Дослідження клінічної ефективності засобів догляду за порожниною рота для дітей TM «ЛАКАЛУТ»

: 2011/3/16 | : Современная стоматология

О.В. Деньга, С.В Шпак

Інститут стоматології академії медичних наук України
Кафедра стоматології дитячого віку ОДМУ


Сучасні технології останніх 20-ти років дозволили зробити різкий ривок уперед у практиці особистої гігієни порожнини рота. У першу чергу цей прорив стосується розробки та створення нових засобів особистої оральної гігієни. Причому останнім часом стало можливим упроваджувати у практику нові теоретичні розробки інженерів і дизайнерів з метою реалізації в реальних умовах максимально досконалих і сучасних засобів індивідуальної гігієни, які повністю відповідають вимогам практикуючих лікарів-стоматологів і стоматологічної науки та забезпечують максимальний очищувальний ефект, який дозволяє вести ефективну боротьбу з процесами утворення зубного нальоту [1–5].

Одним з таких засобів є нова серія дитячих паст і щіток для догляду за порожниною рота TM «ЛАКАЛУТ».

Метою дослідження було вивчення впливу дитячих зубних паст і щіток TM «ЛАКАЛУТ» на стан гігієни порожнини рота, тверді тканини зубів і пародонту.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У дослідженнях приймали участь 120 дітей 3, 6 та 12-ти років, які проживають у м. Одесі, і проходили планову санацію та за зверненням у відділенні стоматології дитячого віку ДУ «ІСАМНУ». Усі діти були розподілені на 3 основні групи і три групи порівняння (по 20 дітей у кожній). У першу групу увійшли діти віком 3-х років, у другу – віком 6 років, у третю групу – діти віком 12-ти років. В усіх групах відповідного віку були відібрані пацієнти з аналогічним станом порожнини рота. Для догляду за порожниною рота у групах порівняння використовувались гігієнічна зубна паста без вмісту фтору та звичайна щітка.

Для дослідження ми вибрали зубні пасти «LACALUT baby до 4-х років», в яких активні компоненти амінофторид (олафлур), вітаміни А (пальмітат ретинолу) та Е (ацетат токоферолу ); концентрація фтору – 250 ppm; «LACALUT KIDS 4–8» – в якій активний компонент – амінофторид; концентрація фтору – 500 ppm; «LACALUT Teens 8+», в якій активні компоненти – амінофторид, фторид натрію; концентрація фтору – 1400 ppm.

Також для дослідження були вибрані зубні щітки: «LACALUT baby до 4-х років», «LACALUT 4+» і «LACALUT Sensitive» для дітей 12-ти років.

Усі учасники дослідження пройшли ретельне обстеження за єдиною схемою клінічних досліджень, рекомендованих ВООЗ. При первинному огляді у стоматологічному кабінеті проводили визначення індексів гігієни Федорова-Володкіної та Гріна-Вермільйона, індексну оцінку стану тканин пародонту – індекс РМА, індекс кровоточивості ясен. Окрім цього нами було біохімічно досліджено ротову рідину (вміст кальцію, фосфору, лізоциму та активності уреази) [6–8], проведена спектроколориметрія твердих тканин зубів [9]. Дослідження вмісту кальцію та фосфору в ротовій рідині свідчить про її карієс-протекторну дію. Кількість лізоциму характеризує рівень неспецифічної резистентності в ротовій порожнині. Показники активності уреази демонструють рівень умовно-патогенної мікрофлори в ротовій рідині. Спектроколориметрія твердих тканин зубів об'єктивно констатує ступінь мінералізації зубів. Увесь комплекс досліджень був здійснений через 1 і 6 місяців.



Після клінічного обстеження з усіма пацієнтами до початку дослідження були проведені навчальні заняття з оволодіння індивідуальною гігієною порожнини рота, потім батькам першої групи дітей (віком 3 роки) були роздані зубна паста «LACALUT baby до 4-х років» і зубна щітка «LACALUT baby до 4-х років». Другій групі дітей віком 6 років було запропоновано чистити зуби зубною пастою «LACALUT KIDS 4–8» і зубною щіткою «LACALUT 4+». Третій групі дітей віком 12 років було запропоновано чистити зуби зубним гелем «LACALUT Teens 8+» і зубною щіткою «LACALUT Sensitive». Діти груп порівняння відповідного віку використовували ті гігієнічні зубні пасти, які виготовляла лабораторія гігієни порожнини рота ДУ «ІСАМНУ» та звичайні зубні щітки, які використовували раніше.

