Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

ПРОБИОТИКИ В СОВРЕМЕННОЙ МЕДИЦИНЕ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ХАРЧОВОЮ АЛЕРГІЄЮ

О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, В.М. Фісун, Г.Б. Коваленко, С.В. Дюкарева, А.А. Ковальчук
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ

Резюме. Изучалась эффективность разработанного комплекса дифференцированного использования продуктов функционального питания у 80 детей раннего возраста с пищевой аллергией. Предложенная схема позитивно влияет на микробиоценоз различных биотопов детского организма, вследствие чего происходит активация местного иммунитета и снижение активности аллергического процесса.

Резюме. Вивчалася ефективність розробленого комплексу диференційованого застосування продуктів функціонального харчування у 80 дітей раннього віку з харчовою алергією. Запропонована схема позитивно впливає на мікробіоценоз різних біотопів дитячого організму, внаслідок чого відбувається активація місцевого імунітету та зниження активності алергічного процесу.

Summary. Based on the study of the effective complex of differentiated functional nutrition in 80 children of early age with alimentary allergy it was showed it's positive influence on the microbiocenosis of different biotopes of childish organism, activation of local immunity and decrease of allergy process.



Вступ

     Останні десятиріччя характеризуються збільшенням контингенту дітей з проявами алергічних реакцій. Так, в країнах Європи протягом останніх 20 років поширеність атопічної сенсибілізації збільшилась удвічі, а згідно з прогнозом ВООЗ, ці патологічні стани скоро вийдуть на перше місце в структурі загальної патології.

    Алергічні захворювання діагностуються практично у 7,0% дітей України, що становить не лише медичну, але й соціально-економічну проблему та спонукає до пошуку нових лікувально-профілактичних засобів їх корекції.

     Дослідження, проведені в нашому інституті в останні 10 років, свідчать, що на Україні 23,4% дітей першого року життя мають прояви харчової гіперчутливості. У 85% з них виявлені порушення мікробіоценозу основних біотопів (шкіра, ротоглотка, кишечник) з розвитком проліферації стафілококу, протея, клебсієли тощо.

    За даними останніх вітчизняних та іноземних досліджень, у випорожненнях здорових дітей раннього віку висівається типова мікрофлора з високим вмістом Bifidobacterium bifidum, а у дітей з алергічними захворюваннями у складі мікрофлори переважає B. аdolescentis, типова для мікрофлори дорослих. Водночас у дітей з харчовою алергією суттєво погіршуються адгезивні властивості біфідобактерій до слизової оболонки.

    Важлива роль в регуляції протиалергічних властивостей організму належить лактобактеріям, оскільки пенетрація лактобактерій через стінку кишечнику, їх взаємодія з лейкоцитами та подальша циркуляція через лімфоїдні шляхи може впливати на системну імунну відповідь. Крім того, лактобактерії підвищують концентрацію специфічних секреторних антитіл проти β-лактоальбуміну і казеїну. Показано також, що при взаємодії біфідо-лактофлори (БЛ-флори) з епітелієм пеєрових бляшок вони можуть проникати до пластини і впливати на підпластинкові імунні клітини.

    Відомо, що персистенція потенційно-патогенних бактерій (ППБ) при алергічних станах супроводжується розвитком сенсибілізації організму до цього алергену.

    Ендотоксини цих бактерій викликають індукцію IgE-антитіл до алергенів мікроорганізмів та сприяють запуску реакцій гіперчутливості негайного типу. Разом з тим, в організмі дитини ППБ мають високу імуногенну та гістидиндекарбоксилазну активність, яка призводить до накопичення в біоптатах високих концентрацій гістаміну.

    В останні роки все більша увага приділяється вивченню механізмів взаємодії між нормальною мікрофлорою кишечнику та її імуномодулюючими властивостями. Доведено, що аутохтонна мікрофлора, викликаючи постійне антигенне подразнення імунної системи, нормалізує баланс Th1 та Th2, підтримує високий рівень лізоциму, секреторних імуноглобулінів, інтерферону та інших цитокінів, пропердину і комплементу. Фізіологічна імунна відповідь на агресію ППБ та дріжджів контролюється активністю Th1-лімфоцитів. При імунодефіцитних станах, вираженому зменшенні загальної кількості або видового складу біфідобактерій спостерігається переключення на домінуючий вплив Th2-лімфоцитів, що веде до експансії вірулентних бактерій та розвитку сенсибілізації. В результаті запускається цілий комплекс імуно-гістохімічних реакцій для підтримки внутрішнього середовища організму.

    Таким чином, актуальним та практично значущим є пошук шляхів оптимізації формування системи мікробіоценозу дитячого організму з перших днів життя та нормалізації функцій шлунково-кишкового тракту.

    Зважаючи на це, для профілактики та лікування харчової алергії харчування повинне бути збалансованим за всіма нутрієнтами, а також мати оздоровчі та імунорегуляторні властивості. Таке харчування отримало назву «функціональне». По суті це включення до раціону дітей продуктів або речовин природного походження, які при систематичному вживанні позитивно впливають на стан здоров'я, насамперед шляхом оптимізації мікроекологічного статусу кишечнику.

    Аналіз публікацій та особистих досліджень дозволяє стверджувати, що успіх терапії дисбіозу кишечнику у дітей переважно визначається комплексним підходом до цієї проблеми, з урахуванням індивідуальних особливостей організму дитини і, що надзвичайно важливо, клінічної картини, стадії та характеру перебігу основного захворювання.

   Ефективна корекція дисбіозів неможлива без раціонального використання пробіотиків, диференційованого їх вибору і адекватності схеми інтенсивності та тривалості застосування.

    Пробіотики першого покоління (біфідумбактерин, лактобактерин, колібактерин) суттєво поступаються за клінічним результатом новому поколінню препаратів. Відносно невисока вартість перестає бути їхньою перевагою, враховуючи низьку ефективність, високу вірогідність рецидиву дисбіотичних порушень і розвитку побічних ефектів.

     Біопродукти — це нова генерація молочних продуктів і біопрепаратів, склад яких постійно удосконалюється. Вони стають багатокомпонентними і мають задані властивості активних еубіотиків.

      Серед них популярність набули унікальні мультикомпонентні пробіотики групи «Симбітер», які містять в своєму складі від 14 до 24 штамів симбіотичних цукролітичних бактерій родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium та ін.

     Тривалими клініко-бактеріологічними дослідженнями, проведеними в Інституті ПАГ АМНУ, була підтверджена висока біотерапевтична активність цих препаратів. Обґрунтовано їх застосування з профілактичною і лікувальною метою при дисбактеріозах різних ступенів, у тому числі в акушерсько-гінекологічній практиці у вагітних жінок, породіль, у новонароджених, дітей раннього віку з соматичною патологією і постінфекційними розладами системи травлення, при гострих інфекційних шлунковокишкових захворюваннях та багатьох інших патологічних станах, які супроводжуються дисбактеріозами кишечнику.

    Виявлені зміни показників стійкості слизового бар'єру та рН обґрунтовують доцільність застосування для корекції цих станів пребіотиків за індивідуальними схемами, як у складі суміші для штучного вигодовування, так і в якості монопрепарату (лактулоза). Пребіотики створюють оптимальний рН в просвіті кишечнику, є м'яким регулятором моторної функції товстої кишки, пригнічують зростання протеолітичної мікрофлори, сприяють швидкому відновленню мікроекологічного статусу через
нормалізацію вмісту індигенної мікрофлори — біфідо- і лактобактерій.

    Мета роботи — визначити лікувально-профілактичну ефективність комплексного застосування продуктів функціонального харчування у дітей раннього віку з харчовою алергією.

Матеріал і методи дослідження

     Обстежено 80 дітей віком від 1 місяця до 3 років з клінічними проявами харчової алергії (основна група), з них у 30 дітей (1-а група) використовувалась традиційна терапія (елімінація трофалергенів, сорбенти, антигістамінні препарати), а 50 дітям поряд з базисною терапією провели курс біотерапевтичної корекції (2-а група). Групу контролю склали 20 здорових дітей аналогічного віку.

    Загальноклінічне обстеження включало оцінку фізичного та соматичного статусу (маса тіла, зріст, сон, апетит), стан шкіри та слизових, кісткової системи, внутрішніх органів, характеру та частоти випорожнень, даних копрологічних досліджень.

     Дітям першого року життя, які мали в анамнезі фактори ризику щодо розвитку алергії та отримували замінники жіночого молока, призначали суміші з олігосахаридами або лактулозою.

     В групі дітей з харчовою алергією у віці старше 1 року за наявності змін кишкового середовища (рН>5,4) терапія доповнювалась пребіотиками — лактулоза по 5–10 мл/добу 7–10 днів з поступовим зменшенням до повної відміни протягом 5–6 тижнів. Всім дітям 2-ї групи кожні 2–3 місяці протягом 20 днів призначали у вікових дозах мультипробіотик «Симбітер».

    У дітей першого року життя з виявленою алергією до білків коров'ячого молока та збільшеною екскрецією білка з калом рекомендувались молочні суміші з гідролізованим білком, збагачені олігосахаридами. Динаміка показників важкості проявів харчової алергії оцінювалася за індексом SCORAD.

    Мікробіологічну діагностику проводили за методами і вимогами наказу МОЗ СРСР від 22.04.1985 р. №535 та наказу МОЗ України від 01.05.1996 р. №4. За допомогою бактеріологічних методів аналізували кількісний та видовий склад мікрофлори шкіри, ротоглотки та кишечнику у дітей. Використовували розширений спектр селективних бактеріологічних середовищ для виділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів: кров'яний агар, жовтково-сольовий агар, середовища Сабуро та Ендо, тіогліколеве середовище, Блаурокка, кров'яно-телурітовий агар. Кількість мікроорганізмів кожного виду підраховували окремо.

    Копрофільтрати (10%) виготовляли на фізіологічному розчині не пізніше 2–3 годин після акту дефекації. Суміш гомогенізували та висвітлили центрифугуванням. Отриманий гомогенат центрифугували 15 хв (8000 об/хв) у холодовій центрифузі К-24, потім фільтрували.

     У фільтратах визначали: 1) рівень рН на апараті Acidimetr — 333 (ЧНР); 2) вміст білка за Лоурі (мг/мл); 3) концентрацію імуноглобулінів (IgG, IgM, IgA, SIgA) методом радіальної імунодифузії в гелі за Манчіні, концентрацію лізоциму в копрофільтратах — методом Н.С. Мотавкіної та співавт. (1979) з використанням ліофілізованого порошку Micrococcus lysodeicticus.

    Клініко-бактеріологічні, біохімічні та імунологічні дослідження проводились в динаміці 6 місяців.

Результати досліджень та їх обговорення

    Результати виконаного комплексу клінічних досліджень дозволяють стверджувати, що при харчовій алергії у дітей першого року життя виявляються функціональні розлади травлення, зміни кінетики жовчовивідних шляхів та кишечнику з розвитком інтоксикаційного синдрому, що супроводжується цілим комплексом аліментарно залежних станів (анемія, рахіт, гіпотрофія).

    Позитивна динаміка шкірного алергічного процесу на фоні проведеного диференційованого призначення біотерапевтичних засобів спостерігалася у всіх дітей, починаючи з 14-ї доби (13,5±0,5) і проявлялась у згасанні гіперемії, набряків, свербежу, мокнуття. Індекс SCORAD знизився у процесі використання продуктів функціонального харчування у 90% дітей з 38,9±0,6 до 12,9±0,9, що свідчить про зменшення ступеня сенсибілізації організму і перехід процесу в більш легку стадію. У дітей 1-ї групи зменшення активності алергічного процесу було менш вираженим, про що свідчили динамічні показники індексу SCORAD, які достовірно відрізнялися від показників дітей 2-ї групи — 22,3±0,7 (р<0,05).   У вихідному аналізі мікробного пейзажу кишечнику у всіх обстежених дітей основної групи виявлені дисбіотичні порушення різного ступеня: дисбактеріоз I ступеня — у 7 (8,8%), II ст. — у 36 (45,0%), III — у 37 (46,2%) дітей.

     Спектр мікроорганізмів, виділених з кишечнику обстежених дітей, представлений кількома видами аеробної мікрофлори, а також ешерихій, біфідумбактерій та лактобацил. Дисбактеріоз II та III ступеня спостерігався у переважної більшості дітей, які страждали на атопічний дерматит (91,2%).

   Мікробний пейзаж характеризувався дефіцитом біфідо- і лактобактерій, підвищенням кількості та зміною видового співвідношення ППБ. Серед ППБ найчастіше висівали стафілококи (73,8%), гриби роду Кандида (43,8%), ентерококи виду faecium (38,8%), та клебсієли (22,5%). З меншою частотою у випорожненнях виявляли протей (10,0%). У 73 (91,2%) дітей встановлена асоціація мікроорганізмів у різних комбінаціях, переважно стафілокок, гриби роду Кандида, ентерокок; стафілокок, гриби роду Кандида та клебсієли або протей.

    Дисбіотичні порушення у переважної більшості дітей були обумовлені стафілококами (золотистим, епідермальним та/або сапрофітним), ентерококами виду- faecium, кишковою паличкою зі зміненими ферментативними властивостями.

   Привертала увагу висока частота асоціацій бактерій у дітей 1-ої та 2-ої груп. До складу асоціацій входили різні види кокової флори (золотистий стафілокок, стафілокок епідермальний з гемолізом, стафілокок сапрофітний) та представники ентеробактерій (клебсієли, ентеробактер, протей). Двовидові асоціації виявлено у 33,3% дітей, трита чотиривидові, відповідно, у 60,0% дітей.

     Кількісна оцінка мікробної флори дозволила встановити майже у половини обстежених дітей основної групи зниження абсолютної кількості захисної мікрофлори — біфідобактерій до Lg 6,2–6,60 КУО/г (при нормі Lg 10,0–12,0 КУО/г) та лактобактерій до Lg 5,5–5,9 КУО/г (при нормі Lg 8,0–10,0 КУО/г). Поряд з цим у більшості дітей спостерігалася висока контамінація кишечнику ППБ у концентраціях, що перевищували нормальні показники: стафілококами — Lg 4,7–5,2 КУО/г та грибами роду Кандида — Lg 5,3–5,4 КУО/г (при нормі не більше Lg 3,0 КУО/г); ентерококами, клебсієлами чи протеєм — Lg 7,4–8,0 КУО/г (при нормі не більше Lg 3,0 КУО/г).

    Дані обстеження інших біотопів (ротоглотка, шкіра) свідчили про їх колонізацію нетиповими мікроорганізмами. Так, з ротоглотки, поряд із нормальною мікрофлорою (стрептококи), були виділені різні види стафілокока, кишкова паличка, протей, клебсієли, гриби роду Кандида. Причому для дітей, які страждали на атопічний дерматит, більш характерними представниками мікрофлори ротоглотки були різні види стафілококу (золотистий та епідермальний з гемолітичними властивостями) у концентраціях 104–106 КУО/г.

    Видовий спектр мікроорганізмів шкірних покривів обстежених дітей контрольної групи був представлений стрептококами (102–104 КУО/г ), незначним ростом грибів роду Кандида (102 КУО/г ), тоді як у більшості дітей основної групи мікробіоценоз цього біотопу характеризувався наявністю асоціацій ППБ (стафілококи — епідермальний та золотистий; кишкова паличка; гриби роду Кандида), яку виділяли у значній кількості (104–106 КУО/г), що свідчить про порушення мікроекології даного біотопу.

   У заключних бактеріологічних дослідженнях фекалій дітей відмічено вірогідне підвищення до нормального рівня популяції біфідо- та лактобактерій у дітей, які мали знижений вихідний рівень цих бактерій. Поряд з цим виявлена чітка позитивна динаміка щодо представників ППБ фекалій — достовірне зниження концентрації стафілококу, грибів роду Кандида та ентеробактерій, зменшення удвічі частоти виявлення ППБ в асоціаціях.

