Оптимізація профілактичних заходів після піхвових операцій у жінок перименопаузального віку

: 2009/7/6 | : Здоровье женщины

О.М. Макарчук, О.М. Паньков, Г.М. Гаврилюк, О.Д. Ілик
Івано-Франківський державний медичний університет


Резюме. Місцеве застосування супозиторієв Нео-Пенотран Форте до та після піхвових операцій у жінок перименопаузального віку дозволяє покращити стан мікробіоценозу статевих шляхів, що дає змогу коригувати показники місцевого імунітету та стимулює репаративні процеси післяопераційної рани піхви. Нео-Пенотран Форте показав високу ефективність та хорошу переносимість не тільки як засіб для ефективної санації статевих шляхів, але й як засіб для профілактики постінвазивних ускладнень та лікування запальних процесів мікробної етіології.

Резюме. Местное применение суппозиториев Нео-Пенотран Форте до и после влагалищных операций у женщин перименопаузального возраста позволяет улучшить состояние микробиоценоза половых путей, что дает возможность корректировать показатели местного иммунитета и стимулирует репаративные процессы послеоперационной раны влагалища. Нео-Пенотран Форте показал высокую эффективность и хорошую переносимость не только как средство для эффективной санации половых путей, но и как средство для профилактики постинвазивных осложнений и лечения воспалительных процессов микробной этиологии.

Summary. Neo-Penotran Forte suppositories administered locally pre and post vaginal surgeries in perimenopausal females allow improving genital tract's microbiocenosis thus correcting local immunity status indicators and stimulating restoration processes in post-surgery vaginal wound. Neo-Penotran Forte shows high efficiency and good tolerance demonstrated high efficiency and good tolerance not only as a means for efficient sanation of maternal passages but also as a medication for preventing post-invasive complications and treating inflammatory processes in genital tracts.

Вступ

    Прогресивне збільшення середньої тривалості життя жінок, висока частота клімактеричних розладів, викликаних зниженням продукції статевих гормонів у даному віковому періоді, а також зростання відсотку оперативних втручань обумовлюють зростання соціально-економічних та медичних проблем у даної категорії пацієнток. Сучасні хірургічні методи лікування хворих мають прогресивне значення у відновленні їх здоров'я та покращанні якості життя у широкому розумінні даної проблеми.

   В останні роки значно зріс відсоток піхвових оперативних втручань у гінекологічній практиці з приводу тазової дестенції, що, за даними різних авторів, складає від 30 до 40% [1, 2, 4]. Серед основних причин — зростання рівня пологового травматизму, участь жінок у роботах, пов'язаних з тяжкою фізичною працею, зростання відсотку раннього клімаксу та пов'язаних з ним порушень зв'язкового апарату матки та пружності тазового дна, зниження еластичності слизової піхви.

   Методики проведення більшості трансвагінальних оперативних втручань розроблені вже досить давно і на сьогодні використовуються у своїх класичних та доповнених сучасних модифікаціях з використанням новітнього шовного матеріалу, що дозволяє знизити відсоток ускладнень та рецидивів. Разом з тим, слід відмітити наявність значного відсотку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень, що слід пов'язати перш за все з високим рівнем екстрагенітальної патології та порушенням дисбіозу піхви.

    До провідних факторів інфекційного ризику післяопераційних ускладнень у жінок перименопаузального віку необхідно віднести перенесені запальні процеси геніталій, хронічну патологію нирок та сечовивідних шляхів, а також нейроендокринні та імунологічні порушення. Розвиток гнійно-запальних ускладнень після піхвових операцій у жінок періоду перименопаузи супроводжується високим ризиком за рахунок реалізації інфекційних процесів генітальної та екстрагенітальної локалізації, на фоні значного мікробного обсеменіння піхви рядом мікроорганізмів (хламідії, мікоплазми, уреаплазми, золотистий стафілокок та кишкова паличка). Порушення гормонального фону зі зниженням продукції естрогенів саме у даної категорії пацієнток не тільки активізує умовно_патогенну флору, але і суттєво знижує місцевий імунітет та порушує репаративні процеси після трансвагінальних втручань.