Зуби чистили два рази на день після прийому їжі зранку та ввечері.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати дослідження представлені в табл. 2–6.

Із представлених даних (таблиця 2) видно, що за 6 місяців спостережень приріст каріозних зубів у 3-річних дітей основної групи склав 0,08, а у групі порівняння – 0,47. Карієспрофілактичний ефект у цій віковій групі склав 20 %.

За 6 місяців спостережень приріст каріозних зубів у 6-річних дітей основної групи склав 0,13, а у групі порівняння – 0,72. Карієспрофілактичний ефект у цій віковій групі склав 21,2 %.

За 6 місяців спостережень приріст каріозних зубів у 12-річних дітей основної групи склав 0,18, а у групі порівняння – 0,98. Редукція карієсу зубів у цій віковій групі склала 19,8 %.

Індекс гігієни Федорова-Володкіної в основній групі 3-річних на початку досліджень був незадовільний (2,38±1,34), а після застосування засобів гігієни через 6 місяців покращився на 42,9 % і склав 1,36±0,06, що інтерпретується як задовільний. У той же час у групі порівняння він покращився всього на 12,1% (табл. 2).

Індекс гігієни Федорова-Володкіної в основній групі 6-річних дітей на початку досліджень також був незадовільний (2,53±0,08), а після застосування засобів гігієни через 6 місяців знизився на 42,3 % і склав 1,46±0,14 (задовільний), у той же час у групі порівняння знизився на 11 % (табл. 2).



Гігієна порожнини рота за індексом гігієни Гріна-Вермільона в основній групі 12-річних на початку досліджень була незадовільною (1,74±0,13), а після застосування засобів гігієни через 6 місяців цей індекс покращився на 57,5 % і склав 0,74±0,20, що інтерпретується як добрий, а у групі порівняння всього на 20,3 % (табл. 3).



Поширеність гінгівіту в основній групі дітей віком 3-х років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшилась на 41,5 %, а через 6 місяців на 46,5 %, тоді як у групі порівняння відповідні показники достовірно не змінились.

Поширеність гінгівіту в основній групі дітей віком 6-ти років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшилась на 39,3 %, а через 6 місяців на 58,0 %, у той же час у групі порівняння кількість дітей з гінгівітом достовірно не змінилась.

Поширеність гінгівіту в основній групі дітей віком 12-ти років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшилась на 37 %, а через 6 місяців на 42,0 %, а у групі порівняння відповідно показники через 1 місяць зменшились на 7 %, а через 6 місяців на 10 %.

Індекс кровоточивості в основній групі дітей віком 3-х років після застосування досліджуваних засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 47,1 %, а через 6 місяців на 49,1 %, у той час як у групі порівняння відповідні показники достовірно не змінились.

Індекс кровоточивості в основній групі дітей віком 6-ти років після застосування досліджуваних засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 50,8 %, а через 6 місяців на 59,1 %, у той час як у групі порівняння відповідні показники достовірно не змінились.

Індекс кровоточивості в основній групі дітей віком 12-ти років після застосування запропонованих засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 40,4 %, а через 6 місяців на 42,6 %, а у групі порівняння відповідні показники достовірно не змінились.

Індекс РМА в основній групі дітей віком 3-х років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 55,6 %, а через 6 місяців на 60,4 %, у той час як у групі порівняння відповідні показники достовірно не змінились.

Індекс РМА в основній групі дітей віком 6-ти років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 30,3 %, а через 6 місяців на 38,3 %, а у групі порівняння відповідно показники через 1 місяць зменшились на 9,8 %, а через 6 місяців на 18,3 %.

Індекс РМА в основній групі дітей віком 12-ти років після застосування засобів гігієни через 1 місяць зменшився на 39,5 %, а через 6 місяців на 56,9 %, а у групі порівняння відповідно показники через 1 місяць зменшились на 11,4 %, а через 6 місяців на 14,7 %.



У результаті застосування нових засобів і предметів гігієни порожнини рота TM «ЛАКАЛУТ» у всіх групах значно покращились біохімічні показники ротової рідини (вміст лізоциму, активність уреази, вміст фосфору й кальцію) у співставленні з відповідними групами порівняння (табл. 5).



Покращення мінералізації твердих тканин зубів у процесі профілактики супроводжувалося зменшенням градієнту у спектральному розподіленні коефіцієнта відбиття світла зубами, що пов'язано зі збільшенням відбиття світла в зелено-блакитній ділянці спектра. При цьому зменшилась кольорова насиченість зубів, збільшились показники їх білизни і зменшились показники жовтизни. У групах порівняння показники спектроколориметрії достовірно не змінились (табл. 6).



Таким чином, за період спостереження в усіх вікових групах під впливом пасти ТМ «LACALUT» істотно підвищився один з основних антимікробних факторів ротової порожнини – рівень лізоциму. На тлі цього в ротовій порожнині дітей основних груп зменшилась кількість умовно-патогенної мікрофлори, про що судили за зниженням у кілька разів активності уреази. Крім того, під впливом паст ТМ «LACALUT» підвищились мінералізуюча функція ротової рідини та мінералізація твердих тканин зубів.


ВИСНОВКИ

Отримані результати клінічних спостережень показують, що регулярне застосування дитячих зубних паст «LACALUT baby до 4-х років», «LACALUT KIDS 4–8», «LACALUT Teens 8+» і зубних щіток: «LACALUT baby до 4-х років», «LACALUT 4+», «LACALUT Sensitive» покращує стан тканин пародонту та має тенденцію до запобігання виникненню карієсу. Цей ефект підтверджено як клінічними, так і лабораторними методами.

  1. Уже після одного місяця застосування засобів гігієни TM «ЛАКАЛУТ» спостерігається збільшення мінералізації твердих тканин зубів.
  2. Через 6 місяців у ротовій рідині збільшується концентрація кальцію, фосфору, лізоциму, що свідчить про її виражену карієспротекторну дію.
  3. При застосуванні цієї серії паст не виявлено жодних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій.
  4. Ці результати дозволяють рекомендувати зубні пасти «LACALUT baby до 4-х років», «LACALUT KIDS 4–8», «LACALUT Teens 8+» і зубні щітки «LACALUT baby до 4-х років», «LACALUT 4+», «LACALUT Sensitive» як ефективні лікувально-профілактичні засоби для гігієни порожнини рота дітей різного віку.

ЛІТЕРАТУРА
  1. Сидельникова Л.Ф., Антоненко М.Ю., Скибицкая У.Ф. Методические рекомендации по использованию индивидуальных средств гигиены по уходу за полостью рта в разных клинических случаях. – Киев: НМУ им. А.А. Богомольца. – 2006. – 30 с.
  2. Терапевтическая стоматология детского возраста (Хоменко Л.А. и соавт.). – К.: «Книга плюс», 2007. – 830 с.
  3. Улитовский С.Б. Индивидуальная гигиена полости рта – М.: Медпресс-информ, 2005. – 192 с.
  4. Хоменко Л.А. и соавт. Профилактика стоматологических заболеваний. – К.: «Книга плюс», 2007. – 80 с.
  5. Хоменко Л.О., Біденко Н.В., Остапко О.І., Дєньга О.В. Організація первинної профілактики стоматологічних захворювань у дошкільних дитячих закладах і школах. – Методичні рекомендації, 2006. – 36 с.
  6. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиоков. – Одесса: «КП ОГТ», 2005. – С. 55–56.
  7. Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике: Справочное пособие / Изд. 3-е, вып. и доп. – Одеса: Екологія, 2005. – С. 407–408.
  8. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. – Минск: Беларусь, 1982. – С. 281–283.
  9. Деньга О.В. Адаптогенная профилактика и лечение основных стоматологических заболеваний у детей: Автореф. дис. ... д-ра мед наук. – Одесса. – 2000. – 478 с.



:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_721.html

:


.
.