрофії зорових нервів, що привело до сліпоти; та у 2-х дітей з прогресуючою постнатальною гіпотрофією в поєднанні із затримкою психічного розвитку. При підгострому перебігу токсоплазмозу, який проявився енцефалітом із судомним синдромом, гіпертензійно-гідроцефальним
синдромом та іншою неврологічною симптоматикою, у 4-х випадках мав місце повний клінічний ефект, у 2-х випадках ефективність терапії була неповною, що проявилося припиненням прогресування гіпертензійно-гідроцефального, гіпертермічного синдромів, наявністю рихлих кальцифікатів в мозку, згідно даних нейросонограм, однак надалі у них сформувався епілептичний синдром. У 4 дітей з підгострим перебігом тліючого енцефаліту мав місце частковий терапевтичний ефект: перестала прогресувати гідроцефалія, у 2-х дітей зникли судоми, однак залишився легкий парез кінцівок. В однієї дитини з епілептичним синдромом, який розвинувся як прояв вродженого токсоплазмозу на фоні тліючого арахноїдиту у віддалені строки (в 3 роки), ефекту від проведеної терапії практично не було: зник субфебрилітет, вегетативні розлади (виражена пітливість, напади тахікардії та серцебиття), але судомний синдром утримувався.

    Побічних проявів від призначеного етіотропного лікування не було.

    Позитивний ефект (повний або частковий) від терапії у дітей з гострим (р<0,05) та підгострим (р<0,05) перебігом токсоплазмозу, які отримували фансідар з урахуванням фенотипу ацетилювання, спостерігався достовірно частіше, а відсутність ефекту була значно рідшою. Відсутній або частковий лікувальний ефект спостерігався у дітей, в яких мали місце грубі органічні зміни з боку ЦНС і органа зору в момент діагностування токсоплазмозу, і при значній давності захворювання (більше 2–3-х років).    Побічна дія фансідару до визначення у дітей фенотипу ацетилювання зустрічалась у 23% хворих. Це проявлялося нудотою, блювотою, болями в епігастрії, правому підребер'ї (4 дітей), алергічною реакцією (2 дитини), підвищенням рівня діастази в сечі (1 дитина). У 4 дітей терапія була малоефективною, що стало приводом для припущення про піріметамінрезистентні форми Т. gondіі , однак, імовірно, це можна пояснити швидкістю ацетилювання цих препаратів. Після впровадження методики визначення у дітей з токсоплазмозом фенотипу ацетилювання і вибору способу проведення специфічної терапії згідно цього показника, побічні прояви проведеної терапії мали місце лише у 2,7% хворих (р<0,05) (рис. 1,2).

    Таким чином, диференційований підхід до призначення специфічної терапії при токсоплазмозі з урахуванням фенотипу ацетилювання покращує ефективність лікування, особливо у швидких метаболізаторів, у яких дані препарати швидко виводяться, сприяє запобіганню побічних проявів фансідару та інших препаратів специфічної терапії, особливо у повільних метаболізаторів, у яких найчастіше може спостерігатися токсична дія препаратів, що містять аміногрупи, через їх накопичення.

Висновки

1. Під час лікування токсоплазмозу слід визначати у хворих дітей фенотип ацетилювання, що дозволить оптимізувати лікування і запобігти побічній дії препаратів.

2. Під час лікування новонароджених дітей з вродженим токсоплазмозом слід користуватися схемою «повільних ацетилянтів», що обумовлено транзиторною незрілістю їх ферментних систем.