    Чітка позитивна динаміка вмісту захисної мікрофло-ри, зменшення ентеропатогенів у фекаліях у більшості дітей змінили розподіл їх в динаміці за ступенем дисбактеріозу. Корекція порушень мікробіоценозу у дітей усіх груп на фоні прийому продуктів функціонального харчування характеризувалася зменшенням кількості дітей із дисбактеріозом III ступеня (в 2,3 разу у дітей 2-ої групи).

   На слизові оболонки організму дитини постійно впливають екзо- та ендогенні фактори (мікроби-збудники ряду захворювань, харчові, мікробні алергени, токсини), тому вивчення показників місцевого імунітету є важливим діагностичним та прогностичним фактором.

   В наших дослідженнях зареєстровано зниження продукції SIgA у дітей з харчовою алергією до 0,094±0,05 г/л у порівнянні з дітьми контрольної групи — 0,57±0,66 г/л (р<0,05). У 12,5% дітей основної групи SIgA виявлявся майже в слідових концентраціях.    Встановлено вірогідне підвищення концентрації IgA (0,67±0,03 г/л) та IgG (0,33±0,01г/л) у дітей основної групи порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі. Характерно, що IgM в копрофільтратах визначається у 40,0% дітей контрольної групи та у 15,0% основної. Концентрацію лізоциму вдалося визначити в 12,5% проб копрофільтратів дітей основної групи.

   В динаміці корекції фекальної мікрофлори встановлено вірогідне підвищення рівня SІgA у дітей в другій групі (0,41±0,03 г/л) та тенденцію до підвищення — в першій.

    Водночас у дітей 2_ої групи вірогідно знижувалась концентрація IgA та IgG в копрофільтратах. Встановлена дисоціація у показниках вмісту секреторного та сироваткових імуноглобулінів свідчить про сприятливий вплив рекомендованого комплексу терапії, зменшення запальної реакції, нормалізацію судинної проникності, а збільшення в динаміці спостереження SIgA в копрофільтратах свідчить про активацію специфічної імунної відповіді.

   При визначенні вмісту білка в копрофільтратах за Лоурі встановлено, що у дітей перших 6 місяців життя в основній групі екскреція його була суттєво збільшена (2,69±0,03 мг/мл) порівняно з контрольною группою (1,7±0,3 мг/мл). Це зумовило необхідність заміни білка в раціоні цих дітей на більш придатний до засвоєння (гідролізований). Динамічні спостереження виявили зниження інтенсивності його екскреції до 1,98±0,7 мг/мл.

Висновки

     Результати динамічних мікробіологічних досліджень свідчать, що включення до раціонів продуктів функціонального харчування має виражений позитивний вплив на стан мікробіоценозу кишок — веде до збільшення популяції біфідо- і лактофлори, зменшення ступеня колонізації протеолітичною мікрофлорою. Позитивний вплив продуктів функціонального харчування обумовлений надходженням пробіотичних культур до травного тракту у життєздатному стані. Крім того, з цими продуктами дитина отримує комплекс біологічно активних речовин, які покращують функціонування системи травлення.

   Особливості місцевого імунітету у дітей з харчовою алергією насамперед пов'язані зі зниженням кількості SIgA, IgM в копрофільтратах, що призводить до порушень захисних механізмів бар'єру кишечнику при інвазії бактеріями та харчовими алергенами.

   В результаті проведеного комплексу лікування відбулася активація місцевого імунітету кишечнику, зниження
запальних місцевих імунних реакцій.

    Вирішення проблеми зниження алергічної захворюваності дитячого населення залежить від комплексного підходу до організації профілактики та лікування алергічних реакцій, спрямованого на зниження антигенного навантаження дитини харчовими та бактеріальними алергенами, корекції балансу захисної мікрофлори, що здатна не лише підвищити колонізаційну резистентність ШКТ, але й нормалізувати функцію місцевих імунних реакцій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции // Здоровье женщины. — №4(12). — 2002. — С. 79–92.
2. Коваленко Г.Б., Отт В.Д. Дисбіотичні порушення кишечника та їх роль у формуванні алергодерматозів у дітей // Мат. 1;го з'їзду алергологів України. — 2002. — №1. — С. 123–124.
3. Лук'янова О.М. Проблеми здоров'я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень // Мистецтво лікування. — 2005. — №2. — С. 6–10.
4. Особливості формування системи мікробіоценозу у новонароджених та немовлят та шляхи його оптимізації / Л.І. Тут; ченко, В.Д. Отт, Т.Л. Марушко та ін. // Журн. практ. лікаря. — 2001. — №5. — С. 24–30.
5. Системні порушення мікробіоценозу, їх профілактика та комплексне лікування із застосуванням пробіотика «Симбітер» у
вагітних, годуючих матерів та дітей / Т.Л. Марушко, Д.С. Янковський, В.Д. Отт та ін. // Перинатология и педиатрия. — 2004. — №4. — С.19–26.
6. Пат. 53886 А Україна, МПК 7 А61К31/00. Спосіб системної профілактики та корекції дисбіотичних станів у вагітних, роділь та годуючих матерів / Тутченко Л.І., Марушко Т.Л. — № 2002010405. — Заявл. 15.01.2002. — Опубл. 17.02.2003, бюл. №2.
7. Penders J., Thijs C., Vink C., Foekje F. Stelma, Snijders B., Ischa Kummeling, Piet A. van den Brandt, Ellen E. Factors Influencing the Composition of the Intestinal Microbiota in Early Infancy // Stobberingh Pediatrics. — 2006. — Vоl.118, Aug. — Р.511–521.
8. Van Niel CW. Probiotics: not just for treatment anymore // Pediatrics. — 2005. — Vоl.115. — Р. 174–177.
9. Walker N.A. Роль микрофлоры в развитии защитных функций кишечника // Педиатрия. — 2005. — №1. — С. 85–91.
10. Weizman Z., Alsheikh A. Safety and tolerance of a probiotic formula in early infancy comparing two probiotic agents: a pilot study // J. Am. College of Nutrition. — 2006. — Vоl.25(5), Oct. — Р. 415–9.

Ключевые слова: пищевая аллергия, дети, микробиоценоз, иммунитет.
Ключові слова: харчова алергія, діти, мікробіоценоз, імунітет.
Key words: alimentary allergy, children, microbiocenosis, immunity.






Читайте также новости здоровье в главных новостях Украины, России, Европы и мира
К вашим услугам стоматология и зубное протезирование
Женские новости. Красота и здоровье

. . , ,
    
: 2010/3/18 14:41:09 4003

:
»  Здоровье женщины

Здоровье женщины:
» Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения антифосфолипидного синдрома и других тромбофилических состояний при беременности
» Фитоэстрогены в лечении ранних перименопаузальных нарушений
» Особенности внутрисердечной гемодинамики у плода с аневризмой вены Галена
» Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии
» Использование пробиотиков с целью улучшения репродуктивного здоровья женщины
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Экосистема влагалища и вагинальные инфекции
» Возможности применения Гинестрила при неоадъювантной терапии больных репродуктивного возраста с миомой матки
» Опыт применения препарата Микогал при лечении вагинального кандидоза у беременных с угрозой невынашивания плода
» Миома матки и гормональная контрацепция

Здоровье женщины:
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Роль порушення обміну серотоніну при функціональних розладах системи травлення у підлітків
» Особенности иммунологической реактивности женщин с нейроэндокринным ожирением
» Індивідуальні підходи до лікування і прогнозування інфекцій, що виникають у ранах
» Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів у лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення
» Особливості клінічного перебігу герпесвірусної інфекції репродуктивної системи у жінок
» Клінічне застосування препарату Лавомакс® в комплексній терапії жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу герпесвірусно-бактеріальної етіології
» Хламидийная инфекция, как причина плацентарной недостаточности у беременных
» Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження
» Оцінка оваріального резервуу жінок із безпліддям

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN