Адаптаційні зміни в активній фазі пологів у жінок, які народжували при підтримці чоловіка і традиційно, залежно від їхнього рівня суб'єктивного контролю

: 2010/6/17 | : Здоровье женщины

Т.Ю. Бабич
Донецький національний медичний університет ім. М.Горького

Резюме. Проведене дослідження функціонального стану стрес-реалізучої та стрес-лімітуючої систем в активній фазі пологів показало, що у жінок, які народжували при підтримці чоловіка, вміст гормонів стресу був достовірно нижчим, ніж у тих, хто народжував традиційно, а стреслімітуючих гормонів - достовірно вищими. При цьому більш глибокі зміни відмічалися у роділь з екстернальним та інтернальним типами суб'єктивного контролю. Показано, що усереднені дані не можуть бути використані для виявлення істинної природи емоційного стресу і його впливу на перебіг та завершення пологів.

Резюме. Проведенное исследование функционального состояния стресс-реализующей и стресс-лимитирующей систем в активной фазе родов показало, что у женщин, рожавших при поддержке мужа, содержание гормонов стресса было достоверно ниже, чем у тех, кто рожал
традиционно, а стресс-лимитирующих гормонов — достоверно выше. При этом более глубокие изменения отмечались у рожениц с экстернальным и интернальным типами субъективного контроля. Показано, что усредненные данные не могут быть использованы для выявления истинной природы эмоционального стресса и его влияния на течение и исход родов.

Summary. The current assignment of stress-realizing and stress-limiting functional systems in active delivery phase showed, that the hormone stress level was higher in women without support, and the stress-limiting hormone level was higher in women with husband support. More deeper changes were in women with external and internal subjective control types. Thus, the average data can't be used for viral nature of emotional stress and its influence to the delivery durations and outcomes.

Вступ

   Пологи — складний, багатоланковий процес, що супроводжується не тільки мобілізацією фізичних сил роділлі, але й великим нервовим напруженням, почуттям страху та болю, з виникненням яких включаються усі захисні та компенсаторні механізми організму жінки. Вегетативна нервова система є однією з провідних регуляторних систем в організації адаптаційних реакцій у відповідь на вплив стресогенних факторів, забезпечуючи готовність до додаткових активних дій за рахунок збалансованої взаємодії симпатичної та парасимпатичної ланок [1, 5, 7].

   Симпатоадреналова система знаходиться у тісній взаємодії з адренокортикальними структурами наднирників, які виробляють кортикостероїди у відповідь на викид катехоламінів. Вищу регуляцію процесу пологів здійснюють гіпоталамус, структури лімбічного комплексу, мигдалевидні ядра і коркові утворення в скроневих частках великих півкуль головного мозку. Перед пологами зростає інтенсивність міжпівкульових зв'язків, що посилює координацію імунноїгемостатичної, нейроендокринної та соматичної функцій. Таким чином організм матері готується до подолання тяжкого та небезпечного процессу пологів [2, 5].

   В останній час велика увага приділяється вивченню особливостей вегетативної нервової системи під час пологів, оскільки саме від її функціонального стану залежить розвиток таких ускладнень, як порушення скоротливої функції матки і, відповідно, розвиток слабкості або дискоординації пологової діяльності, кровотечі, дистресу плода.

    В основі складних психофізіологічних змін, що забезпечують процес адаптації, лежать відомі нейрогуморальні реакції, які є фізіологічною сутністю емоційного стресу, і, передусім, збудження нейромедіаторних систем головного мозку та гіпоталамо!гіпофізарно!наднирникової системи. В той же час, стійкість до емоційного стресу в значному ступені залежить від індивідуальних психологічних особливостей жінки, її суб'єктивної оцінки подій, які відбуваються і будуть відбуватися.

   Мета роботи — оцінити зміни стану стрес!реалізучої та стрес!лімітуючої систем в активній фазі пологів залежно від рівня суб'єктивного контролю значущих життєвих ситуацій у жінок, які народжували при підтримці чоловіка або традиційно.

Матеріал і методи дослідження

   У дослідження були включені 386 жінок, які під час вагітності спостерігалися, а потім народжували у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства. Серед учасниць 238 народжували за підтримки чоловіка (основна група), а 148 – без такої (традиційно), тобто під час переймів та пологів отримували лише медичну допомогу (група порівняння).

    Для визначення рівня контролю особи в різних сферах життєдіяльності був використаний тест!опитувальник рівня суб'єктивного контролю Е.Ф. Бажина і співавт. [3].

    Слід зазначити, що індивідуально!психологічна характеристика є досить сталою особистою якістю людини, що слабко піддається змінам.

    Рівень суб'єктивного контролю в обстежених жінок оцінювався як інтернальний, нормальний і екстернальний. При нормальному рівні людина адекватно оцінює свою роль у розвитку подій, що відбуваються в її житті, а також припускає вплив на них зовнішніх факторів, які від неї не залежать. Якщо рівень суб'єктивного контролю перевищує нормальний, це свідчить про наявність у людини внутрішнього (інтернального) контролю, при якому відповідальність за події особа, в більшій мірі, приймає на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, характером, здібностями. Якщо рівень суб'єктивного контролю нижчий, ніж нормальний, це свідчить про наявність у особи зовнішнього (екстернального) контролю, при якому домінує схильність приписувати події, що відбуваються, зовнішнім факторам (довкіллю, долі, випадку тощо).

    Залежно від виявленого рівня суб'єктивного контролю всіх жінок поділили на підгрупи: з нормальним рівнем — 97 жінок основної групи і 68 групи порівняння, з екстернальним — 76 і 34 осіб, відповідно, з інтернальним — 65 і 46.

    У всіх жінок під час вагітності (37–40 тижнів гестації) та під час активної фази пологів визначалися концентрації кортизолу, адреналіну (А), норадреналіну (НА), серотоніну та β!ендорфіну в плазмі крові методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням відповідних тест!систем і контрольних сироваток.

Результати досліджень та їх обговорення

   При визначенні вмісту гормонів під час вагітності достовірної різниці між основною та групою порівняння як за загальним вмістом, так і за підгрупами виявлено не було.

    Загальний рівень кортизолу у жінок основної групи в пологах склав 1671,15±13,45 нмоль/л і не відрізнявся від такого в групі порівняння (1686,65±51,39 нмоль/л), але в обох групах відмічалося його збільшення в 1,3 рази у порівнянні із значеннями під час вагітності (рисунок).



   Під час аналізу результатів між підгрупами були виявлені достовірні різниці показників. Так, в основній групі у жінок інтернального типу середній вміст кортизолу становив 1538,27±17,94 нмоль/л і був нижчим, ніж у роділь з екстернальним і нормальним локус!контролем. Поряд із цим, у роділь екстернального типу він був вищим у порівнянні з жінками з нормальним локус!контролем (p<0,05).

   Така ж тенденція спостерігалася і в групі порівняння, де концентація кортизолу у роділь екстернального типу перевищувала таку у обстежених із нормальним локус-контролем (p<0,05), а у жінок інтернального типу вона була в 1,2 рази нижчою. Отже, показники вмісту кортизолу у жінок відповідних підгруп основної групи були достовірно нижчими, ніж в групі порівняння (таблиця).



    Середній рівень НА в обох групах перед пологами не мав достовірних відмінностей і склав в основній групі 11949,29±273,97, а в групі порівняння — 12604,95± 275,82 пг/мл. Наприкінці активної фази пологів цей показник підвищився у всіх жінок (p<0,05), проте у роділь групи порівняння він був достовірно вищим, ніж в основній (рисунок). Таку ж тенденцію простежено і в усіх підгрупах основної групи (інтернальний, нормальний, екстернальний типи) та в групі порівняння. В основній групі у пацієнток інтернального типу вміст НА був нижчим, ніж у роділь з екстернальним і нормальним рівнем суб'єктивного контролю (p<0,05).