ЛІТЕРАТУРА

1. Врожденные перинатальные и неонатальные инфекции / Под ред. Анны Гриноу, Джона Осборна, Шины Сазерленд. — М., 2000. — 287с.
2. Грачева Л.И. Проблемы токсоплазмоза // Педиатрия. — 1999. — №4. — С.83–86.
3. Долгих Т.И. Актуальные оппортунистические инфекции (Вопросы эпидемиологии, лабораторной диагностики и профилактики): Дис. д;ра мед. наук. — Омск, 2000. — 258с.
4. Клініка, діагностика та лікування перинатальних захворювань з групи TORCH: Метод. реком. / Л.М. Трубіна, В.А. Тишечкіна, М.В. Малікова та ін. — Одеса, 1997. — 24с.
5. Марков И.С. Лікування і профілактика токсоплазмозу препаратом токсобін — специфічним імуноглобуліном людини проти токсоплазми // Мат. наук.;практ. конф. і пленуму асоц. інфекціоністів України, м. Тернопіль, 5–6 трав. 2004 р. — Тернопіль, 2004. — С.268–272.
6. Протоколы диагностики, лечения и профилактики внутриутробных инфекций у новорожденных детей. — М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. — 96с.
7. Шпеер Е.Л. Клинико;иммунологические варианты токсоплазмоза у детей: Дис. Д-ра мед. наук. — Екатеринбург, 1997. — 139с.
8. Юлиуш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенные TORCH; инфекции у детей. — Донецк: Регина, 2005. — 215с.
9. Candolfi M., Candolfi E. Depression of the N;demethylation of erythromy; cin, azitromycin, claritromycin and clindamycin in murine Toxoplasma infection. // Inst. J. Parasitol. France. — 1996. — Nov; 26(11). — Р.1321–3.
10. Extensive toxoplasmic retinochoreidites. Diagnostic and therapeutic management (Article in French) / Theaudin M., Bodaghi B., Cassoux N., Pomana S. et al // J. Fr. Ophthalmology. — 2003. — Nov; 26(9). — Р.921–7.
11. Michajlova K., Rigova E., Havlikova M. Fansidar in treatment of toxoplasmosis // Cesk Slov. Oftalmol. — 1996. — Jul. 52:3. — Р.173–8.
12. Pande J.N., Pande A., Singh S.P. Acetylator status, drug metabolism and disease // Natl Med. J. India. — 2003.  Jan-Feb-16(1). — Р.24–6.
13. Remington J.S., Desmonts G.S. Toxoplasmosis // Infectious Diseases of the Fetus and Newborn Infant. — Philadelphia, Saunders, 1990. — Р.89–195.
14. Stanila A., Popa D.E. Treatment difficulties in ocular toxoplasmosis (Article in Romaniae) // Ophtalmologia. — 2003. — Vоl.56(1). — Р.40–4.
15. Treatment of toxoplasmosis during pregnancy: a multicenter study of impact on fetal transmission and children's sequelae at age 1 year. / W. Foulon, I. Villena, B. StrayPetersen, A. Decoster et al. // J. Obstet Gyntcol. — 1999. — Feb;180(2Pt 1). — Р.410–5.

Ключевые слова: дети, врожденный токсоплазмоз, фансидар, фенотип ацетилирования.
Ключові слова: діти, вроджений токсоплазмоз, фансідар, фенотип ацетилювання.
Key words: children, congenital toxoplasmosis, fansidar, acetylating phenotype.






Читайте также новости здоровье в главных новостях Украины, России, Европы и мира
К вашим услугам стоматология и зубное протезирование
Женские новости. Красота и здоровье

. . , ,
    
: 2010/3/10 13:15:52 6543

:
»  Современная педиатрия

Современная педиатрия:
» Диалог педиатра и семейного врача по вопросам лечения гипертермии у детей
» ХРОНІЧНІ ФОРМИ ЕПШТЕЙНА—БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
» ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГЕЛЯ «НАЙЗ» ДЛЯ ЛОКАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ЮРА
» ХВОРОБИ АДЕНОЇДІВ У ДІТЕЙ
» ЭФФЕКТИВНОСТЬ М-ХОЛИНОЛИТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ КИШЕЧНОЙ КОЛИКИ У ДЕТЕЙ
» КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ SACCHAROMYCES BOULARDII В СОВРЕМЕННОЙ ПЕДИАТРИИ: ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ БАЗА
» ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДНАЗНАЧЕНИЕ И ОЦЕНКА КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕТСКИХ ПРОДУКТОВ «НУТРИЛАК»
» МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ТРАВНОГО КАНАЛУ У ДІТЕЙ
» ІМУНОМОДУЛЯЦІЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ТОНЗИЛІТІ: ЗА І ПРОТИ
» ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ ТА ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

Современная педиатрия:
» INNOVATIVE ORGANIZATIONAL STRATEGY FOR CRITICAL CONGENITAL HEART DISEASE
» DETETCTION LEVELS OF CRPhs IN CHILDREN WITH JUVENILE RHEUMATOID ARTHRITIS
» ARI TREATMENT IN CHILDREN: POSSIBILITIES OF IMMUNE CORRECTION
» SOME PSYCHOSOMATIC ASPECTS OF RHEUMATOID ARTHRITIS IN CHILDREN AND ADOLESCENTS
» PRINCIPAL DIRECTIONS OF ACTIVITY AND FURTHER DEVELOPMENT OF THE CHAIN OF ORPHANAGES OF THE MINISTRY OF HEALTH CARE SYSTEM OF UKRAINE
» NAIL BED CAPILLAROSCOPY IN PEDIATRIC RHEUMATOLOGY
» SERUM CORTISOL CONTENTS IN NEWBORNS WITH DISTURBANCE RENAL FUNCTION DUE TO ASPHYXIA
» EFFECT OF DOMESTIC MULTI PROBIOTIC ON ACUTE RESPIRATORY DISEASE MORBIDITY RATES AND PSYCHOMOTOR DEVELOPMENT INDEX IN ORPHANS FROM CHILDREN'S HOME
» COMPARATIVE EVALUATION OF EFFICACY OF VARIOUS SYMBITER MULTI PROBIOTIC PREVENTIVE INTAKE REGIMENS IN DOUBLE BLIND PLACEBO-CONTROLLED TRIAL IN CHILDREN
» EXPERIENCE IN TREATING CHILDREN WITH PRIMARY COMBINED IMMUNE DEFICIENCIES AND THEIR SURVIVAL IN CONDITIONS IN UKRAINE

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN