КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМЕНШЕНОГО ТИМУСУ У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

: 2009/4/29 | : Современная педиатрия

Н.І. Токарчук
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Резюме. Стаття присвячена питанням обґрунтування та прогнозування важкості перебігу пневмонії у дітей першого року життя на основі вивчення морфофункціонального стану загрудинної залози. Вивчена діагностична та прогностична цінність змін з боку загрудинної залози при пневмонії у дітей першого року життя. Визначений вплив особливостей морфофункціональних змін тимусу на перебіг пневмонії у дітей першого року життя з гіпотрофією.
Резюме. В статье рассмотрены вопросы обоснования и прогнозирования тяжести течения пневмонии у детей первого года жизни с учетом морфофункционального состояния тимуса. Изучена диагностическая и прогностическая ценность изменений тимуса при острой пневмонии у детей первого года жизни. Определено влияние особенностей морфофункциональных изменений тимуса на течение пневмонии у детей первого года жизни на фоне гипотрофии.


Вступ

   Стан здоров'я дитини визначається не лише як відсутність хвороб чи дефектів, але й відсутністю відхилень у показниках на початковому, особливо на функціональному рівні [1,2]. Результати моніторингу здоров'я дітей свідчать про наявність у них несприятливих змін. У практично здорових новонароджених уже виявляються суттєві відхилення у функціональній діяльності імунної системи. В останні роки в періодичній літературі [3,5] робиться акцент на загрозливий стан здоров'я немовлят, що, на нашу думку, вимагає розробки концепції збереження та відновлення здоров'я, особливо у подальшому віковому аспекті, у дітей раннього віку.

   Стан імунної системи дитини залежить від багатьох факторів: спадковості, нейроендокринного статусу, екологічних умов, збалансованості і режиму харчування, стресів, обґрунтованого використання хіміотерапевтичних та інших засобів етіотропної і патогенетичної терапії. Негативний вплив цих факторів на організм дитини може призвести, в одних випадках, до транзиторних функціональних порушень, які не потребують лікування, в інших — до стійкого дисбалансу в роботі імунної системи [5].

   Загрудинна залоза (thymus, вилочкова залоза) є центральним органом імуногенезу, який визначає стан імунної системи, особливо дітей раннього віку. Знання про ступінь морфофункціональних порушень загрудинної залози у дітей, особливо грудного віку, для лікаря-педіатра дають можливість встановити наявність дефекту імунної системи, визначити його роль у патогенезі захворювань та можливість проведення корекції виявлених відхилень.

   Сьогодні відомо, що загрудинна залоза є також ендокринно-лімфоїдним органом і відіграє провідну роль в нейрон-ендокринно-імунних взаємозв'язках в організмі дитини [4,6]. Особливе значення загрудинна залоза має у дітей раннього віку, що зумовлене становленням імунітету, який в подальшому забезпечує повноцінність реакції імунної системи та імунної відповіді, а також закладає основи соматичного здоров'я на майбутнє.

   З усіх органів ендокринної системи вилочкова залоза в дитячому віці відрізняється найбільшими варіаціями розмірів в межах кожної вікової групи. Насьогодні можна вважати доведеним той факт, що внаслідок високої реактивності загрудинної залози до патологічних процесів навіть короткочасне респіраторне захворювання може помітно впливати на зміну її розмірів [7].

   Відсутність або різнобічність нормативних критеріїв діагностики морфометричних змін тимусу у дітей раннього віку диктує необхідність подальшого вивчення його морфологічного і функціонального стану, як у здорових дітей, так і при патології.

   Метою роботи було провести оцінку морфофункціональних змін з боку загрудинної залози у дітей першого року життя на тлі супутньої патології.

Матеріал і методи дослідження

   Матеріалом дослідження стали спостереження за 117 дітьми першого року життя, хворими на пневмонію на тлі гіпотрофії. В залежності від розмірів загрудинної залози діти були розподілені на дві групи: першу група склали 76 дітей зі зменшеними розмірами загрудинної залози, другу — 41 дитина зі збільшеними розмірами тимусу. Групу порівняння склали 35 дітей грудного віку з пневмонією без ознак гіпотрофії та з розмірами тимусу, що відповідали віковим параметрам.