    Найбільш значні зміни були виявлені при дослідженні рівня адреналіну. Так, на тлі загального підвищення концентрації цього гормону у порівнянні з таким під час вагітності (в основній групі — у 1,3 рази, в групі порівняння — 1,6), в підгрупах інтернального типу цей показник був вищим в 3,4 і 2,7 рази відповідно, ніж у жінок із нормальним рівнем суб'єктивного контролю (рисунок). При цьому роділлі основної групи з нормальним рівнем локус-контролю мали достовірно меншу концентрацію А (в 1,4 рази), ніж жінки групи порівняння з аналогіним рівнем суб'єктивного контролю. У роділь екстернального типу показники А також були достовірно вищими у порівнянні з жінками нормального типу контролю, як в основній (6704,92±232,82 і 3115,85±92,68 пг/мл відповідно), так і в групі порівняння (7918,54±137,41 і 4384,75±132,03 пг/мл). Такі ж тенденції відмічалися при оцінці коефіцієнту А/НА: відмінність даного показника у бік підвищення у порівнянні з таким у жінок нормального рівня суб'єктивної оцінки мали роділлі основної групи та групи порівняння: з інтернальним типом — в 3,4 і 2,7 рази відповідно, з екстернальним — в 2,1 і 1,4 рази (таблиця).
  Таким чином, аналіз отриманих результатів дослідження показав, що в активній фазі пологів спостерігається загальне підвищення активності показників симпатоадреналової системи в обстежених жінок. Під час дії на організм екстремальних факторів (в нашому випадку — пологів) неспецифічні реакції стресу спрямовані, передусім, на стимуляцію енергетичного забезпечення пристосувальних процесів, у якому провідну роль відіграють катехоламіни та глюкокортикоїди, ща надходять у кров у великій кількості. Кортизол прямо або опосередковано регулює всі види обміну речовин і фізіологічні функції, підвищує чутливість адренорецепторів до катехоламінів, збільшує синтез адреналіну в наднирниках. Адреналін, у свою чергу, підвищує збудливість нервової системи, швидкість рефлекторних процесів і ефективність пристосувальних реакцій. Норадренергічні нейрони блакитної плями мосту мозку, утворюючи численні колатералі у спинному мозку і стовбурі, мозочку, таламусі, мигдалинах, гіпокампі і корі великих півкуль разом із дофамінергіченими нейронами середнього мозку утворюють медіальний пучок, із збудженням якого пов'язано виникнення емоцій. Ці нейрони активізуються при стресовій ситуації, причому їхня модулююча дія спрямована не на стимуляцію, а на зменшення активності тих ділянок мозку, які вони іннервують. Від передньої частки гіпоталамусу нервовими відгалудженнями відбувається активація гіпофізу, який виробляє окситоцин і вазопресин [2]. Саме цей механізм із початком переймів змінює спрямування обміну речовин, при цьому зростає інтенсивність біохімічних реакцій для енергозабезпечення матки, яка впродовж багатьох годин пологової діяльності безперервно скорочується, розслаблюється і знову скорочується.

    Емоції, що виникають у цей період, відіграють у цьому процесі важливу роль. Страх і очікування сильного болю в пологах, безумовно, негативні емоції, що визначають розвиток усього комплексу соматовегетативних проявів.

    При тривалих, негативних емоційних станах, які повторюються багатократно, нейромедіаторна інтеграція емоційного збудження може приймати застійну форму, що породжує емоційний стрес.

   У досліджуваних нами групах рівень стресу був більш виражений у жінок, які народжували традиційно (група порівняння). При аналізі в підгрупах цієї групи у роділь екстернального типу відмічалися високі концентрації адреналіну (р<0,05) та кортизолу у порівнянні з жінками з нормальним рівнем суб'єктивної оцінки, що свідчить про напруження систем адаптації. У жінок інтернального типу спостерігалася інша картина: на тлі значного підвищення рівня адреналіну вміст кортизолу був зниженим, що ілюструє ознаки розвитку дистресу. Таку ж тенденцію було виявлено в основній групі у жінок інтернального типу, але рівень А у них був достовірно нижчим, а кортизолу — вищим, ніж у групі порівняння. Роділлі екстернального типу основної групи мали більш значні ознаки стресу, ніж жінки з нормальною суб'єктивною оцінкою подій, що відбуваються, але показники А і кортизолу були достовірно
нижчими, ніж в групі порівняння. Такі різниці, на нашу думку, пов'язані із психоемоційними особливостями суб'єктивної оцінки і переживання важливої події в житті будь!якої жінки, тобто пологів.

   Відомо, що в процесі формування адаптаційних механізмів в організмі, крім гормонів стресу, також виробляються речовини антистресового захисту [4, 5]. Функціональний стан цієї системи у жінок, які приймали участь у дослідженні, оцінювався за вмістом серотоніну і β!ендорфіну.

    Серотонін є нейротрансмітером як для центральної нервової системи, так і периферійних тканин. Кількість серотонінергічних нейронів у мозку невелика. В той же час дана система відрізняється різноманітністю рецепторів (на сьогодні відомо 16 типів), які розрізняються за своєю побудовою та властивостями. Серотонін перешкоджає проявам агресивної поведінки, гальмує передачу сигналів від рецепторів болю та є частиною антиноцицептивної системи, яка знижує поріг сприйняття болю, обмежує збудження адренергічних центрів, сприяє скороченню гладких м'язів судин, кишечника, сечовидільної системи, матки [2, 5, 7].

   У жінок основної групи середній показник концентрації серотоніну був достовірно вищим, ніж у таких групи порівняння — 278,53±6,02 проти 209,44±3,20 нг/мл відповідно, а найбільш низький його рівень спостерігався у роділь інтернального типу групи порівняння — 192,06±13,41 нг/мл. В основній групі у жінок з інтернальним типом контролю рівень серотоніну був достовірно вищим (p<0,05), але при цьому достовірно нижчим у порівнянні з роділлями екстернального та нормального локус!контролю цієї групи (таблиця).

