МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
 
 
 
  
 
(+ )
 
(+ )
| | | | | | (+) |
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

ВПЛИВ ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА ФОРМУВАННЯ УРАЖЕНЬ ОРГАНІВ-МІШЕНЕЙ У ПІДЛІТКІВ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

М.М. Коренєв, Л.Ф. Богмат, В.В. Ніконова, О.М. Носова, Е.Л. Ахназарянц
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України», м. Харків

Резюме. Проведено исследование по определению влияния суточного профиля артериального давления (АД) на формирование поражения органно-мишеней у подростков с первичной артериальной гипертензией (ПАГ). Полученные данные свидетельствуют о высокой прогностической значимости оценки суточного профиля АД у подростков с ПАГ в плане развития поражения органов-мишеней и формирования осложнений, а также позволяют дифференцировать поход к выбору и способу назначения антигипертензивных средств, разработки программ профилактики неблагоприятного течения артериальной гипертензии на
ранних этапах ее становления.

Резюме. Проведено дослідження з визначення впливу добового профілю артеріального тиску (АТ) на формування уражень органів-мішеней у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Одержані дані свідчать про високу прогностичну значущість оцінки добового профілю АТ у підлітків із ПАГ в плані розвитку уражень органів-мішеней та формування ускладнень, а також дозволяють диференціювати підхід до вибору та способу призначення антигіпертензивних засобів, розробки програм профілактики несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії на ранніх етапах її становлення.

Summary. The paper presents an overview of a survey of daily arterial pressure (AP) profile's effects on target organ damage development in adolescents with primary arterial hypertension (PAH). The received data attest to high prognostic value of AD daily profile evaluation in PAH-affected adolescents in terms of target organ damage and complication development and allow differentiating approaches towards selection and administration of anti-hypertension medication, development of regimens of unfavourable AH development prevention at early stages of development.

   Первинна артеріальна гіпертензія (ПАГ) у підлітків у більшості випадків є початком гіпертонічної хвороби дорослих із можливим формуванням ускладнень, які визначають показники смертності, інвалідності та втрати працездатності в більшості країн світу [1]. Сааме тому важливим елементом диспансерного спостереження цієї категорії підлітків є визначення осіб із прогностично несприятливими формами захворювання [3,4].

    Як правило, формування ускладнень відбувається на тлі уражень органів&мішеней, що виникають в процесі розвитку і стабілізації самої артеріальної гіпертензії (АГ) під впливом комплексу факторів ризику [2,5,6].

   Випадкові, несистематизовані вимірювання AT не завжди відображують характер артеріальної гіпертензії у даного індивіда. Вважається, що лише визначення AT протягом доби є найбільш інформативним методом у вивченні хронобіологічних показників, оцінка яких необхідна для точної інтерпретації різноманітних клінічних проявів захворювання, визначення ефективності лікувальних заходів, встановлення характеру функціонування вегетативної нервової системи, у тому числі й у визначенні прогнозу [7,8,9].

    Усе вищезазначене стало обґрунтуванням для проведення досліджень з визначення впливу добового профілю AT (ДПАТ) на формування уражень органів-мішеней у підлітків з ПАГ.

Матеріал і методи дослідження

    Проведено комплексне обстеження 50 юнаків із ПАГ II стадії віком 14–18 років з добовим моніторуванням AT (ДМAT) за допомогою апарату «Cardiospy» виробництва фірми «Labtech LTD» (Угорщина). У кожного підлітка визначали середні значення систолічного (сер. CAT) та діастолічного AT (сер. ДАТ) в денний і нічний час, індекс часу гіпертензії (ІГ) і добовий індекс (ДІ) для CAT і ДАТ.

    Вегетативний статус вивчався за допомогою добового моніторування ЕКГ апаратом «Cardiospy» виробництва фірми «Labtech LTD» (Угорщина), при цьому визначали стан симпатичного (НЧ) і парасимпатичного (-ВЧ) відділів нервової системи, а також вегетативний баланс (НЧ/ВЧ).

    Ультразвукове дослідження серця проводилося в «В»- та «М»- режимах із використанням датчика 3,5 мГц на апараті «Sonoline-SL1» фірми «Siemens» за стандартною методикою, що рекомендована Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії. Для визначення типу загальної гемодинаміки вимірювалися показники ударного (УО) та хвилинного об'ємів серця (ХО), загального периферичного судинного опору (ЗПСО).

    Параметри церебральної гемодинаміки аналізувалися із використанням даних реоенцефалографії (РЕГ). РЕГ- криві реєструвалися на шестиканальному електрокардіографі за допомогою реографічної приставки 4РЕ-2М при затримці дихання в фронтомастоїдальній і окципітомастоїдальній позиціях, що відображають стан гемодинаміки у каротидному та вертебробазилярному басейнах відповідно. Аналіз РЕГ&кривих проводився як за допомогою кількісних показників, так і на основі оцінки їх контурної характеристики (форма хвиль).

    Ліпідний спектр крові вивчався за рівнем загального холестерину (ЗХс), тригліцеридів (ТГ) і холестерину ліпопротеїдів високої щільності (Хс ЛПВЩ) фотометричним методом на фотометрі загального призначення «CORMAY MULTI» (Польща).

     Для визначення рівня мікроальбумінурії (МАУ) у добовій сечі використовувалась іммуноферментна тест-система «Альбумін-ІФА» ТОВ НВЛ «Гранум» вітчизняного виробництва (м. Харків) за загальноприйнятою методикою. Добова сеча збиралася в звичайному водному режимі в умовах стаціонару.

    Для оцінки функціонального стану ендотелію клубочків нирок визначався рівень мікроальбумінурії. Статистична обробка матеріалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакету прикладних програм Statgraphics.

   Результати досліджень та їх обговорення

   Добове моніторування артеріального тиску у 50 підлітків дозволило виділити чотири групи хворих, які відрізнялись за характером циркадних його коливань.

    В першу групу включено 17 (34,0%) пацієнтів з нормальним нічним зниженням AT, як систолічного, так і діастолічного (ДІ знаходився в межах від 10% до 20%), які в більшості досліджень названі «dipper». В другу группу ввійшли 20 (40,0%) підлітків із недостатнім нічним зниженням AT (ДІ був менше 10%), які названі «non-dipper».

    У третю групу були включені 11 чоловік (22,0%) з надмірним нічним зниженням AT (більше 20,0%), так звані «over-dipper». У двох підлітків (4,0%) в нічні години відбувалося підвищення AT, що дозволяло віднести їх в групу «night-peaker».

    Середні значення CAT і ДАТ, а також середнього і пульсового AT в досліджуваних групах не мали достовірних відмінностей, як в денні, так і нічні періоди доби. Проте звертало на себе увагу, крім недостатнього зниження нічного CAT, підвищення рівня нічного пульсового AT в групі «non&dipper» (табл.1).



    Відомо, що у дорослих хворих на АЕ при проведенні добового моніторування AT реєструється підвищена його варіабельність. Показано, що підвищена варіабельність AT, як і ступінь нічного зниження AT, мають високу прогностичну значущість в плані виникнення серцево-судинних ускладнень (інсульт, інфаркт). Проаналізована варіабельність AT за добу, в період денної активності та нічного сну, і у обстежених підлітків із ПАЕ (табл.2).

   Встановлено достовірне підвищення варіабельності AT в групі підлітків «over&dipper», що значно перевищувало цей показник навіть групи «non-dipper», проте одержані результати не відрізняються від нормальних значень варіабельності AT для підлітків, запропонованих І.В. Леонтьєвою, Л.П. Агатиповим (2002) (для CAT в денний час до 15 мм рт. ст., в нічний — до 12 мм рт. ст., а для ДАТ в денний час — до 14 мм рт. ст., в нічний час — до 12 мм рт. ст). При оцінці індексу гіпертензії залежно від типу ДМАТ встановлено, що у більшості пацієнтів із групи «dipper» підвищення CAT реєструвалося вдень, в той час як у групі «non-dipper» — вночі (табл.3). Це дозволяє говорити про перевагу лабільної систолічної гіпертензії в групі підлітків «dipper» в період денної активності, а в групі «non-dipper» — в період нічного сну. ДАТ в обох порівнюваних групах не перевищував нормальних значень (табл.3).

    Зовсім інші тенденції встановлено у підлітків із групи «over-dipper», у яких індекс гіпертензії значно нижчий в нічні години та істотно відрізняється від цих показників у попередніх групах. Особливої уваги заслуговує індекс гіпертензії у підлітків із ДПАТ «night-peaker», у яких відмічалось значне підвищення як систолічного AT в нічний період доби (70%), так і діастолічного (57%) та середнього AT (61%), що свідчить про стабільний характер АГ.

    Саме ступінь нічного зниження AT у досліджуваних підлітків дозволив серед них виділити три групи: «dipper», «non-dipper» та «over-dipper». В групі «non-dipper» добовий індекс як для CAT, так і для ДАТ і сер. AT був достовірно нижчим, ніж в групі «dipper», що є закономірним. Проте нижче 10% цей показник був саме для CAT, що говорить про систолічний характер гіпертензії у обстежених підлітків і, як вважають кардіологи, є несприятливою прогностичною ознакою перебігу АГ в подальшому. Значне зниження AT, особливо діастолічного та середнього, відбувалось у підлітків в нічні години в групі «over-dipper», що також є ознакою формування несприятливих клінічних проявів, зокрема колаптоїдних реакцій та ішемічних уражень центральної нервової системи (табл.4).



   При вивченні параметрів загальної гемодинаміки встановлено, що у підлітків із ПАГ гіперкінетичний та гіпокінетичний варіанти зустрічались майже однаково часто — від 41,0% до 43,0% хворих відповідно, еукінетичний — у 16,0–20,0% підлітків, з деякою перевагою в групі «over-dipper». Середні значення показників центральної та периферичної ланок гемодинаміки у підлітків в группах представлені в таблиці 5.

   Аналіз показників центральної (УО, ХО) та периферичної ланок (ЗПСО) системи кровообігу встановив, що в групі «non-dipper» значно підвищеними були значення УО (80,53±5,43 мл проти 67,93±6,08 мл, р<0,01) при зниженні показників ЗПСО (1485,97±181 дин.с.см-5 проти 1665,19±69,51 дин.с.см-5, р<0,1); спостерігалася також тенденція до зниження насосної функції міокарда (фракція викиду 59,34±2,86% проти 67,28±3,27% в контролі; р<0,1) (табл. 5).

   У групі «over-dipper» значно частіше формувався еукінетичний тип гемодинаміки, який характеризувався підвищенням як УО, так і, особливо, ЗПСО. Встановлені відмінності в показниках центральної та периферичної ланок-гемодинаміки в групах «dipper» та «non&dipper» свідчать про перевагу в групі «non-dipper» підлітків з гіперкінетичним типом гемодинаміки, а в групі «over-dipper» — еукінетичного, де значно зростає спазм периферичних судин.

    При вивченні морфофункціональних характеристик серця у підлітків із групи «dipper» встановлена нормальна геометрія серця. В групі підлітків «non-dipper» виявлена дилатація порожнини лівого шлуночка при нормальній товщині його задньої стінки і міжшлуночкової перегородки (табл.6)
.
   В групі «over-dipper» відмічено деяке збільшення розмірів правого шлуночка та істотне потовщення міжшлуночкової перегородки. В обох групах з неадекватним ДПАТ виявлено збільшення ММЛШ та ІММЛШ, що підтверджує розвиток процесів гіпертензивного ремоделювання серця.

   При індивідуальному аналізі параметрів серця виявлено наступне: у групі з нормальним нічним профілем AT лише в 1 підлітка (6,7%) відмічалося ізольоване збільшення діаметра порожнини ЛШ і в 1 (6,7%) — тенденція до потовщення міокарда ЛШ і ТМШП; у 10 пацієнтів (47,6±5,1%) із групи з недостатнім нічним зниженням AT зареєстроване збільшення діаметра ЛШ, а в 4 (19,0±6,4%) виявлене ізольоване потовщення міжшлуночкової перегородки, що свідчить про наявність патологічного ремоделювання серця.

    У групі ж з надмірним нічним зниженням AT розширення порожнини ЛШ виявлено у 4 досліджуваних (36,4±4,8%), а ізольоване потовщення міжшлуночкової перегородки — у 2 (18,2±6,2%) підлітків.



    Отже, майже у половини (42,7±3,0%) підлітків із ПАГ, переважно із груп з неадекватним нічним профілем AT, відбувається гіпертензивне ремоделювання серця, що супроводжується істотним збільшенням маси міокарда ЛШ і індексу маси міокарда.
Аналіз показників реоенцефалограм у підлітків із ПАГ залежності від ДПАТ представлено в таблиці 7.

