Лікування залізодефіцитної анемії у вагітних за допомогою комплексного препарату Ферретаб-комп

: 2009/10/27 | : Здоровье женщины

В.О. Товстановська, Л.В. Дем'яненко, В.М. Воробей-Вихівська
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Резюме. У статті представлені дані клінічного дослідження, що мало на меті вивчити ефективність препарату Ферретаб комп. у комплексному лікуванні залізодефіцитної анемії у вагітних. Показано важливість проведення ранньої діагностики та адекватного лікування зазначеного патологічного стану, а також високу ефективність застосування препарату Ферретаб комп. при лікуванні
таких пацієнток.

Резюме. В статье представлены результаты клинического исследования, целью которого было изучение эффективности препарата Ферретаб комп. в комплексном лечении железодефицитной анемии у беременных. Показаны важность ранней диагностики и адекватного лечения данного патологического состояния, а также высокая эффективности использования препарата Ферретаб комп. при лечении таких пациенток.

Summary. In the article are presented the dates of the clinical research, witch have a purpose to learn the effectiveness of Ferretab comp. in treatment of iron-deficit anemy during the pregnancy. The main definitions deals with grate important of early diagnostic and treatment of such pathological status and high effectiveness of Ferretab comp. in this case.

Вступ

    Залізодефіцитна анемія (ЗДА) — це клініко-гематологічний синдром, що характеризується порушенням синтезу гемоглобіну внаслідок дефіциту заліза в сироватці крові і кістковому мозку. ЗДА складають 80% випадків від загальної кількості анемій. За даними ВООЗ, ЗДА відмічається у 1,8 із 6 млрд. населення планети. Найчастіше хворіють жінки фертильного віку, вагітні та підлітки. Частота виявлення даної патології у вагітних в різних країнах складає 21–80%, якщо судити за рівнем гемоглобіну, і 49–99% — за рівнем сироваткового заліза. Не зважаючи на посилену увагу багатьох клініцистів і дослідників до цієї проблеми, частота виникнення ЗДА у вагітних продовжує зростати і за останні 10 років
збільшилася у 6,3 рази [2, 5, 6, 8].
 
   Роль заліза у нормальному функціонуванні організму важко переоцінити. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, відіграє першочергову роль у багатьох біохімічних реакціях. У комплексі з порфірином і в складі відповідного білка залізо не тільки забезпечує зв'язування і вивільнення кисню і вуглекислого газу, але й приймає участь у низці окислювально-відновлювальних процесів.

   Залізовмісні молекули задіяні у метаболізмі тирозину і катехоламінів, синтезі колагену, імуноглобулінів та імунокомпетентних клітин (Т-лімфоцитів), а також функціонуванні нервових клітин. Залізо — важливий кофактор для ензимів мітохондріального дихального ланцюга, цитратного циклу, синтезу ДНК. З іншого боку, вільне, нехелатне залізо завдяки його каталітичному впливові у реакції Fe2+↔Fe3+ утворює небезпечні гідроксильні радикали, здатні викликати загибель клітин в результаті пероксидного пошкодження мембран [7].

   Причиною виникнення залізодефіцитного стану можуть бути:
• недостатнє надходження заліза до організму;
• хронічна втрата заліза;
• підвищена фізіологічна потреба в залізі.

  Аліментарним шляхом в організм людини потрапляє 2 типи заліза: гемове і негемове. Гемове залізо абсорбується легше, його всмоктування майже не залежить від секреторних факторів і особливостей дієти. Головним джерелом гемового заліза є продукти тваринного походження: м'ясо, печінка, нирки, серце, жовток. Абсорбцію негемово го заліза гальмують таніни, фосфати, оксалати, карбонати, етинілтетраоцтова кислота, що використовується як консервант, антацидні препарати, тетрацикліни, а підсилюють її аскорбінова, лимонна і бурштинова кислоти, фруктоза, цистеїн, сорбіт і нікотинамід.
 
    Всмоктування заліза відбувається переважно в дванадцятипалій і проксимальних відділах тонкої кишки. Загалом, добовий раціон за умов раціонального харчування містить 10–15 мг заліза, з яких всмоктується лише 10–15 %. Таким чином, з продуктами харчування людина отримує заліза 1–2 мг/добу. Із лікарських препаратів всмоктується в 15–20 разів більше заліза, ніж із їжі. Добова потреба в залізі у жінок становить 1,5–1,7 мг, а при рясних менструаціях — 2,5–3 мг, вагітність і фізіологічні пологи підвищують її в 2 рази, а лактація — в 10 разів [6]. Таким чином, в період вагітності потреба в залізі у І триместрі становить 2 мг/добу, у ІІ — 2–3 мг/добу, у ІІІ — 3–5 мг/добу; 300–500 мг заліза використовується на синтез додаткового гемоглобіну, 25–50 мг — на побудову плаценти, 250–300 мг — на потреби плода, близько 50 мг відкладається в міометрії, 100–150 мг втрачається під час пологів, 250–300 мг — у перші 6 місяців лактації [5]. Невідновна втрата заліза при вагітності сягає 700 мг, при цьому депо збіднюється на 50% [4], а для природного відновлення запасів заліза після пологів потрібно 4–5 років [6].

    При залізодефіциті в міометрії розвиваються дистрофічні процеси, змінюється активність цитотрофобласта, виникають порушення в плаценті, знижується рівень продукції гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену), активізуються процеси ПОЛ, підвищується рівень лізосомальних ферментів. Все це призводить до розвитку тканинної гіпоксії, порушення матково-плацентарного кровотоку і функції фетоплацентарного комплексу [3]. Як наслідок, частота передчасного переривання вагітності при ЗДА складає 12–22%, загрози переривання вагітності — 11–42%, пізніх гестозів — 40–50%, слабкості пологової діяльності — 10%, післяпологових гнійно-септичних ускладнень — 8–12%, гіпогалактії — 30–35%.

   Частота ускладнень пологів і післяпологового періоду пропорційна тяжкості перебігу анемії. ЗДА супроводжується хронічною гіпоксією плода в 45% випадків, затримкою внутрішньоутробногорозвитку — в 32%, а також зниженням маси плода, анемії у новонароджених, порушенням їх розумового розвитку, підвищенням неонатальної смертності [1, 2]. Тому ВООЗ рекомендує прийом препаратів заліза усім вагітним у ІІ–ІІІ триместрах і в перші 6 місяців лактації. За відсутності дефіциту заліза до вагітності добова доза повинна становити 30–50 мг, а за його наявності — 100–120 мг [5].

   Клініка ЗДА супроводжується проявами анемічного і сидеропенічного синдромів. До найбільш поширених скарг належать слабкість, підвищена втомлюваність, порушення сну, зміна смаку і нюхового сприйняття, парестезії, ламкість нігтів і волосся, сухість слизових, ангулярний стоматит.
 
   При корекції залізодефіцитних станів фахівці надають перевагу пероральним препаратам заліза. На сучасному фармацевтичному ринку представлений широкий спектр лікарських засобів, що відрізняються за складом, формою заліза, біодоступністю, зручністю застосування та ціною.

   Комплексний препарат Ферретаб комп. (Lannacher, Австрія) містить 154 мг фумарату заліза, що відповідає 50 мг Fe2+, і 500 мкг фолієвої кислоти. Кожна капсула містить міні-таблетки активних речовин, що вивільняються в дванадцятипалій і тонкій кишці, тобто безпосередньо в місцях фізіологічного всмоктування. Така лікарська форма дозволяє уникнути впливу на верхні відділи ШКТ. Завдяки ретард-ефекту з профілактичною метою препарат можна призначати 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Додавання фолієвої кислоти вдало доповнює фумарат заліза, оскільки залізодефіцитна і фолієводефіцитна анемії часто поєднані у вагітних. Це пов'язано з підвищенням потреби жіночого організму в 6 разів у фолієвій кислоті під час вагітності та лактації. Дефіцит фолієвої кислоти може стати причиною кровотеч, невиношування вагітності, післяпологової депресії, низької маси у плода, вроджених вад розвитку нервової системи.

Мета дослідження — оцінка ефективності застосування препарату Ферретаб комп. виробництва фірми «Lannacher» (Австрія) при лікуванні залізодефіцитної анемії у вагітних.

Матеріал і методи дослідження

   У дослідженні брали участь 36 вагітних віком 18–34 роки (середній показник — 25,3 роки) у терміні гестації 4–20 тижнів. Із них першовагітних було 9 (25%), вдруге завагітніли 12 (33,3%), втретє — 6 (16,6%), вчетверте — 3 (8,3%), вп'яте — 6 (16,6%), невиношування вагітності в анамнезі мали 10 (27,8%) обстежених, штучний аборт — 14 (38,9%). Усі жінки перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом загроза переривання вагітності.

   У всіх вагітних була діагностована анемія І ступеня за класифікацією Шехтмана (І — легкий ступінь при Hb 120–91 г/л, ІІ — середній ступінь — Hb 90–70 г/л, ІІІ — тяжкий ступінь — Hb менше 70 г/л) [4]. Вихідний рівень гемоглобіну знаходився у межах 94–114 г/л (в середньому — 103,5 г/л; mx=1,2; t>3), вміст еритроцитів — від 2,8 до 3,59x1012/л (в середньому — 3,28x1012/л; t>3).

   З метою корекції залізодефіцитувсім вагітним був призначений Ферретаб комп. по 2 капсули на добу перорально.

   Контроль рівня гемоглобіну та еритроцитів проводився через 10–16 днів, що обумовлено термінами перебування в стаціонарі з приводу основного захворювання. Фіксувались також скарги пацієнток, їх суб'єктивна оцінка самопочуття на початок і наприкінці дослідження. На загальну слабкість скаржились 30 (83,3%) вагітних, зміну смакового і нюхового сприйняття — 15 (41,7%), ангулярний стоматит був відмічений у 6 (16,7%).

Результати досліджень та їх обговорення

   За період дослідження у всіх пацієнток підвищилися  рівні гемоглобіну та еритроцитів, відмічена позитивна динаміка щодо самопочуття.

   Так, рівень гемоглобіну зріс на 10–26 г/л (в середньому — на 17,5 г/л або 16,9%; t>3), а по закінченні лікування складав від 118 до 128 г/л (в середньому — 121 г/л; t>3), темп приросту гемоглобіну становив 0,8–2,5 г/л на добу (в середньому — 1,6 г/л; t>3) (рис. 1, 2). Вміст еритроцитів зріс на 0,1–1,1x1012/л (в середньому — на 0,4x1012/л або 12,2%; t>3) і наприкінці дослідження становив 3,6–4,01x1012/л (в середньому — 3,8x1012/л; t>3) (рис. 3, 4).



   Наприкінці лікування на загальну слабкість ніхто з пацієнток не скаржився, спотворення смаку і нюхового сприйняття зберігалось у 3 (8,3%) жінок. Ознаки ангулярного стоматиту зникли у всіх 4 вагітних (рис. 5).
Серед усіх пацієнток, які приймали участь у дослідженні, диспепсичні явища у вигляді легкої нудоти виникли лише у 3 (12,5%) жінок (рис. 6).



На закінчення додамо, що всім вагітним після нормалізації показників гемоглобіну та вмісту еритроцитів було рекомендовано продовжувати прийом Ферретабу комп. У профілактичних дозах (по 1 капсулі на добу) для попередження подальшого розвитку залізодефіциту і стабілізації балансу заліза в організмі.

Висновки

    ЗДА у вагітних є серйозною проблемою в акушерсько-гінекологічній практиці і потребує пильної уваги спеціалістів. Своєчасна діагностика і адекватне лікування здатні попередити розвиток значної кількості ускладнень перебігу вагітності та пологів, покращити самопочуття вагітних, оптимізувати умови розвитку плода, позитивно впливати на здоров'я новонароджених. Препарат Ферретаб комп. Виробництва фірми «Lannacher» (Австрія) показав високу клінічну ефективність при лікуванні ЗДА у вагітних. Швидка нормалізація вмісту гемоглобіну та еритроцитів, низька частота виникнення побічних ефектів та зручність у застосуванні дозволяють рекомендувати Ферретаб комп. для широкого застосування при корекції залізодефіцитних станів у вагітних жінок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коденцова В.М., Вржесинская О.А. // Гинекология. — 2002. — Т. 4, № 1. — С. 7—12.
2. Колпащикова Г.И., Обоскалова Т.А., Филиппенко Г.И. Железодефицитная анемия у женщин: Информ. письмо. Екатеринбург, 2002.
3. Пересада О.А., Петрова Е.В. Новые аспекты анемии беременных: Материалы IV рос. форума «Мать и дитя». — Ч. 1. — М., 2002. — С. 469—470.
4. Сумская Г.Ф. Лечение железодефицитных состояний беременных //Новые лекарственные препараты. — 2004. — № 8.
5. Тихомиров А.Л., Сарсания С.И., Ночевкин Е.В. Железодефицитные состояния в акушерской практике // Рус. мед. журн. —2003. — Т. 11, № 16.
6. Тихомиров А.Л., Сарсания С.И., Ночевкин Е.В. Современные принципы диагностики и лечения железодефицитных состояний в практике акушера_гинеколога // Фарматека. — 2004. — № 15.
7. Цымбал И.Н. Железодефицитная анемия у детей // Лечащий врач. — 2001. — №10.
8. Шехтман М.М. Железодефицитная анемия и беременность: Материалы IV рос. форума «Мать и дитя». — Ч.1. — М., 2002. — С. 666—667.

Ключові слова: жінки, вагітність, залізодефіцитна анемія, терапія, Ферретаб комп.
Ключевые слова: женщины, беременность, железодефицитная анемия, терапия, Ферретаб комп.
Key words: women, pregnancy, iron deficiency anemia, therapy, Ferretab.









Реклама:
медицина книги купить
Как закрыть фирму, спецкомплекс регистрация ту.
Занятия по танцам. Латиноамериканские танцы м.Курская.


:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_387.html

:


.
.