   У всіх обстежених дітей були вивчені клініко-анамнестичні дані. Проведений комплекс лабораторних досліджень. Визначення поліпептиду тимуліну в сироватці крові було проведено за методикою Bach J.F. Вміст цинку визначали атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі С-115М1. Обчислення маси (г) загрудинної залози та показника відношення маси тимуса до маси тіла дитини (%) було проведено за допомогою ультразвукового дослідження. Отриманий матеріал був оброблений статистично з використанням критерію Стьюдента, кореляційного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення

    Аналіз анамнестичних даних в обох групах показав, що серед факторів розвитку гіпотрофії значне місце займають антенатальні чинники. У структурі антенатальних показників гіпотрофії перше місце належить вродженим вадам серцево-судинної системи (ВВС), причому дана патологія частіше (44,5%) зустрічалася у дітей зі збільшеною загрудинною залозою, ніж у дітей зі зменшеною (25%). Водночас внутрішньоутробні інфекції (15%) та ендокринопатії (10,2%) були виявленілише у дітей зі зменшеним тимусом. У структурі причин гіпотрофії в першій групі частіше зустрічався первинний синдром мальабсорбції, ніж у другій, — 15% і 11,1% відповідно.

    Майже однаково часто причиною вторинної гіпотрофії були перинатальні енцефалопатії (20% — перша група і 22,2% — друга). Постнатальні чинники (переважно аліментарний фактор) становили в першій групі дітей 14,8%, в другій групі — 22,2% випадків.

   Враховуючи, що гіпотрофія — це захворювання, на тлі якого ускладнюється перебіг іншої соматичної патології, нами вивчалася структура захворюваності. Так, діти з гіпотрофією характеризувалися високою частотою захворюваності, яка знаходилася в прямій залежності від ступеня гіпотрофії. Відмічені у дітей патологічні стани мали тенденцію до латентного, затяжного перебігу, на що вказують також і дані літератури [3]. Слід зазначити, що в групі дітей зі збільшеними розмірами загрудинної залози в структурі захворюваності переважали алергічні діатези (n=8, 23,6%), респіраторні інфекції, які частіше, ніж у дітей контрольної групи, ускладнювалися гострою пневмонією (n=12, 41,2%) та обструктивним синдромом (n=2, 5,9%). Водночас у структурі захворюваності дітей зі зменшеним тимусом значна частка належала гострій пневмонії із затяжним перебігом (n=31, 46,9%) та сепсису (n=10, 15%). Обструктивний синдром у даній групі дітей мав місце у 11,8% випадків (n=8), хоча алергічний діатез не був характерним.

   Враховуючи високу чутливість загрудинної залози до впливу пошкоджуючих факторів, які можуть призвести до незворотних змін останньої, нами вивчалися розміри тимусу. Аналіз даних ультразвукового дослідження і рентгенологічних (за показаннями) даних, показав, що лише у 31 дитини із гіпотрофією (31,1%) спостерігалось помірне збільшення загрудинної залози. Показник маси загрудинної залози у них коливався від 9,83 г до 32,3 г і в середньому по даній групі становив 17,8±0,4 г. Середній показник відношення маси залози до маси тіла дитини у даній групі дітей складав 0,23%±0,01, що відповідає збільшенню тимусу ІІ ступеня. Кардіо-торако-тимічний індекс (КТТІ) дітей даної групи набував середніх значень 0,36±0,03, що свідчить також про збільшені розміри загрудинної залози.

   Поряд з цим у більшості дітей з гіпотрофією (n=66, 68,9%), розміри залози були вірогідно зменшеними. Так, коливання маси тимусу у них знаходилося у межах від 0,8 г до 7,9 г, середня маса тимусу дорівнювала 4,16±0,13 г. Показник відношення маси залози до маси тіла дитини набував значення 0,0556±0,001%. КТТІ у дітей даної групи знаходився в межах 0,18–0,22. І лише у однієї дитини із гіпотрофією І ступеня розміри загрудинної залози не мали відхилень від нормальних показників, маса її тимусу становила 13,5 г. Коефіцієнт відношення маси тимусу до маси тіла даної дитини становив 0,13%. Слід зазначити, що у дітей з гіпотрофією ІІІ ступеня, як правило, ми спостерігали лише зменшену в розмірах загрудинну залозу.