    У даному аспекті особливої уваги заслуговують лікувально-профілактичні методики з використанням сучасних лікарських препаратів, що дозволяють проводити ефективну корекцію порушення мікробіоценозу статевих шляхів, зокрема у жінок з трасвагінальними оперативними втручаннями [3, 4]. Обґрунтування індивідуальних підходів у корекції та усуненні вказаних порушень вимагає наукової аргументації і повинно проводитися адаптованодо даного вікового періоду та пов'язаних з цим чинниками порушень.

   Метою вказаного дослідження було доповнення та оптимізація профілактичних заходів у програмі підготовки до хірургічного лікування опущення та випадіння матки у жінок періоду перименопаузи, а також профілактики постінвазивних ускладнень.

Матеріал і методи досліджень

    Проведено клініко_лабораторне обстеження 60 жінок, які були розділенні на наступні дослідні групи. Першу групу (групу порівняння) складали 20 жінок віком від 40 до 55 років після трансвагінальних оперативних втручань, які отримували антибіотикотерапію та місцево розчин діоксидину в післяопераційному періоді.

    У комплекс запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок другої (основної) групи (також 20 жінок після трансвагінальних втручань) були включені антибактеріальні препарати та місцево супозиторії Нео-Пенотран Форте («Bayer Schering Pharma») на протязі 5–7 днів до операції та 7 днів після оперативного втручання на ніч.

    Даний препарат є ефективним протигрибковим, протибактеріальним та протипротозойним засобом місцевої дії, який містить 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу нітрату.

   Контрольну групу складали 20 практично здорових жінок. Діагностика здійснювалася на основі скарг, результатів клінічного огляду, мікроскопії мазків з піхви, рН-метрії. Бактеріологічне дослідження дозволило визначити родову та видову приналежність мікроорганізмів та їх чутливість до антибіотиків. Крім загальноприйнятихобстежень було проведено комплексне імунобіологічне дослідження показників місцевого імунітету.

    Імунологічне дослідження включало в себе оцінку показників загального та місцевого імунітету. Визначення активності лізоциму цервікального каналу проводили за методом О.В. Бухаріна, визначення IL-6 за методом імуно-флуоресцентного аналізу на аналізаторі «Stat Fax 303 Plus» за допомогою реагентів «ПроКон» (ТЗОВ «Протеїновий контур», Росія). Визначення sIg A цервікального вмісту проводили за методом Manchini та співавт. у модифікації Е.Г. Лазаренко та М.Г..Кравченко.

Результати досліджень та їх обговорення

    Серед основних факторів інфекційного ризику в обстежених жінок мали місце запальні процеси геніталій (52%), хронічна патологія нирок та сечовивідних шляхів (26%).

    Крім того, необхідно відмітити патологічні зміни шийки матки у 28% пацієнток, а також наявність супутньої соматичної (49%) та ендокринної патології (21%).

    При вивченні стану мікробіоценозу статевих шляхів у жінок контрольної групи переважали три види мікроорганізмів: лактобацили (86%), біфідобактерії (68%), молочнокислі стрептококи (58%) на фоні невисокого рівня золотистого та епідермального стафілококів (19%).

    У порівнянні з контрольною групою у жінок з опущенням піхви та матки відмічено зниження числа лактобацил (до 74%), біфідобактерій (до 54%), молочнокислих стрептококів (до 38%) при одночасному зростанні штамів кандиди (до 76%), різних штамів стафілококів (до 42%), а також відмічено появу невисокої частоти хламідій, уреаплазм та мікоплазм. Причому гострі форми при аналізі основних показників TORCH_інфікування відмічено в поодиноких випадках, тоді як носійство їх — до 12%.

    Клінічний та бактеріоскопічний аналізи показали, що найбільш часто виділялись такі мікроорганізми як E. Colli (heam +), G. vaginalis, Staph. epidermidis, Candida (у 48%) та мікст-форми (бактеріально_грибкові асоціації — у 42,3%).

   Отримані результати мікробіологічних та вірусологічних досліджень вказують на суттєву роль кандидозного дисбіозу піхви в ґенезі післяопераційних ускладнень при гінекологічних оперативних втручаннях, а також про необхідність включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів препаратів, що сприяють нормалізації мікробіоценозу статевих шляхів у динаміці післяопераційного періоду.

   З метою детальної оцінки функції гуморальної ланки  імунітету та локального захисту слизових оболонок генітального тракту проведена оцінка рівня sIg A у цервікальному слизу. Встановлено, що найбільш виражені зміни вказаного показника відмічено у групі жінок з тривалою, за даними анамнезу, неспроможністю тазового дна, де спостерігається вкрай виражений дефіцит sIg A порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі (1,62 г/л при 2,18 г/л у контролі, р<0,05).   Слід відмітити, що визначальною ознакою існуючого інфікування та активації запальних і деструктивних процесів було виявлення в основній групі жінок різкого наростання титрів IL_6 у цервікальному слизу до (159,24±9,14) пг/мл при дефіциті лізоциму цервікального слизу (r=0,51, р<0,05) та зменшенні вмісту sIg A (r=0,68, р<0,05). Так, рівень лізоциму при наявності клінічних ознак вагініту становив 6,34±0,14 мг/мл, а за відсутності ознак запального процесу та дисбіозу піхви у контрольній групі — 12,16±0,72 мг/мл (р<0,05). Вказані зміни місцевого імунітету в основній групі жінок, очевидно, пов'язані з віковими нейроендокринними порушеннями, особливостями анамнезу, а саме: травматичними пологами, частими трансвагінальними втручаннями та існуючими хронічними вогнищами інфекції.    Проведені дослідження порушення мікробіоценозу піхви у жінок періоду перименопаузи, величина змін імунної реактивності (а саме порушення місцевої бар'єрної функції епітелію генітального тракту) вимагає включення в програму підготовки статевих шляхів до оперативних піхвових втручань лікарських засобів, які б володіли швидким та ефективним впливом на корекцію вказаних показників.

    Аналіз результатів проведених досліджень дозволив виділити ряд відносно частих післяопераційних ускладнень у даної групи жінок. Геморагічні ускладнення мали місце у 8% спостереженнях, їх вдалося усунути шляхом застосування ряду гемостатичних лікарських засобів. Частота гнійно-запальних ускладнень залежала від техніки оперативного втручання, використання сучасного шовного матеріалу та застосування тієї чи іншої програми профілактичних заходів. У групі порівняння частота ускладнень складала 24%, а при використанні запропонованої методики даний показник зменшився в 2,5 рази (до 8,3%).

   Аналізуючи структуру вказаних ускладнень, необхідно відмітити, що більшість випадків була пов'язана з нагноєнням післяопераційних швів у промежині, тоді як у групі порівняння вказані ускладнення складали тільки 7%, у 5% жінок розвився перикультит, у 4% — післяопераційний інфільтрат культі піхви. Все вище зазначене вимагало посилення антибіотикотерапії, зміни групи антибіотиків, продовженняінфузійної та протизапальної терапії. Середня тривалість перебування в стаціонарі складала 14,0±1,0 проти 8,0±0,7 дня (р<0,05) в основній групі, що обумовлює також і певний економічний ефект.    Розглядаючи питання післяопераційних гнійно-септичних ускладнень після трансвагінальних оперативних втручань, необхідно оцінити стан мікробного обсеменіння раневої поверхні. В групі порівняння відсоток жінок з високим мікробним числом продовжував залишатися значним та складав близько 59% на 3–4 добу та 42% на 7–8 добу. Число асоціацій мікроорганізмів практично не змінювалося, тоді як у основній групі число жінок з високим мікробним числом знизилося в 5 разів уже на 3–4 добу, а число мікст-форм — вдвічі.

    Застосування запропонованої методики дозволило збільшити в порівнянні з дослідною групою контамінацію піхвового вмісту лактобацилами (до 69% проти 47%), біфідобактеріями (до 67% проти 39%) , при одночасному зниженні штамів кандид (до 31% проти 67%), стафілококу (до 46% проти 59%) та інших патогенних та умовно-патогенних організмів. Отримані результати мікробіологічних та вірусологічних досліджень вказують на позитивний вплив запропонованого комплексу по відношенню до стану мікробіоценозу статевих шляхів та носійства основних видів TORCH-інфікування.

   Використання запропонованої програми, а саме: супозиторії Нео-Пенотран Форте на протязі 5–7 днів до операції та 7 днів після оперативного втручання на ніч місцево, дозволило нормалізувати до 9–10 доби післяопераційного періоду показники місцевого імунітету (очевидно, за рахунок корекції мікробіоценозу статевих шляхів), тоді як у групі порівняння суттєвих відхилень не відмічено. Не викликає також сумніву позитивна роль протеолітичних та бактерицидних властивостей цервікального слизу, що зумовлюється наявністю в ньому таких розчинних білків як лізоцим. Визначальною ознакою дієвості запропонованої програми є також чітко виражена позитивна динаміка IL-6 та зростання на 69% рівня лізоциму цервікального слизу, що є свідченням позитивного впливу нормальної мікрофлори як ефективного захисту відновлення порушеного біоценозу.

   Особливий інтерес заслуговують дані щодо репаративних процесів. Використання традиційних засобів не дозволяє посилити репаративні процеси після трансвагінальних операцій, тоді як у основній групі процеси регенерації в ділянці операційної рани супроводжувалися зменшенням нейтрофільних гранулоцитів та макрофагів у раневому вмісті (до 68% проти 92%).

Висновки  

1. Жінки перименопаузального періоду входять у группу ризику за розвитком гнійно-запальних ускладнень після трансвагінальних втручань за рахунок значного відсотку екстрагенітальних захворювань та хронічних запальних процесів сечостатевого тракту на фоні значного мікробного обсеменіння піхви, а також за рахунок гіпофункції яєчників та зниження місцевої імунологічної реактивності.
2. Запропонована лікувально профілактична програма з застосуванням місцевого впливу супозиторіїв Нео-Пенотрану Форте (5–7 днів до та 7 днів після оперативного втручання) дозволяє покращати мікробіоценоз статевих шляхів, а також посилити репаративні процеси в піхві та коригувати стан місцевого імунітету, що суттєво покращує результати оперативних піхвових втручань у жінок даної категорії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Козодой Г.В. Особливості місцевого імунітету після вагінальної гістеректомії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1997. — № 4. — С. 80—81.
2. Профілактика послеоперационных осложнений после влагалищных операций / Вдовиченко Ю.П., Петрусенко В.П., Решетняк В.А. та ін. // Репрод. здоровье женщины. — № 2(27). — 2006. — С. 94—96.
3. Адаскевич В.П. Заболевания, передаваемые половым путем. — Витебск: Изд_во Витебского мед. института, 1996. — 280 с.
4. Инфектология в акушерстве и гинекологии. Учебное пособие / Под ред. В.К. Чайки. — Донецк, 1999. — С. 57—66.


Ключові слова: перименопауза, трансвагінальні операції, гнійно-запальні ускладнення, профілактика, Нео-Пенотран Форте.
Ключевые слова: перименопауза, трансвагинальные операции, гнойно-воспалительные осложнения, профилактика, Нео Пенотран Форте.
Key words: perimenopause, transvaginal surgeries, pyoin-flammatory complications, prevention, Neo-Penotran Forte.







Реклама:
интернет магазин книги медицина, английский
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Туризм, путешествия и отдых
китайские телефоны Винница


:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_299.html

:


.
.