   В основній групі співвідношення А/cеротонін у жінок інтернального типу також було достовірно вищим у порівнянні з жінками нормального та екстернального рівня суб'єктивного контролю — 43,53±1,18 проти 10,80±0,80 і 25,69±1,35 відповідно, в групі порівняння зберігалася така ж тенденція, але показники були достовірно вищими — 62,45±1,94 проти 18,90±0,59 і 35,91±1,36.

   Підвищення концентрації серотоніну в крові роділь, на думку авторів, носить компенсаторний характер. Організм таким чином обмежує надмірне збудження адренергічних центрів і перешкоджає розвитку вираженої стресової реакції. Однак зниження цього показника у жінок інтернального типу як в основній, так і в групі порівняння свідчить про недостатність компенсаторних можливостей та імовірний розвиток дистресу.

   Опіоїдні пептиди, одним з яких є β!ендорфін, виконують роль медіаторів і модуляторів синаптичної передачі, забезпечують функцію протибольової системи мозку.

   Крім того, вони беруть участь у регулюванні адаптивної поведінки і реакції організму на стрес, модулюють виведення гормонів адено- і нейрогіпофізу. Їх синтез збільшується при певних емоціональних станах, стресі, тривалих фізичних навантаженнях, у вагітних перед пологами і в пологах, що призводить до підвищення рівня больової чутливості. Баланс між відчуттям болю і суб'єктивною оцінкою встановлюється за допомогою лобних ділянок мозку, що беруть участь у процесі сприйняття больових імпульсів [2, 5, 6].

   Рівень β-ендорфіну у роділь всіх підгруп основної групи був достовірно вищим, ніж в групі порівняння, і достовірно відрізнявся тільки у жінок з екстернальним та нормальним типами (таблиця).

   Організм людини є складною саморегулюючою системою, якій притаманна регуляція життєвих процесів, що дозволяє пристосовуватися до умов існування, які постійно змінюються. Він сам обирає та підтримує величезну кількість функцій, змінює їх залежно від власних потреб, що дозволяє забезпечувати оптимальний характер функціонування всіх органів і систем.

    Таким чином, під впливом емоціогенних стимулів на тлі існуючих біологічних або соціальних потреб та імовірнісної оцінки їхнього задоволення в мозку виникає нейромедіаторна інтеграція емоційного збудження, що визначає розвиток усього комплексу соматовегетативних проявів і формує певний рівень готовності та підтримки адекватної пологової діяльності. Стійкість до емоційного стресу в значному ступені залежить від індивідуальних особливостей процесів саморегулювання функціональних систем організму жінки.

Висновки

  Результати дослідження функціонального стану стрес-реалізучої та стрес-лімітуючої систем в активній фазі пологів показали, що у жінок, які народжували при підтримці чоловіка, вміст гормонів стресу був достовірно нижчим, ніж у пацієнток, які народжували традиційно.

   Поряд із цим, рівень стрес!лімітуючих гормонів був достовірно вищим, причому більш виражені зміни спостерігалися у роділь з екстернальним та інтернальним типами суб'єктивного контролю.

 Таким чином, можна зробити висновок, що усереднені дані не можуть бути використані для виявлення істинної природи емоційного стресу і його впливу на перебіг та завершення пологів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Нейрогуморальні механізми адаптації організму вагітної і плода до родового стресу / Дашкевич В.Є., Савченко С.Є., Янюта С.М. та ін. // Перинатологія та педіатрія. — 2001. — № 4. — С. 48—50.
2. Нормальная физиология человека: Учебник для высших учебнызаведений / Под ред. Б.И. Ткаченко. — 2!е изд., исп. и доп. — М.: ОАО «Издательство «Медицина»», 2005. — 928 с.
3. Практикум по психологии / Под ред. Г.С. Никифорова. — СПб.: Питер, 2005. — 352 с.
4. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — СПб.: Питер, 2007. — 464 с.
5. Обезболивание родов / Кулаков В.И., Серов В.Н., Абубакирова А.М. и др. — М.: Триада!Х, 2002. — 152 с.
6. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности: Учебное пособие. — М.: Мед. информю агентство, 2006. — 240 с.
7. Юматов Е.А. Нейромедиаторная интеграция эмоционального возбуждения и механизмы устойчивости к стрессу // Вест. РАМН. — 1995. — № 11. — С. 9—16.
8. Янюта С.М., Присажнюк В.П. Особливості адаптації вагітних до дії хронічного психоемоційного стресу // Вісн. Наук. досліджень. — 2006. — № 2. — С. 95—96.

Ключові слова: вагітність, пологи, адаптація, стрес, гормони, суб'єктивний контроль, підтримка чоловіка.
Ключевые слова: беременность, роды, адаптация, стресс, гормоны, субъективный контроль, поддержка мужа.
Key words: pregnancy, delivery, adaptation, stress, hormones, subjective control, husband support.




:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_535.html

:


.
.