    Як видно з таблиці 7, більш значний спазм артеріальної ланки церебрального басейну спостерігається у підлітків із адекватним зниженням AT в нічні години, тобто в групі «dipper». Це може свідчити про збереження в них адекватної реакції судин церебрального басейну на підвищення в нічні години системного AT.

    При оцінці ендотеліальної функції клубочкового апарату нирок за рівнем мікроальбумінурії відмічено достовірне підвищення цього показника в групі підлітків із недостатнім нічним зниженням АТ («non-dipper»). Одержані результати співпадають з даними, які одержані у дорослих, і свідчать про вплив добового профілю AT на формування уражень нирок у підлітків із ПАГ. Інші показники функції нирок у групах не відрізнялись (табл. 8).


   У групі «dipper» в денний час переважала активність симпатичної ланки вегетативної нервової системи, в нічний — відбувався адекватний приріст парасимпатичної ланки. У групі «non-dipper» в денний час також відбувалася активація симпатичної ланки ВНС, але в нічний час її значення ще більше зростали. Подібна тенденція мала місце і при оцінці парасимпатичної ланки ВНС. Це призводило до зсуву вегетативного балансу в бік активації як симпатичного, так і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У підлітків з групи «over&dipper» в нічні години переважаючими були парасимпатикотонічні впливи (табл.9).

Висновки

   Таким чином, у підлітків із ПАГ вже на етапах формування захворювання відбувається розвиток окремих варіантів ДПАТ. У частини з них (34,0%) він характеризується адекватним зниженням в нічні години, що дало підстави віднести їх в групу «dipper», у інших (40,0%) — недостатнім нічним зниженням AT, тому вони віднесені в групу «nondipper», а у 22,0% — надмірним нічним зниженням, що дозволило включити їх в групу «over-dipper». Лише у двох підлітків (4,0%) ДПАТ характеризувався нічним підвищенням AT, і їх було віднесено до розряду «nightpeaker».

   У підлітків із ПАГ категорії «non&dipper», як і «night-peaker», встановлено дилатацію порожнин лівого шлуночка зі збільшенням індексу маси міокарда, спазм артеріальних церебральних судин та достовірне підвищення рівня мікро-альбумінурії. Це дає підстави віднести їх до групи високого ризику щодо формування ускладнень і призначати довготривалу антигіпергензивну терапію препаратами першої лінії.

   У підлітків з ПАГ, у яких ДПАТ характеризувався значним зниженням AT в нічні години («over&dipper»), також відбувається структурна перебудова серця із розвитком ексцентричної гіпертрофії, про що свідчать потовщення міжшлуночкової перегородки та значне збільшення індексу маси міокарда, а також неадекватна реакція судин мозку у відповідь на системну артеріальну гіпертензію, що потребує особливого підходу до вибору антигіпертензивної терапії та розподілу прийому препаратів протягом доби (загроза гіпотензивних реакцій в нічні години).

   Одержані дані свідчать про високу прогностичну значущість оцінки добового профілю AT у підлітків із ПАГ в плані розвитку уражень органів-мішеней та формування ускладнень, а також дозволяють диференціювати підхід до вибору та способу призначення антигіпертензивних засобів, розробки програм профілактики несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії на ранніх етапах її становлення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волков B.C., Мазур Е.С. Взаимосвязь циркадного ритма артериального давления и вторичных изменений сердца у больных гипертонической болезнью // Кардиология. — 2000. — №3. — С. 27—30.
2. Мазур К.Н., Мазур В.В., Богданова Е.К. Особенности ремоделирования левого желудочка сердца у больных артериальной гипертензией с нарушенным суточным ритмом артериального давления // Кардиология. — 2004. — №11.
3. Майданник В., Хайтович Н.В., Мисюра Л.И. Влияние небилета на суточный профиль артериального давления у подростков с артериальной гипертензией на фоне симпатикотонии // Мат. VI конгр. педиатров России «Современные проблемы профилактической педиатрии», г. Москва, 18—21 февр. 2003 г., — М., 2003. — С.210.
4. Особенности поражения органов_мишеней при первичной артериальной гипертензии у подростков / Н.М. Коренев., Л.Ф. Богмат, И.Д. Савво и др. // Сибирский мед. журн. — 2005. — №4. — С. 26—29.
5. Петров В.И., Ледяев М.Я. Суточное мониторирование артериального давления у подростков // Вестн. аритмологии. — 1999. — №11. — С. 11—13.
6. Результаты суточного мониторирования артериального давления у детей и подростков с повышенным уровнем артериального давления при случайных измерениях / Г.И. Образцова, Т.В. Черемных, Ю.Р. Ковалев и др. // Артериальная гипертензия. — 2005. — Т.11, №1. — С. 45—48.
7. Селективная микропротеинурия как маркер начального поражения почек у больных с артериальной гипертензией / К.П. Еремина, M.B. Леонова, Ю.Б. Белоусов, А.В. Тарасов // Кардиология. — 2004. — №10.
8. Харченко О.А. Суточное мониторирование артериального давления в прогностической оценке ограничения жизнедеятельности и реабилитационного потенциала инвалидов вследствие гипертонической болезни // Вестн. аритмологии. — 2002. — №27. — С. 86.
9. Sorof J.M., Cardwell G.L., Franco K., Portman R.J. Ambulatory blood pressure and left ventricular mass index in hypertensive children // Hypertension. — 2002. — Vol.34, №4. — P. 903—908.