    Крім того, звертають на себе увагу особливості функціонального стану загрудинної залози у дітей на тлі гіпотрофії. Аналіз нейроендокринних змін у дітей з гіпотрофією показав, що вони суттєво відрізнялися від таких у дітей групи порівняння. Так, у дітей з гіпотрофією середній рівень тимуліну, який відображає ендокринну функцію загрудинної залози, був вірогідно зниженим (log2 2,8±0,3) порівняно з групою контролю (log2 5,2±0,2).

   Результати вивчення середнього рівня тимуліну в залежності від розмірів загрудинної залози свідчать про те, що достовірно нижчі показники характерні для дітей зі зменшеними розмірами загрудинної залози на тлі гіпотрофії (log2 2,1±0,2) порівняно з дітьми зі збільшеними розмірами залози (log2 3,2±0,18). Це вказує на наявність у дітей з гіпотрофією, особливо зі зменшеними розмірами залози, ознак ослаблення компенсаторних можливостей тимусу, що достовірно відображає недостатність її функції порівняно з групою контролю. Крім того, нами було виявлено зменшення рівня тимуліну в залежності від ступеня гіпотрофії. Так, найвиразніше зменшення рівня тимуліну було при гіпотрофії ІІІ ступеня (log2 2,1±0,24), на відміну від показника при гіпотрофії І ступеня (log2 3,4±0,21), що також свідчить про наростання тимічної недостатності.

   Враховуючи, що білково_енергетична недостатність — це захворювання, яке ускладнює перебіг будь-якої іншої соматичної патології у дітей першого року життя, нами була проведена оцінка клінічного перебігу гострої пневмонії у хворих із гіпотрофією. Аналіз характеру перебігу патологічного процесу у дітей з гіпотрофією показав, що у переважної більшості 107 (91,5%) хворих гостра пневмонія була двобічної локалізації. За клініко-рентгенологічною ознакою гостра пневмонія у 59 (50,4%) дітей з гіпотрофією була вогнищевою, причому у 38 (32,5%) випадках носила вогнищево_зливний характер, у 56 (47,9%) дітей гостра пневмонія була сегментарною. У переважної більшості (112, 95,7%) дітей з гіпотрофією перебіг пневмонії оцінювався як важкий та середньоважкий, причому у 72 (61,4%) хворих мав місце важкий перебіг гострої пневмонії з симптомами ДН II–III ступенів інтоксикації.

   У дітей з гіпотрофією, хворих на гостру пневмонію, термін стаціонарного лікування становив 27,0±3,1 доби (р<0,05), у дітей без ознак гіпотрофії — 16,2±2,1 доби. Термін подовженого перебування на стаціонарному лікуванні у 67 (57,3%) випадках був обумовленийнаявністю токсичних порушень, кардіоваскулярного синдрому, диспептичних розладів.   Звертає на себе увагу також морфофункціональний стан загрудинної залози у дітей з гострою пневмонією, яка виникла на тлі гіпотрофії. Результати наших досліджень показали, що у дітей із гіпотрофією були зменшеними як маса залози (7,46±1,6 г), так і вміст тимуліну у сироватці крові (2,9±0,18 1/log2) порівняно з показниками контрольної групи дітей, у яких маса тимусу склала 20,3±4,6 г, а вміст тимуліну — 5,05±0,28 1/log2 (р<0,05). Слід зазначити, що у дітей з пневмонією, яка виникла на тлі гіпотрофії II–III ст., вміст тимуліну у сироватці крові   Особливої уваги заслуговують діти, хворі на гостру пневмонію, яка виникла на фоні гіпотрофії II–III ст. У них було виявлено зниження вмісту вТ4 (0,65±0,02 нг/мл) та підвищення рівня ТТГ у сироватці крові (6,3±0,2 мМО/л) у порівнянні з такими показниками у дітей з гіпотрофією I ст. (0,79±0,02 нг/мл та 5,1±0,3 мМО/л) (р<0,05). Це свідчить про наявність гіпофункції щитоподібної залози у дітей з гіпотрофією II–III ст.   Враховуючи, що при гіпотрофії мають місце зниження імунних властивостей дитячого організму, нами були визначені показники Т-клітинної ланки імунітету. Результати досліджень показали, що для дітей з гіпотрофією II–III ст. та зменшеним тимусом і зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові характерним є відхилення показників Т-клітинної ланки імунітету. Так, у них був виявлений достовірний (р<0,05) дефіцит СD4+ клітин (39,7±1,05%) у порівнянні з показником дітей з гіпотрофією I ст. (43,9±1,1%).   Отже, гіпотрофія у дітей раннього віку може бути одним з факторів, які обумовлюють важкий перебіг гострої пневмонії, що узгоджується з літературними даними [1].

Висновки

   Важкий перебіг пневмонії у переважної більшості (89,6%) дітей розвивається при наявності у них гіпотрофії II–III ступенів важкості, недоношеності з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Гостра пневмонія, яка виникла на фоні гіпотрофії II–III ступенів, переважно характеризується двобічною локалізацією процесу, важким перебігом, проявами дихальної недостатності II–III ступенів.

   У дітей з гіпотрофією II–III ступенів, хворих на гостру пневмонію, відмічено достовірне зменшення загрудинної залози зі зниженням вмісту тимуліну та вільного тироксину в сироватці крові у порівнянні з показниками дітей із гіпотрофією I ступеня і контрольної групи (р<0,05), що свідчить про порушення морфофункціонального стану тимусу.   З метою прогнозування важкості перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку, яка виникла на тлі гіпотрофії II–III ступенів, затримки внутрішньоутробного розвитку та дуже малої маси тіла при народженні, необхідно визначати ультразвукові параметри загрудинної залози, що дає можливість динамічного спостереження за станом тимусу та визначення діагностичної і лікувальної тактики ведення дитини.
 
   При гострій пневмонії та наявності гіпотрофії II–III ступенів у дітей раннього віку доцільно визначати вміст гормону загрудинної залози — тимуліну в сироватці крові і функцію гіпофізарно-тиреоїдної системи за вмістом вільного тироксину та тиреотропного гормону.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аряев Н.Л. Частые и рецидивирующие болезни у детей: новая концепция // Совр. педиатрия. — 2005. — №3(8). — С.94–97.
2. Аряев Н.Л., Циунчик Ю.Г. О необходимости некоторых терминологических уточнений и изменений в педиатрии // Совр. педиатрия. — 2006. — №1(10). — С.14–17.
3. Аряев Н.Л., Циунчик Ю.Г. Принципы диагностики и лечения ЗВУР и гипотрофии. — Одесса: Ярослав, 2005. — 256с.
4. Асмолов О.К., Шпота О.Є. Роль гормонів щитоподібної залози і факторів тимуса в регуляції функціональної інтеграції систем імунітету та гемостазу у хворих на деструктивні форми хронічних неспецифічних захворювань легень // Одеський мед. журн. — 2004. — №2. — С.33–36.
5. Беляков В.А., Подлевских Т.С. Адаптационные возможности и здоровье детей раннего возраста // Рос. педиатрич. журн. — 2005. — №2. — С.8–10.
6. О чувствительности лимфоцитов к гормонам тимуса у детей с патологией ЦНС различного генеза / А.И. Аутеншлюс, О.В. Иванова, В.Г. Дегтярева, А.А. Косачева // Иммунол. и клин. иммунол. — 2002. — №3. — С.181–185.
7. Оценка величины вилочковой железы у детей первых двух лет жизни по данным ультразвукового сканирования / Л.Г. Кузьменко, К.Н. Семенихина, Л.Ю. Неижко и др. // Педиатрия. — 2002. — №6. — С.22–26.

Ключові слова: діти першого року життя, пневмонія, гіпотрофія, загрудинна залоза, діагностика
Ключевые слова: дети первого года жизни, пневмония, тимус, диагностика.
Key words: infants, pneumonia, hypotrophy, thymus, diagnostic.







Реклама:
главные новости
книги интернет магазин медицина, английский
билет автобус Европа
Транспортные новости и статьи
Книги верстка, макетирование, дизайн
интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
шевроле лачетти хэчбэк | жд перевозки недорого | диллеры лада 2107


:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_227.html

:


.
.