Ключевые слова: подростки, артериальное давление, первичная артериальная гипертензия, органы-мишени.
Ключові слова: підлітки, артеріальний тиск, первинна артеріальна гіпертензія, органи-мішені.
Key words: adolescents, arterial pressure, primary arterial hypertension, target organs.


. . , ,
    
: 2010/4/2 13:25:40 4132

:
»  Современная педиатрия

Современная педиатрия:
» Диалог педиатра и семейного врача по вопросам лечения гипертермии у детей
» ХРОНІЧНІ ФОРМИ ЕПШТЕЙНА—БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
» ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГЕЛЯ «НАЙЗ» ДЛЯ ЛОКАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ЮРА
» ХВОРОБИ АДЕНОЇДІВ У ДІТЕЙ
» ЭФФЕКТИВНОСТЬ М-ХОЛИНОЛИТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ КИШЕЧНОЙ КОЛИКИ У ДЕТЕЙ
» МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ТРАВНОГО КАНАЛУ У ДІТЕЙ
» ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДНАЗНАЧЕНИЕ И ОЦЕНКА КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕТСКИХ ПРОДУКТОВ «НУТРИЛАК»
» КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ SACCHAROMYCES BOULARDII В СОВРЕМЕННОЙ ПЕДИАТРИИ: ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ БАЗА
» ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ ТА ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
» ІМУНОМОДУЛЯЦІЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ТОНЗИЛІТІ: ЗА І ПРОТИ

Современная педиатрия:
» INNOVATIVE ORGANIZATIONAL STRATEGY FOR CRITICAL CONGENITAL HEART DISEASE
» DETETCTION LEVELS OF CRPhs IN CHILDREN WITH JUVENILE RHEUMATOID ARTHRITIS
» ARI TREATMENT IN CHILDREN: POSSIBILITIES OF IMMUNE CORRECTION
» SOME PSYCHOSOMATIC ASPECTS OF RHEUMATOID ARTHRITIS IN CHILDREN AND ADOLESCENTS
» PRINCIPAL DIRECTIONS OF ACTIVITY AND FURTHER DEVELOPMENT OF THE CHAIN OF ORPHANAGES OF THE MINISTRY OF HEALTH CARE SYSTEM OF UKRAINE
» NAIL BED CAPILLAROSCOPY IN PEDIATRIC RHEUMATOLOGY
» SERUM CORTISOL CONTENTS IN NEWBORNS WITH DISTURBANCE RENAL FUNCTION DUE TO ASPHYXIA
» EFFECT OF DOMESTIC MULTI PROBIOTIC ON ACUTE RESPIRATORY DISEASE MORBIDITY RATES AND PSYCHOMOTOR DEVELOPMENT INDEX IN ORPHANS FROM CHILDREN'S HOME
» COMPARATIVE EVALUATION OF EFFICACY OF VARIOUS SYMBITER MULTI PROBIOTIC PREVENTIVE INTAKE REGIMENS IN DOUBLE BLIND PLACEBO-CONTROLLED TRIAL IN CHILDREN
» EXPERIENCE IN TREATING CHILDREN WITH PRIMARY COMBINED IMMUNE DEFICIENCIES AND THEIR SURVIVAL IN CONDITIONS IN UKRAINE

 
 
  



      






:


| | | | | | |
RSS  | RSS  |  | 
. -
, , , , ,
, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , .

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN